29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"15" червня 2011 р.Справа № 22/5025/723/11
за позовом ОСОБА_1 (м. Люблін, Республіка Польща), за законодавством Польщі зареєстрованого платником ПДВ ЄС з номером податкової ідендифікації - ПЛ НОМЕР_1, НІП НОМЕР_1 (код реєстрації господарюючого суб'єкта)
до Дочірнього підприємства "Глорія", с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області
про стягнення 50500,0 грн. попередньої оплати
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 10.03.2011 р.
Від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 32 від 15.06.2011 р.
ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 45 від 07.06.2011 р.
Суть спору: позивач - ОСОБА_1 (м. Люблін, Республіка Польща) за законодавством Польщі зареєстрований платником ПДВ ЄС з номером податкової ідентифікації - ПЛ НОМЕР_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з дочірнього підприємства „Глорія” коштів в сумі 50500,00 грн. В обґрунтування позову зазначає, що на виконання договору купівлі-продажу № 11 від 26.03.2008 р. згідно виставленого рахунку № 74 від 16.04.2008 р. позивач провів 100% оплату в розмірі 10000 тисяч доларів СЩА (50500,00 грн.), однак відповідач свої зобов'язання не виконав, не поставив позивачу в обумовлений договором строк товар, що стало підставою для позивача вимагати від ДП „Глорія” повернути 50500 грн., яка є сумою попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 11 від 26.03.2008 р. За твердженням позивача, всі усні та письмові звернення до відповідача із вимогою виконати обов'язки та поставити товар в обумовленій кількості результату не дали. 07.04.2011 р. позивач звернувся до відповідача з претензійним повідомленням № 4, згідно якого просив про повернення попередньої оплати в сумі 50500,00 грн. Відповіді позивач не отримав.
Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2011 р. надав суду надав суду додаткове письмове пояснення по суті позову. В даному поясненні із посиланням на ряд норм законодавства України, зокрема зазначає, що позивачем заявлено позов в валюті України - гривні. При цьому, це не є зміна в односторонньому порядку істотної умови - ціни договору купівлі - продажу № 11 від 26.03.2008 року, а лише, свого роду, вимога провести розрахунок за поставлений товар у зв'язку з перебігом строків давності з урахуванням того, що відповідач веде свою діяльність на території України, а тому має на своїх рахунках національну валюту.
Здійснення розрахунків за поставлений товар у валюті України, на думку позивача, згідно ст.7 Декрету № 15-93 між резидентами та нерезидентами, допускається.
Представники відповідача в судовому засіданні 15.06.2011 р. у своїх усних поясненнях та у доданому до матеріалів справи письмовому додатковому заперечені на позов пояснили, що у відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Контрактом визначена валюта зобов'язання "Євро". Позивач змінюючи умови контракту в односторонньому порядку подав позов про стягнення коштів і зокрема гривень за контрактом де сторони є резидентом та нерезидентом, який не здійснює підприємницької діяльності на території України, мало того не внесли змін до контракту із сплати Євро на сплату гривень.
У відповідності до ст. 7 Декрету Кабінету міністрів № 1593 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ.
Крім того, відповідачем за продаж вказаної у позовній заяві продукції було нараховано та сплачено ПДВ та проведено по бухгалтерському обліку, що підтверджується податковою накладною від 30.11.2009 року та довідкою зустрічної звірки Хмельницької МДПІ від 16.03.2011 року № 358\230\30066610. Також, додатково на вказану партію яблук було виготовлено висновок державної санітарно-епідемілогічної експертизи від 27.10.2009 року. Наявні та долучені до матеріалів справи докази, на думку відповідача, свідчать про те, що зобов'язання по поставці яблук сорту "Рубін" відповідачем виконані повністю у відповідності до умов контракту та додаткової угоди від 10.11.2009 року.
Із вище наведених підстав, представники відповідача вважають, що позов заявлено безпідставно та просять суд у задоволенні позову відмовити в повному об'сязі.
Додатково, представник відповідача у судовому засіданні подав письмове клопотання, в якому в порядку статті 69 ГПК України, просить суд продовжити строк вирішення спору по даній справі на 15 днів.
Відповідно до ч.1, ч.3 статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Представник позивача, щодо клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору на 15 днів не заперечував.
Враховуючи вище викладене, у відповідності до статті 69 ГПК України, з метою повного всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи суд вважає за належне задовольнити заявлене відповідачем клопотання, щодо продовження строку розгляду спору на 15 діб.
Керуючись ст. 69 Господарського Процесуального Кодексу України, суд -
Продовжити строк розгляду спору на 15 діб.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.