07.06.11 Справа № 5021/948/2011.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми
до відповідача: Дочірньої компанії «Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування», смт. Червоний Донець, Харківська область
про визнання договору частково недійсним
СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача: Жуков В.М.
Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 218д від 20.12.2010 року;
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.
Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 18-7/783 від 21.04.2011 року позивач просить суд визнати недійсним з моменту укладення Договір № 4/358 від 10.03.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» та Дочірньою компанією «Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» в частині Додатку № 3 до договору та Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року та просить покласти на відповідача судові витрати по справі.
Представник відповідача подав суду Відзив на позов № 2-07-5942 від 20.05.2011 року, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволені позову та додатково подав Заяву № 2-07-5943 від 20.05.2011 року про застосування строків позовної давності та наслідків її спливу.
Представник позивача подав суду Заперечення № 18-7/2140 від 30.05.2011 року на заяву відповідача про застосування строків давності, в якому зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг строків позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Враховуючи, що рішення суду від 29.10.2009 року № 9/110-09 набрало законної сили 17.03.2010 року з винесенням постанови Харківського апеляційного суду, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2010 року, позивач довідався про порушення свого права щодо виконання умов договору під впливом помилки лише з моменту винесення зазначених рішень. Таким чином строк позовної давності про визнання договору недійсним внаслідок помилки, починає свій відлік з моменту виявлення позивачем вказаної помилки, тобто з моменту набрання рішенням суду від 29.10.2009 року № 9/110-09 законної сили, тобто з 17.03.2010 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив:
10.03.2006р. між ВАТ „Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» було укладено договір № 4/358, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався виконати будівельні роботи по об'єкту «Облаштування Хрестищенського ГКР. Реконструкція ДКЦ-1 Хрестищенської ДКС» і передати їх у власність відповідачу, а останній зобов'язувався прийняти і оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 1.1. договору, під поняттям «роботи» розуміється всі роботи, які виконуються у відповідності з умовами розділів 5, 7, 8, 10 Договору і включають інжиніринг, виготовлення та/або придбання та постачання технологічного обладнання, загально будівельного обладнання і матеріалів, будівельні роботи, монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи, тощо. Інжинірингом є роботи по розробці проектної документації, авторський супровід виконання робіт, розробка експлуатаційної та виконавчої технічної документації, навчання персоналу замовника.
Відповідно до п. 8.2. договору в редакції, яка існувала до підписання додаткової угоди №1 від 22.08.2007р., термін виконання робіт встановлений графіком робіт і становить 10 календарних місяців з моменту одержання підрядником (відповідачем) першого платежу за технологічне обладнання, порядок сплати якого передбачений п. 4.3 Договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору, попередня оплата за виготовлення обладнання в обсязі 20% від вартості технологічного обладнання становить 15 883 320 грн. та сплачується після підписання Договору.
Таким чином, 10-ти місячний термін виконання позивачем робіт за Договором починає всій перебіг з моменту здійснення відповідачем оплати авансового платежу в сумі 15 883 320 грн. 00 коп.
Терміном виконання робіт відповідно до понятійного апарату, наведеного в п.1.1 договору є період з дати початку робіт до дати здачі позивачем та приймання відповідачем об'єкта в експлуатацію.
При цьому, датою початку робіт відповідно до п.1.1 договору є найбільш пізня дата настання однієї з таких подій як: підписання сторонами акту приймання - передачі Площадки (будівельного майданчику), порядок якої передбачений п. 9.4. договору, відповідно до якої замовник зобов'язаний до початку виконання робіт протягом 3-х календарних днів передати підряднику площадку по акту приймання - передачі, або здійснення попередньої оплати відповідально до умов розділу 4 Договору.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 22.08.2008р. сторонами викладено п. 4.2. договору у новій редакції, відповідно до якого сума авансових платежів визначається у підписаних сторонами додаткових угодах, кожну з яких сторони зобов'язуються підписати до початку кожного з етапів робіт.
Зазначені вище умови договору щодо строків виконання робіт відповідають ст. 530 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події, тобто після сплати відповідачем авансового платежу до початку кожного з етапів робіт та передачі будівельного майданчику.
Як вбачається з обставин справи, відповідач не передав позивачу площадку для будівництва та не здійснив попередньої оплати по договору. Відповідачем також не було надано до суду доказів розроблення та передачі позивачу завдання на розробку проектно-кошторисної документації по об'єкту, необхідного для розробки позивачем проектної документації на будівництво, як це передбачено ст. 5 договору. Претензії стосовно не розпочатих по договору робіт відповідач позивачу не виставляв.
Таким чином, з зазначених вище умов договору та дій сторін під час його виконання вбачається, що сторони при укладенні договору розраховували на те, що роботи будуть виконуватися позивачем тільки після виконання відповідачем передбачених договором дій, з якими у позивача виникає обов'язок приступити до виконання робіт, а саме, сплати авансу, передачі будівельного майданчику та завдання на розробку позивачем проектно-кошторисної документації.
Разом з тим додатковою угодою № 1 від 22.08.2007р. до договору сторони виклали у новій редакції п. 8.2. договору, відповідно до якого термін виконання робіт встановлюється графіком виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до графіку робіт, що є додатком № 3 до договору, сторони зазначили календарні терміни виконання кожного з етапів робіт: з серпня 2006р. по травень 2007р., що не відповідає положеннями умов договору які передбачають виникнення обов'язку позивача приступити до виконання робіт тільки після виконання відповідачем дій, передбачених п. 1.1., 4.2., 4.3. ст. 5, п. 8.3. та п. 9.4. договору.
За таких обставин, суд погоджується з тим, що сторони уклавши договір про виконання робіт, строки яких обчислюються з моменту сплати відповідачем авансового платежу (п. 4.2., 4.3.) та виконання відповідачем інших дій, до вчинення яких позивач не може приступити до виконання робіт (п. 1.1., ст. 5, п. 8.3. та п. 9.4), помилково уклали додаток № 3 до договору, яким в супереч вищезазначених умов договору встановлено календарні строки виконання робіт, обчислення яких не залежить від сплати замовником авансового платежу та вчинення інших дій, передбачених договором.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. по справі № 9/110-09 за позовом: Дочірньої компанії «Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006 року було задоволено позовні вимоги позивача, вказане рішення було залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанцій з підстав порушення позивачем строків виконання робіт, що передбачені календарним графіком робіт, який є додатком № 3 до договору.
Суди при винесенні рішення по справі № 9/110-09 на підставі тлумачення положень договору щодо строків виконання робіт прийшли до висновку, що роботи по договору повинні виконуватися позивачем відповідно до календарного графіка, передбаченого додатком № 3 до договору без попереднього авансування відповідачем вказаних робіт, про що зазначено у мотивувальній частині рішення суду.
Таким чином, наслідком помилки сторін щодо взаємних прав та обов'язків по договору в частині строків виконання робіт та сплати авансового платежу стало розірвання договору в судовому порядку, що свідчить про те, що вказана помилка є істотною.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 215 ЦК України зазначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У ч.5 ст.203 ЦК України зазначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи те, що сторони укладаючи додаток № 3 до договору помилилися щодо визначення моменту виникнення у позивача обов'язку приступити до виконання робіт і така помилка є істотною, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання недійсним додатку № 3 до договору з підстав укладання його сторонами в наслідок помилки, тобто внаслідок неправильного сприйняття сторонами дійсних прав та обов'язків на момент вчинення правочину.
Крім того, позивач просить визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 23.08.2007р. до договору в частині додатку № 1, яким передбачено календарний Графік виконання робіт, передбачених даною додатковою угодою.
Судом встановлено, що відповідно до п.5 та п. 6 додаткової угоди № 2 сторонами погоджено перелік технологічного обладнання (додаток № 2 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007р.), яке позивач зобов'язаний поставити відповідачу та перелік робіт з монтажу та пусконалагоджувальних робіт вказаного обладнання (додаток № 3 до додаткової угоди № 2 від 23.08.2007р.).
Відповідно до п. 1 переліку технологічного обладнання позивач взяв на себе зобов'язання по поставці 8 одиниць газотурбінних приводів ГПА -Ц- 6,3А на базі Д-336-2Т, 8 комплектів установочних деталей для монтажу ГТП в ГПА-Ц-6,3А та 8 комплектів монтажних частин на загальну суму 173 224 000 грн.
Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт відповідно до додатку № 3 додаткової угоди № 2 складає 26 477 000 грн.
Оплата товару та робіт відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 повинна здійснюватися відповідачем наступним чином: авансовий платіж в розмірі 75% від вартості технологічного обладнання, що складає 129 918 000 грн. та 40% від вартості робіт, що складає 10 590 800 грн. перераховується відповідачем позивачу на протязі 10 днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди № 2, тобто до 02.09.2007р.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди №2, строк виконання робіт складає 9 календарних місяців від дати отримання підрядником (позивачем) авансового платежу, вказаного у п. 3 додаткової угоди, а саме, 129 918 000 грн. вартості технологічного обладнання та 10 590 800 грн. вартості робіт, всього 140 508 800 грн.
Тобто, перебіг 9-ти місячного строку виконання робіт починається з моменту перерахування відповідачем позивачу авансового платежу у розмірі 140 508 800 грн.
Таким чином, сторони погодили, що поставка обладнання та виконання робіт по додатковій угоді № 2 будуть здійснюватися на умовах попереднього авансування.
Зазначені вище умови договору щодо строків виконання робіт відповідають ст. 530 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події, тобто після сплати відповідачем авансового платежу у розмірі 140 508 800 грн. (п. 4 додаткової угоди №2).
На виконання вищевказаних умов відповідач платіжними дорученнями № 232 від 23.08.2007р. на суму 42 000 000 грн., № 553 від 06.09.2007р. на суму 3 500 000 грн., № 554 від 06.09.2007р. на суму 10 000 000 грн. сплатив позивачу у якості попередньої оплати частину авансових платежів у в розмірі 55 500 000 грн. Залишок не сплаченого авансового платежу становить 85 008 800 грн.
30.11.2007р. відповідно до Акту передачі загальних витрат, позивач передав, а відповідач прийняв 2 газотурбінних приводи ГПА -Ц- 6,3А на базі Д-336-2Т на суму 42 666 000 грн., роботи з демонтажу існуючого обладнання та монтажу нового обладнання на суму 67 758 грн. та пусконалагоджувальні роботи на суму 48 374 грн., всього на загальну суму 42 782 132 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем вказані роботи прийняті без зауважень щодо строків виконання робіт, жодних претензій стосовно інших нерозпочатих робіт відповідач позивачу не направляв.
Підставою невиконання позивачем інших робіт стало припинення авансування робіт з боку відповідача через відсутність у останнього грошових коштів, що підтверджується листами відповідача № 2-11499 від 10.11.2008р. та № 2-2166 від 04.03.2009р., у яких неможливість здійснення оплати по договору обґрунтовувалася відсутністю належного державного фінансування, різкого зменшення платоспроможності відповідача, стрімких інфляційних процесів та економічну кризу.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що відповідач так само як і позивач тлумачили умови додаткової угоди №2 як такі, що передбачали виконання робіт на умовах попередньої оплати, незважаючи на те, що додатком № 1 до додаткової угоди № 2 було встановлено календарний Графік виконання робіт з серпня 2007р. по квітень 2008р., що не кореспондується з положеннями п.4 додаткової угоди № 2.
В зв'язку з несплатою відповідачем іншої частини авансу зі сплатою якого починається перебіг 9-ти місячного строку виконання робіт, інші роботи позивачем не виконувалися.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. по справі № 9/110-09, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій судом задоволено позов та розірвано укладений між сторонами договір, в тому числі додаткову угоду №2. При цьому, підставою для розірвання договору стало те, що позивачем порушено строки виконання робіт, що передбачені додатком № 1 до додаткової угоди № 2, про що вказано у мотивувальній частині рішення. Судом зазначено, що підрядник зобов'язаний був виконувати роботи у відповідності до графіку виконання робіт, передбаченим додатком №1 до додаткової угоди №2 без здійснення авансування з боку замовника.
Таким чином, незважаючи на те, що сторони договору тлумачили і виконували умови договору з врахуванням того, що роботи будуть виконуватися підрядником після сплати замовником авансового платежу, тобто на умовах попередньої оплати, рішенням по справі № 9/110-09 розірваного договір з підстав, які не передбачають обов'язку замовника сплачувати попередню оплату.
За таких обставин, суд погоджується з тим, що сторони помилково уклали додаток №1 до додаткової угоди №2, яким всупереч п. 4 додаткової угоди №2, встановлено календарні строки виконання робіт, обчислення яких не залежить від сплати замовником авансового платежу.
Про наявність помилки сторін свідчить також те, що додаток № 1 в частині встановлення строків виконання робіт суперечить умовам, передбаченим самою додатковою угодою № 2.
Так, пунктом 4 додаткової угоди № 2 передбачено, що термін виконання робіт складає 9 календарних місяців від дати отримання підрядником авансового платежу, який відповідно до п.3 додаткової угоди №2 сплачується відповідачем на протязі 10 днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди № 2 (до 02.09.2007р.).
Тобто, з одного боку пункт 4 додаткової угоди № 2 передбачає, що строк виконання робіт починається від дати отримання підрядником авансового платежу, який сплачується відповідачем до 02 вересня 2007р., а з другого боку Графік робіт (додаток № 1) передбачає, що строк виконання робіт встановлюється з серпня 2007р. по квітень 2008р.
Таким чином, у першому випадку перебіг строку виконання робіт визначається моментом здійснення відповідачем авансового платежу, а у другому випадку - календарним графіком, які між собою не збігаються.
Як наслідок вказаної помилки сторін у визначенні моменту, з якого починається відлік строку виконання робіт, підрядник допустив порушення умов договору щодо строків виконання робіт, що стало підставою для розірвання вказаного договору у судовому порядку.
Враховуючи те, що помилка стосується визначення взаємних прав та обов'язків сторін у договорі, в наслідок вчинення якої було розірвано укладений між сторонами договір, така помилка має істотне значення, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання недійсним додатку №1 до додаткової угоди № 2 до договору визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 229 ЦК України.
Суд дійшов висновку, що заперечення відповідача на позов стосовно мотивів, з який позивач просить визнати договір недійсним, є необгрунтованими, оскільки, матеріали справи свідчать, що підставою для визнання договору недійсним є помилка стосовно прав та обов'язків сторін у договорі, а не невигідність укладеної угоди для позивача, як зазначає відповідач.
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом встановлено, що, незважаючи на те, що помилка в частині підписання календарних графіків виконання робіт була допущена сторонами під час укладання договору та додаткової угоди №2, позивач виявив цю помилку, тобто довідався про порушення свого права, лише після винесення Господарським суду Сумської області рішення від 29.10.2009р. по справі № 9/110-09, яким розірвано укладений між сторонами договір з підстав порушення позивачем строків виконання робіт передбачених графіком робіт. До вказаного висновку суд дійшов на підставі тлумачення умов договору, за наслідками якого судом встановлено, що роботи по договору повинні виконуватися позивачем відповідно до календарних графіків, передбачених додатком № 3 до договору та додатком № 1 до додаткової угоди № 2 без попереднього авансування відповідачем вказаних робіт.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що до моменту розірвання договору в судовому порядку сторони розуміли та виконували умови договору на умовах попередньої оплати, помилковість чого було встановлено лише рішенням суду по справі № 9/110-09, що набрало законної сили 17.03.2010р. з винесенням Постанови Харківського апеляційного господарського суду.
Таким чином, лише після набрання законної сили рішенням по справі № 9/110-09 позивач довідався про помилковість укладеного договору в частині графіків робіт, а отже і про порушення своїх прав внаслідок вказаної помилки.
За таких обставин загальних строк позовної давності повинен обліковуватися відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України не з моменту укладення договору,як вважає відповідач, а з моменту, коли позивач довідався про порушення свого права, тобто після набрання судовим рішенням № 9/110-09 законної сили, тобто з 17.03.2010р.
Відповідно до ст.ст. 48, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним з моменту укладення Договір № 4/358 від 10.03.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» та Дочірньою компанією «Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» в частині Додатку № 3 до договору та Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007 року.
3. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, код 00153146) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО
Повний текст рішення підписано 10.06.2011 року.