15.06.11р.Справа № 5005/4522/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма-Харків" (м. Харків)
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг № 4/ЮП від 19.03.2009р. у загальному розмірі 3 559 557,43 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. - представник (дов. б/№ від 23.03.11р.)
від відповідача: ОСОБА_2. - заст.нач.юр.відділу (дов. № 61-Д від 18.04.11р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма-Харків" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 4/ЮП про надання юридичних послуг від 19.03.2009р. у загальному розмірі 3 559 557,43 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 1 829 981,35 грн. - основний борг, 248 115,45 грн. - 3% річних, 1 216 319,33 грн. - інфляційні втрати, 265 141,30 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання юридичних послуг № 4/ЮП від 19.03.2009р. в частині повного та своєчасного розрахунку за надані юридичні послуги.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на наступне.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлюється загальний строк позовної давності у три роки.
Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Пункт 4.4. Договору на надання юридичних послуг №4/ЮП від 19 березня 2004 року встановлює, що замовник виплачує винагороду виконавцю не пізніше трьох днів з моменту винесення рішення (постанови) суду, а після початку процедури виконання рішення не пізніше двох днів з моменту отримання коштів замовником.
В бухгалтерському обліку ВАТ "Криворіжгаз" моментом надходження коштів значиться дата - 01 грудня 2004 року, тому відповідач повинен був виплатити позивачу винагороду не пізніше двох днів з моменту отримання коштів, тобто не пізніше 03 грудня 2004 року, що є початком перебігу позовної давності.
Оскільки, строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки, то днем спливу строку позовної давності є 03 грудня 2007 року.
З урахуванням вимог вищезазначених норм та виходячи з умов п. 4.4. договору № 4/ЮП від 19.03.2004 року, після закінчення 2-денного строку з моменту надходження коштів відповідачу, тобто з 03 грудня 2004 року розпочався перебіг строку позовної давності, який відповідно закінчився 03 грудня 2007 року, тобто через три роки та чотири місяці тому до дати звернення позивача до суду (07.04.2011 року).
Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
В подальшому відповідачем подано доповнення до відзиву, в якому він зазначає наступне.
Відповідно до положень договору про надання юридичних послуг № 4/ЮП від 19.03.2004 року, предметом даного Договору є послуги з врегулювання спірних відносин та стягнення заборгованості з КПТМ "Криворіжтепломережа". Також Договором встановлено, що виконання та прийняття юридичних послуг оформлюється Актами приймання-передачі виконаних послуг - пункт 4.2. Договору.
За весь період дії спільного договору ТОВ "Норма-Харків" було надано відповідачу юридичні послуги лише з врегулювання спірних відносин, а саме: з представництва інтересів ВАТ "Криворіжгаз" в господарському суді Дніпропетровської області (акт виконаних робіт від 14.05.2004 року), з представництва інтересів ВАТ "Криворіжгаз" в Дніпропетровському апеляційному господарському суді (акт виконаних робіт від 01.10.2004 року), з представництва інтересів ВАТ "Криворіжгаз" у Вищому господарському суді України (акт виконаних робіт від 05.03.2005 року). Зазначені акти виконаних робіт Замовником - ВАТ "Криворіжгаз" та Виконавцем - ТОВ "Норма-Харків" підписані, а за надання вказаних послуг - сплачено.
Послуги зі стягнення заборгованості по будь-яким виконавчим провадженням ТОВ "Норма-Харків" не надавало замовнику - ВАТ "Криворіжгаз".
Зокрема, заяву про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі № 9/11 було підготовлено та подано юрисконсультом ВАТ "Криворіжгаз" Кучеровим М.О. до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 13 жовтня 2004 року, а заяву про примусове виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі №9/84 (5/153) було підготовлено та подано юрисконсультом ВАТ "Криворіжгаз" Кучеровим М.О. до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції 30 вересня 2004 року (копія заяви про примусове виконання додається).
Запити про хід виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області по справі № 9/11 було направлено начальником юридичного відділу ВАТ "Криворіжгаз" Коваленко А.І., про що свідчить опис вкладення про відправлення запиту щодо надання інформації про хід виконання зазначеного вище наказу господарського суду.
З зазначених обставин вбачається, що позивач не надавав відповідачу послуги зі стягнення заборгованості з КПТМ "Криворіжтепломережа" по справам № 9/11 та № 9/84 (5/153). Відсутність факту надання вказаних послуг виключає сплату винагороди позивачу.
Крім того, з умов договору не вбачається, що позивач повинен отримати, а відповідач - сплатити 10 % від суми коштів, що надійшли ВАТ "Криворіжгаз" на виконання рішення суду саме по справам № 9/11 та № 9/84 (5/153), а не по будь-яким іншим справам про стягнення з КПТМ "Криворіжтепломережа" на користь відповідача, що знаходились на виконанні в органах державної виконавчої служби з 2004 року по теперішній час.
Розгляд справи відкладався з 21.04.11р. на 19.05.11р. та 19.05.11р. на 26.05.11р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.05.11р. по 26.05.11р. та з 06.06.11р. по 15.06.11р.
Ухвалою суду від 06.06.11р. строк вирішення спору було продовжено по 15.06.11р. за клопотанням позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
19.03.2004 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір на надання юридичних послуг № 4/ЮП (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець за дорученням замовника зобов'язався на оплатній основі надавати останньому юридичні послуги по врегулюванню спірних відносин та стягувати заборгованість з КПТМ "Криворіжтепломережа" з використанням передбачених законом процесуальних та інших процедур на умовах обумовлених в договорі. Договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п. 4.1.4. оплата послуг виконавця здійснюється поетапно у відповідності до наступного порядку, зокрема, 10% від суми коштів, які надішли замовнику на виконання рішення суду.
В грудні 2010 р. позивачу стало відомо, що на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 9/11 від 18.04.2004року (наказ від 16.07.2004р.) на користь відповідача було перераховано у грудні 2006р. суму 13 355 697 грн. 61 коп. ( плат, доручення № 90 та 91 від 05 грудня 2006р) та у квітня 2007року суму 2 743 705 грн. 56 коп. (платіжне доручення № 2882 від 29 березня 2007р. та № 6894 від 4 квітня 2007р.).
Таким чином, на виконання умов договору, відповідач повинен був перерахувати на користь позивача 8 грудня 2006р суму 1 321 915 грн. 06 коп. (платіжне доручення № 91 від 05 грудня 2006р) та 13 654 грн. 70 коп. (платіжне доручення № 90 від 05 грудня 2006р ), 7 квітня 2007р. суму 137 185 грн. 28 коп. (платіжне доручення №2882 від 29 березня 2007р) та суму 137 185 грн. 28 коп. (платіжне доручення № 6894 від 4 квітня 2007р.),
Також, на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 9/84 згідно наказу від 28.04.2004 року на користь Відповідача було перераховано у червні 2005 року суму 31 257 грн. 12 коп., у серпні 2005 року суму 33 969 грн. 60 коп., у вересні 2005 року суму 11 520 грн. 99 коп., у листопаді 2005 року суму 19 944 грн. 37 коп., у травні 2006 року суму 1 454 602 грн. 66 коп., 647 343 грн. 50 коп., 1 700 грн. 00 коп., 69 грн. 00 коп.
Таким чином, на виконання умов договору, відповідач повинен був перерахувати на користь позивача 17 червня 2005 року суму 3 125 грн. 71 коп., 27 серпня 2005 року суму 3 396 грн. 96 коп., 30 вересня 2005 року суму 1 152 грн. 09 коп., 20 листопада 2005 року суму 1 994 грн. 43 коп., 12 травня 2006 року пуму, грн. 35 коп., 170 грн. 00 коп., 6 грн. 90 коп.
На порушення умов договору, відповідач не повідомляв позивачу про отримання коштів від боржників, винагороду належну позивачу не сплатив.
Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду щодо стягнення спірної суми боргу є необґрунтованими з огляду на те, що позивач не був стороною виконавчого провадження, а отже не отримував інформації про хід виконавчого провадження та його наслідки. Позивачем доведено, що про результати виконавчого провадження йому стало відомо у грудні 2010 року, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені відповідні листи.
Станом на 06.06.2011 року загальна сума основного боргу, за підрахунком позивача, складає 1 829 981 грн. 35 коп. (10% від отриманих відповідачем коштів).
Господарським судом також встановлено.
Заборгованість в сумі 1 692 795,74 грн. підтверджена матеріалами справи, а саме: матеріалами виконавчого провадження, що надані на вимогу суду Департаментом державної виконавчої служби при Міністерстві юстиції України, а також довідкою відповідача про стан виконання наказу суду по справі № 9/84.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 137 185,28 грн. (платіжне доручення № 2882 від 29.03.2007р. на суму 1 371 852,78 грн.), господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивачем у позовній заяві та інших доповненнях до неї зазначено лише підставу для нарахування вказаної суми щодо оплати послуг за Договором, але доказів, які б підтверджували перерахування 1 371 852,78 грн., а саме: платіжне доручення № 2882 від 29.03.2007р., на яке посилається позивач, суду не надано. Не надано також і інших доказів, які б підтверджували наявність зобов'язання у відповідача сплатити суму 137 185,28 грн.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів наявності зобов'язання у відповідача сплатити суму 137 185,28 грн. у якості оплати за надані послуги за договором № 4/ЮП про надання юридичних послуг від 19.03.2009р. позивачем суду не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 137 185,28 грн. є безпідставними та необґрунтованими, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Крім того, у п. 5.2. Договору передбачено, що у разі неналежного виконання умов Договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки.
Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору становить 265 141,30 грн.
Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 1 216 319,33 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 248 115,45 грн.
Доказів виконання зобов'язання по оплаті наданих юридичних послуг в сумі 1 692 795,74 на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 1 692 795,74 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також пеня на підставі п. 5.2. договору, а також інфляційні втрати та три відсотки річних від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані юридичні послуги у розмірі 1 692 795,74 грн.
Відповідач в повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих юридичних послуг в сумі 1 692 795,74 грн. не виконав, відповідно, допустив порушення зобов'язання.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданому позивачем розрахунку сума річних за відповідні періоди прострочення з складає 248 115,45 грн., інфляція грошових коштів складає 1 216 319,33 грн.
Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що стягненню підлягають 230 976 грн. 68 коп. 3% річних, 1 130 374 грн. 93 коп. інфляційних втрат. При підрахунку господарським судом було враховано те, що вимоги стосовно стягнення суми основного боргу у розмірі 137 185,28 грн. були визнані судом безпідставними та необґрунтованими, а отже нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання вказаної суми є також безпідставним та необґрунтованим, в задоволенні цієї частини вимог також слід відмовити.
За ст.ст. 549, 551, 611 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Крім того, у п. 5.2. Договору передбачено, що у разі неналежного виконання умов Договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день прострочки.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору становить 265 141,30 грн.
Оскільки порушення строків оплати наданих юридичних послуг має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені.
При цьому, при підрахунку господарським судом було враховано те, що вимоги стосовно стягнення суми основного боргу у розмірі 137 185,28 грн. були визнані судом безпідставними та необґрунтованими, а отже нарахування пені за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання є також безпідставним та необґрунтованим, в задоволенні цієї частини вимог також слід відмовити.
Крім того, після перевірки здійсненого позивачем розрахунку пені, господарським судом встановлено, що він здійснений з порушенням вимог чинного законодавства. Господарським судом проведено розрахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача та встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 126 611,84 грн.
Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Металургів, 1; код ЄДРПОУ 03341397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма-Харків" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 95/18; код ЄДРПОУ 31063406) - 1 692 795 грн. 74 коп. основного боргу, 230 976 грн. 68 коп. 3% річних, 1 130 374 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 126 611 грн. 84 коп. пені, 22 786 грн. 36 коп. витрат на держмито, 210 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін
Повне рішення складено 15.06.2011р.