09.06.11р.Справа № 5005/5325/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 2 339, 00 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №20-548 від 21.12.2010р.; ОСОБА_3, довіреність №20-600 від 27.12.2010р.
від відповідача - ОСОБА_2., довіреність №488 від 01.01.2011р.
Розглядається позовна заява відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"", м. Запоріжжя -далі по тексту -позивача до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ -далі по тексту -відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 2 339,00 грн. збитків посилаючись на те, що під час проведення маневрових робіт на станції Запоріжжя-Ліве з вини працівників станції Запоріжжя-Ліве у залізничному вагоні № 65792988 було знищено засоби пакування продукції позивача.
Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач вимоги суду виконав, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у судове засідання з'явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що чинне законодавство України не передбачає стягнення з відповідача збитків внаслідок яких були пошкоджені засоби пакування продукції позивача.
24.05.2011року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.06.2011року з метою надання сторонам часу підготувати і надати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.
09.06.2011року справу розглянуто за участю представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
23.10.2010р. позивач у залізничному вагоні № 65792988 відповідно до залізничної квитанції № 47145816 та пам'ятки № 3677 про забирання залізничних вагонів передав, а відповідач прийняв без жодних зауважень до перевезення на ст. Донецьк, Донецької залізниці продукцію позивача у вигляді чорних металів. Під час проведення працівниками відповідача маневрових робіт на станції Запоріжжя-Ліве, а саме 23.10.2010року в 17 годин 55 хвилин, вагон був розбитий з вини працівників відповідача, засоби пакування продукції позивача приведені в непридатний стан для подальшого транспортування, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково в судове засідання та не заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.
Приймаючи до уваги, що як наслідок пошкодження залізничного вагону № 65792988 було пошкоджено і засоби пакування продукції позивача, яка в такому стані не могла бути транспортована на ст. Донецьк, Донецької залізниці і оскільки відповідач не мав досвіду і технічних засобів пакування даної продукції позивача, відповідач телефонограмою від 25.10.2010року звернувся до позивача з письмовим клопотанням про повторне пакування продукції позивача за рахунок станції Запоріжжя-Ліве з метою подальшої її транспортування на ст. Донецьк, Донецької залізниці. Відповідно до вимог ст. 129 Статуту залізниць України відповідач 26.10.2010року сумісно з працівниками позивача склав Акт загальної форми у якому відповідач власноручно зазначив, що залізничний вагон № 65792988 розбитий 23.10.2010року в 17 годин 55 хвилин на ст. Запоріжжя-Ліве з вини працівників відповідача і всі відновлювальні роботи будуть проведенні за рахунок відповідача, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково в судове засідання та не заперечується повноважним представником відповідача в судовому засіданні.
З метою безперебійної співпраці з відповідачем, уникнення ускладнень по виконанню договору поставки продукції позивач склав Калькуляцію на додаткові витрати по відновленню засобів пакування продукції в пошкодженому вагоні, яка становила 2 339,00грн., проти чого відповідач не мав жодних зауважень. В порушення домовленості сторін, після відновлення засобів пакування продукції в пошкодженому вагоні та транспортування даного вагону з продукцією на ст. Донецьк, Донецької залізниці, відповідач у добровільному порядку відмовився перерахувати позивачеві кошти у сумі 2 339,00грн. у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 131 Статуту залізниць України позивач 23.02.2011року за № 80-3-2015053-18 звернувся до відповідача з претензією про сплату спричинених відповідачем збитків у сумі 2 339,00грн., яку відповідач в порушення ст. 135 Статуту залізниць України залишив без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 2 339,00 грн. збитків посилаючись на те, що під час проведення маневрових робіт на станції Запоріжжя-Ліве з вини працівників станції Запоріжжя-Ліве у залізничному вагоні № 65792988 було знищено засоби пакування продукції позивача, які позивач своїми засобами і за свій рахунок поновив.
Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст.614 Цивільного кодексу України особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 12 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачає, що залізнична дорога забезпечує збереженість вантажу на шляху руху і на залізничних станціях.
Стаття 23 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачає, що перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до видачі отримувачу.
Відповідно до параграфу 19 першого розділу Технічних умов завантаження і закріплення вантажу, контроль за виконанням вантажовідправником Технічних умов завантаження і кріплення вантажу на відкритому вагоні несуть працівники залізничної дороги шляхом огляду завантажених вагонів.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України - залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу вантажу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України -за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України -залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за псування і пошкодження -у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України -обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, що відповідачем і було зроблено на станції Запоріжжя-Ліве -26.10.2010року.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 2 339,00 грн. збитків посилаючись на те, що під час проведення маневрових робіт на станції Запоріжжя-Ліве з вини працівників станції Запоріжжя-Ліве у залізничному вагоні № 65792988 було знищено засоби пакування продукції позивача, які позивач своїми засобами і за свій рахунок поновив, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного:
- факт пошкодження залізничного вагону № 65792988 і засобів пакування продукції позивача у даному вагоні повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та не оспорюється відповідачем у відзиві на позов та в судовому засіданні;
- ст.614 Цивільного кодексу України;
- вимогами ст.ст.2,6,110,113,114,129,131 Статуту залізниць України;
- вимогами ст.ст. 12,23 Закону України „Про залізничний транспорт”;
- параграфом 19 першого розділу Технічних умов завантаження і закріплення вантажу, яким зазначено контроль за виконанням вантажовідправником Технічних умов завантаження і кріплення вантажу на відкритому вагоні несуть працівники залізничної дороги шляхом огляду завантажених вагонів.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з належного відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, що чинне законодавство України не передбачає стягнення з відповідача збитків в наслідок яких були пошкоджені засоби пакування продукції позивача, слід визнати необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам ст.ст.2,6,110,113,114,129,131 Статуту залізниць України, вимогами ст.ст. 12,23 Закону України „Про залізничний транспорт” та параграфу 19 першого розділу Технічних умов завантаження і закріплення вантажу, оскільки засоби пакування, пошкоджені з вини відповідача, проти чого відповідач не заперечує - є невід'ємною частиною завантаженого до транспортування вантажу позивача і входять до його загальної вартості.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,526,614 Цивільного кодексу України, п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001р. № 542, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансом України від 21.11.2000р. № 644, ст.ст. 2,6,23,110,113,114,129,131 Статут залізниць України, ст.ст. 33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 1073828, п/р 2600830130306 у центральному відділенні Промінвестбанку м. Дніпропетровська, МФО 305437) на користь відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) 2 339,00 грн. (дві тисячі триста тридцять дев'ять гривень 00 коп.) - суми збитків, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено
10.06.2011р.