21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
09 червня 2011 р. Справа 16/7/2011/5003
за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
до: комунального підприємства "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради, м.Козятин Вінницької області
про стягнення 1 559 913,73 грн. за договором поставки природного газу
Головуючий суддя Семенько Д.А.
Cекретар судового засідання Нешик О.С.
Представники
позивача : ОСОБА_1 - діє за довіреністю № 182/10 від 23.12.10 року;
відповідача : ОСОБА_2 - діє за довіреністю № 7/09 від 07.07.09 року
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Будтеплосервіс" 1559913,73 грн. боргу, який утворився внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1215ТЕ1 від 23.09.2009 року, у тому рахунку 1300420,24 грн. основного боргу, пені в розмірі 100350,83 грн., 113914,47 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 45228,19 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 15 квітня 2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 28 квітня 2011 року. В зв'язку з неявкою представників сторін в судові засідання, ненаданням сторонами всіх необхідних для вирішення спору доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 28 квітня 2011 року розгляд справи призначено на 17 травня 2011 року.
13 травня 2011 року на адресу суду надійшов супровідний лист відповідача №196 від 12 травня 2011 року (вх.№ 08-46/6428/11 від 13.05.11 року) з додатками, у тому числі відзивом на позовну заяву та заявою директора КП ''Будтеплосервіс''Іщенка О.А. №1 від 12.05.2011 року "про розгляд справи за відсутності представника".
17 травня 2011 року представник відповідача повторно не з'явився в судове зсідання.
В зв'язку з надходженням заяви про відвід судді Нешик О.В. від розгляду даної справи, в судовому засіданні 17 травня 2011 року оголошено перерву до 16:00 год., про що представник позивача повідомлений під розпис.
Після перерви, з огляду на відсутність представників сторін та необхідність у витребуванні нових доказів, проголошена ухвала про відкладення розгляду справи на 03 червня 2011 року.
Ухвалою суду від 17.05.2011 року також відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді від розгляду справи.
За ініціативою суду з 17 травня 2011 року, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, при розгляді даної справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 03 червня 2011 року оголошено перерву до 09 червня 2011 року.
Під час розгляду справи 09 червня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача визнав суму основного боргу в розмірі 1300420,24 грн. Щодо нарахування 113914,47 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 45228,19 грн. - 3% річних зазначив, що дані суми нараховані вірно. Посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву б/н від 12.05.2011 року та письмові пояснення б/н від 30.05.2011 року, звернувся до суду з клопотанням про зменшення пені на 38781,70 грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено, що 23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та комунальним підприємством "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради укладено договір №06/09-1215ТЕ-1 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Умовами договору (п.1.1) сторони визначили, що постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 договору.
Як зазначено у пункті 2.1 статті 2 договору сторони домовились, що за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року постачальник зобов'язується передати покупцю газ в обсязі до 592,0 тис куб.м. в тому числі по місяцям: жовтень - 95,0 тис.куб.м.; листопад - 210,0 тис.куб.м.; грудень - 287,0 тис.куб.м., що разом ІVкв. має становити 592,0 тис.куб.м.
Згідно пункту 4.4. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.
Відповідно до пункту 5.1. договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифи на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -727,32 грн., крім того ПДВ 20%. Всього з ПДВ -872,78 грн.
У пункті 6.1. статті 6 (Порядок проведення розрахунків) договору, сторони обумовили, що оплата за газ згідно п.5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
21 грудня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки природного газу №06/09-1215ТЕ-1 від 23 вересня 2009 року, якою сторони погодили доповнити пункт 2.1. договору пунктом 2.1.1. та викласти його в наступній редакції: “Постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року газ в обсязі до 989,0 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: січень -370,0 тис.куб.м.; лютий -279,0 тис.куб.м.; березень -279,0 тис.куб.м.; квітень -61,0 тис.куб.м.; разом -989,0 тис.куб.м.”.
Під час розгляду справи суд встановив, що на виконання договірних зобов'язань протягом жовтня - грудня 2009 року, січня - березня 2010 року позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 1300420,24 грн. Даний факт підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31 жовтня 2009 року, від 30 листопада 2009 року, від 31 грудня 2009 року, від 31 січня 2010 року, від 28 лютого 2010 року та від 31 березня 2010 року (а.с.18-23), актом звіряння розрахунків від 31.03.2011 року (а.с.60) та іншими матеріалами.
Відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, за поставлений природний газ не розрахувався, що також стверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння розрахунків від 31.03.2011 року (а.с.60), інформацією про нарахування і проплату за газ спожитий за договором №06/09-1215ТЕ-1 від 23.09.2009 року (а.с.61), а також підтверджується сторонами.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи в суді становить 1 300 420, 24 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи, що на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів погашення основного боргу в розмірі 1300420,24 грн., позов в цій частині визнав, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 1300420,24 грн. підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 526, 525, 712 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги в частині стягнення 113914,47 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період листопада 2009 року по лютий 2011 року є правомірними, стверджуються наявними у справі матеріалами і підлягають задоволенню на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.
Позов в частині стягнення 3% річних, що розрахований за термін з 11.11.2009 року по 11.04.2011 року стверджується наявними у справі матеріалами, у тому числі розрахунком суми позову в цій частині і підлягає задоволенню на підставі ст.625 ЦК України.
Перевіряючи правомірність і правильність нарахування позивачем пені, суд встановив, що відповідно до частини 2 статті 193 ГК України: порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 2 статті 217 ГК України передбачені такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено: "У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)".
Пунктом 7.2 договору №06/09-1215ТЕ1 від 23.09.2009 року сторони домовились, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору, покупець зобов'язується (окрім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення пені заявлений правомірно, при цьому розрахунок пені за період з 11.10.2010 року по 11.04.2011 року зроблений правильно.
Разом з цим, з назви договору №06/09-1215ТЕ1 від 23.09.2009 року та його положень вбачається, що відповідач отримував від позивача природний газ для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Дослідивши подані відповідачем документи, а саме: довідку про розмір заборгованості населення за спожиті послуги із теплопостачання, згідно якої розмір заборгованості населення станом на 01.05.2011 року становить 641437,37 грн.; укладені з фізичним особами договори про реструктуризацію заборгованості за 2009 - 2011 роки; інформацію щодо обсягів заборгованості з різниці в тарифах по Вінницькій області по КП "Будтеплосервіс", керуючись приписами ст.614 ЦК України, вказівками, що містяться в п.2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", суд прийшов до висновку про те, що заборгованість, яка є у відповідача перед позивачем, утворилася у зв'язку із неповною сплатою споживачами відповідачу за теплову енергію.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні повноваження суду закріплені в пункті 3 частині 1 статті 83 ГПК України, згідно яких господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З урахуванням викладеного, керуючись правом, наданим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені на суму 38781,70 грн. підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд вважає, що позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню в частині 61569,13 грн.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до положень ст.49 ГПК України. При цьому судом враховані висновки, викладені у п.6.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким визначено, що "у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем".
Керуючись , ст.ст. 4-3, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради (адреса: 22100, Вінницька обл., м.Козятин, вул.Червоноармійська, буд.31, ідент. код 35814734) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, ідент.код 31301827) 1300420,24 грн. боргу; 61569,13 грн. пені; суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 113914,47 грн.; 45228,19 грн. 3% річних; 15599,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, ідент.код 31301827) з державного бюджету України 0,86 грн. державного мита, зайво сплаченого згідно платіжного доручення №2386 від 11 квітня 2011 року. Оригінал платіжного доручення №2386 від 11 квітня 2011 року знаходиться в матеріалах справи №16/7/2011/5003.
Суддя Нешик О.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 червня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи