21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
09 червня 2011 р. Справа 7/85/2011/5003
за позовом: Аграрної біржі, м. Київ
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", м.Вінниця
про стягнення боргу за невиконання договірних зобов'язань в сумі 3 858,60 грн.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.
Представники
позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 293 від 01.02.2011 року, посвідчення № 36 дійсне до 01.01.2011 року.
відповідача: не з'явився.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Аграрної біржі, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", смт. Десна, Вінницька область про стягнення боргу за невиконання договірних зобов'язань в сумі 3 858,60 грн..
Ухвалою суду від 13.05.2011 року порушено провадження у справі № 7/85/2011/5003 та призначено до розгляду на 26.05.2011 року.
26.05.2011 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з несвоєчасним отриманням ухвали від 13.05.2011 року та неможливістю подання до суду необхідних документів витребуваних ухвалою.
Ухвалою суду від 26.05.2011 року в зв'язку з неявкою представника відповідача (подане клопотання), ненаданням сторонами витребуваних доказів розгляд справи відкладено до 09.06.2011 року.
Відповідач в судове засідання 09.06.2011 року повторно не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвалою від 26.05.2011 року, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.
Слід вказати, що ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем було отримано, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20811905.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвали від 26.05.2011 року, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
За відсутності поданого представником позивача відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
30.06.2010 року між ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", в особі брокера - ПОКУПЦЯ ОСОБА_3, Брокерська контора № 94 Фізична особа-підприємець "ОСОБА_2", який діяв на підставі договору-доручення від 30.062010 р. № 30/6-а та довіреності від 25.06.2010 р. № 1246, з одного боку та Аграрний фонд, в особі брокера - ПРОДАВЦЯ ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 04.06.2010 р. № 105, укладено біржовий контракт на продаж товару - пшениці 4 класу, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2008 року.
Відповідно до п.1 Контракту Продавець продав, а Покупець купив товар - пшениця 4 клас, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2008року, а саме:
- кількість -1 500,000 тонн;
- ціна за одиницю товару (тонн), без ПДВ: 873,54 грн., ПДВ 20%: 174,71 грн.;
Ціна за одиницю товару (тонн) на базисі поставки, з ПДВ: 1 048,25 грн. (п.п.1.1; 1.2; Контракту).
Вартість Товару, без ПДВ: 1 310 312,50 грн., ПДВ 20%: 262 062,50 грн.. Вартість Товару всього, з ПДВ: 1 572 375,00 грн. (п.1.3 Контракту).
Реєстраційний збір, без ПДВ: 2 620,62 грн. ПДВ 20%: 524,13 грн.. Реєстраційний збір 0,2%, з ПДВ: 3144,75 грн. (п. 1.4 Контракту ).
Брокерська винагорода брокера-покупця 0,2%,: 3 144,75 грн. Без ПДВ (згідно Договору-доручення №30\6-а від 30.06.2010 р.) ( п. 1.5 Контракту).
Відповідно до п. 1.7 Контракту сума оплати за контрактом (вартість товару): 1 572 375,00 грн. (Один мільйон п'ятсот сімдесят дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода - за рахунок Покупця (п.1.9 Контракту).
Відповідно до п. 2.2 Контракту після здійснення Покупцем попередньої оплати, Продавець протягом 3-х робочих днів надає Покупцю:
- дозвіл на переоформлення товару;
- довіреність на переоформлення товару;
- складський документ;
- податкову накладну;
- картку аналізу зерна або посвідчення;
Протягом 10-ти днів після здійснення попередньої оплати, Покупець надає Продавцю підписаний трьохсторонній акт приймання-передачі товару (п. 2.3 Контракту).
Відповідно до п.4.1 Контракту оплата коштів за контрактом згідно п.1.7 здійснюється Покупцем протягом 5-ти днів, після реєстрації контракту на Аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного фонду.
Сплата реєстраційного збору згідно п.1.4. здійснюються на рахунок Аграрної біржі Покупцем протягом двох робочих днів після укладання Контракту (п.4.2 Контракту).
У випадку невиконання Покупцем п. 4.2. контракту, останній зобов'язується сплатити Аграрній біржі штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору. Крім того, у зв'язку несвоєчасної сплати реєстраційного збору, Покупець підлягає зобов'язанню погасити неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, за кожен день прострочення (п. 4.3 Контракту).
Як вбачається із матеріалів справи Біржовий контракт № 805 АБ/98 від 30.06.2010 року було зареєстровано, що підтверджується відповідним записом безпосередньо на контракті та витягом із журналу реєстрації біржових контрактів.
Однак, відповідачем на банківський рахунок Аграрної біржі не перерахований реєстраційний збір у розмірі 3 144,75 грн..
21.10.2010 року на адресу ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2" позивачем направлено претензію (від 20.10.2010 р. № 108) з вимогою сплатити реєстраційний збір.
За твердженням позивача відповіді на претензію від 20.10.2010 року відповідачем надано не було, заборгованість по сплаті реєстраційного збору погашено не було.
В підтвердження відсутності проведеного відповідачем розрахунку позивач надав суду довідку від 25.05.2011 року № 35891-28.1-119221.
Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 3144,75 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 324 гр. 16 коп. - інфляційних втрат, 75 грн. 22 коп. - 3% річних (за період з 03.07.2010 року по 19.04.2011 року), 314 грн. 47 коп. - штрафу суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі несвоєчасної оплати послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуги за кожний день прострочення (п.4.2. Договору).
Як вказувалось вище в п.4.3 Контракту у випадку невиконання Покупцем п. 4.2. контракту, останній зобов'язується сплатити Аграрній біржі штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, інфляційних нарахувань та штрафу судом виявлено помилки у розрахунку інфляційних втрат, які полягають в наступному.
Як вбачається із наданого розрахунку позивач обраховуючи інфляційні втрати брав для розрахунку в поточному місяці суму заборгованості із нарахованими інфляційними втратами за попередній місяць.
Однак вказана методика не відповідає рекомендаціям по обрахунку інфляційних втрат вказаним в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" виходячи з яких для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Аналогічний підхід рекомендується застосовувати і у випадках коригування розміру боргу під час проведення нарахування, що вбачається із наведеного у вказаному листі прикладу розрахунку.
Таким чином, виходячи із приписів які містяться в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р, правильним буде обраховувати інфляційні втрати шляхом множення індексів інфляції за місяці, які складають період заборгованості для визначення середнього значення індексу інфляції.
В результаті перерахунку судом отримано 330,20 грн. інфляційних втрат, що є більшим ніж визначив позивач в своєму розрахунку (324,16 грн.).
Враховуючи те, що визначення розміру заборгованості, періодів нарахування інфляційних втрат є прерогативою позивача суд задовольняє вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат в заявленому останньому розмірі (324,16 грн.).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних нарахувань та штрафу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
09.06.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", вул. Гагаріна, 6, смт. Десна, Вінницька область, 23240 (ідентифікаційний код - 34325039) - на користь Аграрної біржі, вул. Копилівська, 67, корп. 5, м. Київ, 04073 (ідентифікаційний код - 33947314) - 3 144 грн. 75 коп. - боргу, 75 грн. 22 коп. - 3 % річних, 324 гр. 16 коп. - інфляційних втрат, 314 грн. 47 коп. - штрафу, 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 червня 2011 р.
віддрук. 2 прим.:
1 - до справи.
2 - відповідачу - ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2", вул.Гагаріна,6, смт.Десна, 23240.