Справа № 2-а-844/2011
Іменем України
01.06.2011 Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді -Гапонова Д.Ю.,
при секретарі -Веселової О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної автомобільної інспекції ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, інспектора дорожньої патрульної служби ОСОБА_2 державної автомобільної інспекції ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
09.03.2011р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21.02.2011р., якою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпроАП, в обґрунтування позову вказує на те, що адміністративне правопорушення вона не вчинювала.
Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на заявлених вимогах наполягає.
Представник відповідача ОСОБА_2 державної автомобільної інспекції ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 28.04.2011р. прибули, надали пояснення, згідно яких вимоги позивача не визнають, надали суду протокол та додаткові матеріали, в подальшому, в судове засідання, призначене на 01.06.2011р. не з'явилися.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розгляд справи здійснюється на основі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, оскільки у судове засідання не явилися всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2011р. інспектором ДПС УДАЇ УМВД України в місті Севастополі відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення по факту вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпроАП, за те, що ОСОБА_1 того ж дня о 9 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, за межами населеного пункту на 67км. автодороги Ялта -Севастополь, рухалась зі швидкістю 113км. на годину, чим порушила вимоги п.12.6г Правил дорожнього руху.
Позивач винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала, зі змістом протоколу ознайомилась.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором ДПС УДАЇ УМВД України в місті Севастополі старшим сержантом міліції ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СН№118736 від 21.02.2011р. про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260грн.
Відповідно до п.п. «г»п.12.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Адміністративна відповідальність відповідно до ч.1 ст.122 КУпроАП наступає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів.
Згідно зі ст.ст.245, 280 КУпроАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпроАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до ст.251 КУпАП до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача був проведений інспектором ДПС 21.02.2011р. за місцем його вчинення.
Статтею 278 КУпроАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Тобто законодавець вказаною нормою закону передбачає необхідність наявності крім протоколу про адміністративне правопорушення інших матеріалів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.
Суб'єктом оскарження суду надано диск із відеозаписом правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, при перегляді якого, чітко видно, як автомобіль НОМЕР_2, 21.02.2011р. на 67км. автодороги Ялта -Севастополь, рухається зі швидкістю 113км., при цьому будь-яких інших автомобілів на дорозі немає. Суду також представлене свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки -вимірювача швидкості радіолокаційного видеозаписуючого «ВИЗИР 03»№0812441, з якого вбачається, що прибор, яким здійснено зйомку, здатний використовуватися до 20.10.2011р.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про те, що дозволену швидкість вона не перевищувала є безпідставною.
Безпідставними суд вважає і посилання ОСОБА_1 на порушення інспектором ДПС вимог ст.255 КУпроАП, що він нібито вийшов за межі своєї компетенції, склавши протокол про адміністративне правопорушення. Стаття 255 КУпроАП, на яку посилається ОСОБА_1, встановлює коло осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах, що розглядаються органами, зазначеними у статтях 218-221 КУпроАП, а цими органами є адміністративні комісії (ст.218 КУпроАП), виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад (ст.219 КУпроАП), районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) (ст.221 КУпроАП), місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України (ст.221-1 КУпроАП). В той же час, ст.222 КУпроАП передбачено, що органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1,2 ст.122 КУпроАП, тобто інспектор ДПС діяв в межах своїх повноважень.
Відповідальність, яка наступає за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпроАП передбачає сплату штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 255 до 340грн., тобто інспектор, при накладенні штрафу, діяв в межах санкції ч.1 ст.122 КУпроАП.
Згідно ч.2 ст.33 КУпроАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Цю норму інспектором ДПС було виконано, на ОСОБА_1 накладено майже мінімальний розмір штрафу.
Крім того, слід врахувати те, що відносно ОСОБА_1 раніше складались протоколи про вчинення адміністративного правопорушення за невиконання вимог правил дорожнього руху, проте, до відповідальності її притягнуто не було внаслідок вчинення правопорушення вперше, про що свідчить постанова Балаклавського районного суду міста Севастополя від 11.01.2011р.
З огляду того, що перевищення швидкості є грубим порушенням правил дорожнього руху, що може поставити під загрозу життя водіїв та їх пасажирів, а також і пішоходів, рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 260грн. є, на думку суду, обґрунтованим та таким, що в подальшому буде дисциплінувати ОСОБА_1 як водія.
Керуючись ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної автомобільної інспекції ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, інспектора дорожньої патрульної служби ОСОБА_2 державної автомобільної інспекції ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії СН№118736 від 21.02.2011р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260грн. відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі в Балаклавський районний суд міста Севастополя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий у справі ОСОБА_5