Справа №2о-57/11
16 лютого 2011 р. Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Родько Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_6 заінтересовані особи: ОСОБА_1, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин між ним і ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 р., як онуком та бабусею, між ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 р., та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, як сином та матір'ю, мотивуючи тим, що після смерті його батька та бабусі він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що складається з 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 що належала ОСОБА_3 як матері померлого ОСОБА_4, хоча відносно якої і не було завершено оформлення спадщини, але 22.07.2010 р. державним нотаріусом 12-ї Київської держнотконтори було винесено постанову про відмову у виконанні нотаріальної дії щодо видачі йому свідоцтва про права на спадщину за законом на 1/6 частину квартири у зв'язку з відсутністю доказів його родинних відносин із бабусею ОСОБА_3 Фактично прізвище матері його батька було ОСОБА_3, як це й було вказано у її паспорті та свідоцтві про укладення шлюбу, але у свідоцтві про народження батька помилково було вказано прізвище матері останнього як ОСОБА_3, а не ОСОБА_3, тобто по прізвищу її чоловіка-ОСОБА_5 Неточність у написанні прізвища батькової матері, тобто його бабусі, в свідоцтві про народження була викликана помилкою працівника ЗАГС та відсутністю належних вимог і умов для правильного оформлення документів у той післявоєнний час. Іншим шляхом, крім судового, вирішити проблему неможливо.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заяву підтримав.
Заінтересована особа ОСОБА_1 проти задоволення заяви не заперечує, пояснивши, що оформлення спадщини на частину квартири виявилось неможливим у зв'язку з розбіжностями в документах бабусі заявника по справі, що є його сином, і усунути такі неточності в позасудовому порядку неможливо.
Заінтересована особа Дванадцята Київська державна нотаріальна контора подала до суду заяву про слухання справи без участі її представника, тому суд, враховуючи думку заявниці, іншої заінтересованої особи, матеріали та обставини справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника даної заінтересованої особи.
Притягнуте до участі в справі в якості заінтересованої особи Головне управління юстиції у м. Києві подало заяву про слухання справи без його представника, тому суд, враховуючи думку заявника, заінтересованої особи ОСОБА_1, матеріали та обставини справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника вказаної заінтересованої особи.
Суд, вислухавши пояснення заявника, заінтересованої особи ОСОБА_1, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 р. народження, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено запис за №1303, є рідним сином ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3 (ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і після смерті яких залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 На вказану квартиру свідоцтва про право на спадщину за законом видані, крім 1/6 частини квартири, бо ОСОБА_3 ОСОБА_3, як мати спадкодавця ОСОБА_4, не оформляла свої права на спадщину після померлого сина, проживаючи разом з ним. ОСОБА_2 після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 ОСОБА_3 звернувся до 12-ї Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що складається з 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 що належала ОСОБА_3 як матері померлого ОСОБА_4, відносно якої не було завершено оформлення спадщини, але 22.07.2010 р. державним нотаріусом 12-ї Київської держнотконтори було винесено постанову про відмову у виконанні нотаріальної дії щодо видачі йому свідоцтва про права на спадщину за законом на 1/6 частину квартири у зв'язку з відсутністю документів у підтвердження його родинних відносин із спадкодавцем.
Згідно ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.
Дослідженими доказами по справі підтверджується факт того, що ОСОБА_6 і ОСОБА_3 ОСОБА_3 є рідні онук та бабуся, а ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ОСОБА_3 є рідні син та мати.
Факт родинних відносин підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є рідними сестрами померлого ОСОБА_4, і показали, що покійний ОСОБА_4 був їх рідним братом і сином ОСОБА_3 ОСОБА_3 Знають вказаних осіб як рідних осіб, по паспортним даним їх мати була на прізвищі ОСОБА_3, в свідоцтві про народження ОСОБА_4 його мати вказана по прізвищу як ОСОБА_3 по причині того, що вказане свідоцтво оформляв у органі ЗАГСу чоловік останньої і помилково вона була записана не як ОСОБА_3, а по прізвищу чоловіка ОСОБА_3, хоча після укладення шлюбу своє прізвище мати не змінювала.
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_3, вони зареєстрували 14.02.1947 р. шлюб і прізвище дружини після реєстрації шлюбу залишилось як ОСОБА_3.
Іншим шляхом підтвердити родинні відносини вищевказаних осіб не представляється можливим. Таким чином, вищевказані докази в сукупності з поясненнями заявниці, заінтересованої особи ОСОБА_1 підтверджують факт родинних відносин заявника з ОСОБА_3 ОСОБА_3 як з рідною бабусею і останньої з ОСОБА_4 як з рідним сином.
Тому, заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212, 214, 215, 256-259 ЦПК України, суд-
Заяву задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р., та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 р., як рідних сина та матері, та між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 р., як рідних онука та бабусі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя