Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого - судді Пойди М.Ф.
суддів Литвинова О.М. і Тельнікової І.Г.
за участю прокурора Стратюка О.М.
захисника ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 2 лютого 2011 року, яким скасовано вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 жовтня 2010 року щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,
засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 2 лютого 2011 року в частині призначення покарання скасовано вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_6 та засудженому призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
В решті вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 11 листопада 2009 року о 22 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 21104 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по проспекту Перемоги у м. Горлівці, порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.4, 12.9, 18.1 Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість щоб дати дорогу пішоходам, та створив їм небезпеку для руху, в населеному пункті рухався зі швидкістю, що перевищує максимальну швидкість, дозволену на даній ділянці дороги, в результаті чого на пішохідному переході в районі магазину “Променад” здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, заподіявши тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.
В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 не оспорюючи доведеності вини засудженого та правильності кваліфікації його дій, просять змінити вирок та пом'якшити призначене ОСОБА_6 покарання, звільнивши останнього від його відбування з встановленням іспитового строку. Мотивуючи касаційну скаргу скаржники зазначають, що скасовуючи вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 жовтня 2010 року та постановляючи свій вирок апеляційний суд не врахував всіх обставин, що пом'якшують покарання засудженому ОСОБА_6 та відсутність обставин, що його обтяжують.
Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, захисника ОСОБА_5, яка підтримала свою та засудженого касаційну скаргу та просила змінити вирок апеляційного суду й пом'якшити засудженому покарання, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_6 у вчинені злочину відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у справі доказами і є обґрунтованими. Їх, як це вбачається зі скарги засудженого, він не заперечує.
Дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.
Як видно з матеріалів справи, призначене засудженому мінімальне за ч. 2 ст. 286 КК України покарання, відповідає вимогам ст. 65 КК України і не є надто суворим. При його обранні апеляційний суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують покарання.
Крім того, постановляючи вирок щодо ОСОБА_6, апеляційний суд підставно вказав, що суд першої інстанції при призначенні покарання засудженому не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, характер і обставини його вчинення.
Колегія суддів не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням.
По справі не допущено порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили, чи могли б перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Отже, підстав для пом'якшення засудженому покарання, на чому наголошено у його та захисника скарзі, немає.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Апеляційного суду Донецької області від 2 лютого 2011 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
ПОЙДА М.Ф. ЛИТВИНОВ О.М. ТЕЛЬНІКОВА І.Г.