Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шиловой Т.С.,
суддів Марчук Н.О., Слинька С.С.,
з участю прокурора Казнадзей В.В.
розглянула в судовому засіданні 31 травня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2010 року.
Вироком Франківського районного суду м. Львова від 16 червня 2009 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не мав судимості на підставі ст. 89 КК України,
було засуджено: за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На даний вирок суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій ставив питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Вироком Апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2010 року апеляцію прокурора задоволено частково.
Вирок Франківського районного суду м. Львова від 16 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження його до покарання за ч. 2 ст. 186, 70 КК України скасовано та перекваліфіковано його дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 3 ст. 186 КК України.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він на початку серпня 2003 року, приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи на території ринку «Торпедо», який розташований по вул. Зеленій в м. Львові, надав невстановленій слідством особі свою фотографію та анкетні дані для виготовлення документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою або організацією, що має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання. 12 серпня 2003 року ОСОБА_1 отримав у даної особи підроблене посвідчення пенсіонера МВС України на своє ім'я, яке в подальшому неодноразово використовував для безоплатного проїзду у громадському транспорті, поки 18 липня 2005 року не був затриманий працівниками міліції.
Крім того, ОСОБА_1 10 вересня 2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,маючи умисел на відкрите викрадення мобільного телефону, взяв навісний замок, всупереч волі потерпілого ОСОБА_2 зайшов у квартиру АДРЕСА_1 та з метою усунення перешкоди забрати мобільний телефон, навісним замком наніс ОСОБА_2 удар в область лівого ока голови, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, тобто із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, проник у житло, де викрав мобільний телефон марки «Нокіа-3310» вартістю не менше 200 грн. із стартовим пакетом вартістю 50 грн. на рахунку якого було, не менше 5 грн., а також пустий жіночий гаманець, який не представляє цінності для власника, після чого, з місця скоєння злочину зник.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор порушує питання про скасування вироку суду апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості, та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що апеляційним судом на порушення вимог ст. ст. 378, 379 КПК України не прийнято рішення стосовно апеляційних скарг засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3. Призначене судом ОСОБА_1 мінімальне покарання не в повній мірі відповідає особі засудженого та тяжкості злочину. Крім того, звертає увагу на необхідність звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції, а справу за ч. 3 ст. 186 КК України закрити, оскільки він цей злочин не вчиняв. Крім того, засуджений посилається на однобічність, неповноту та неправильність судового та досудового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив касаційну скаргу прокурора задовольнити, касаційну скаргу засудженого задовольнити частково, вирок апеляційного суду скасувати, а справу повернути на новий апеляційний розгляд, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Як видно з матеріалів справи, на вирок Франківського районного суду м. Львів від 16.06.2009 р. подані касаційні скарги прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженим ОСОБА_1 та захисником ОСОБА_4
Між тим, постановляючи вирок від 16 грудня 2010 року Апеляційний суд Львівської області на порушення вимог ст. ст. 365, 366 КПК України рішення щодо апеляційних скарг засудженого та його захисника не прийняв, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення, а справа поверненню на новий апеляційний розгляд під час якого необхідно належним чином перевірити доводи всіх апеляційних скарг, звернути увагу на доводи, викладені в касаційних скаргах, та прийняти відповідне рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 394-398 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора задовольнити, касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу повернути на новий апеляційний розгляд.
____________________ ______________________ ________________
Шилова Т.С. Марчук Н.О. Слинько С.С.