Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді Міщенка С.М.,
суддів Животова Г.О., Єлфімова О.В.,
з участю прокурора
та захисника Шевченко О.О.,
ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 31 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2011 року.
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2010 року було засуджено:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
- за ч. 4 ст. 190 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,
- за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди 1530073 грн. 91 коп.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнано винними у тому, що діючи за попередньою змовою між собою та невстановленою слідством особою, з корисливих мотивів, з початку червня 2004 року по 27 серпня 2004 року, знаходячись в м. Києві, вони шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 1530073 грн. 71 коп., тобто в особливо великих розмірах.
Вироком Апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2011 року вирок Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2010 року в частині призначеного ОСОБА_6 і ОСОБА_7 покарання скасовано та постановлено свій вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить вирок апеляційного суду змінити, призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК або мінімальне покарання, передбачене ч. 4 ст. 190 КК без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, посилаючись на те, що апеляційний суд не повною мірою врахував усі обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття у вчиненому, перебування на його утриманні неповнолітньої доньки ІНФОРМАЦІЯ_3 та матері похилого віку, яка є інвалідом II групи.
Цей вирок щодо засудженого ОСОБА_7 в касаційному порядку не оскаржено.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення касаційної скарги засудженого без задоволення, пояснення захисника ОСОБА_5, яка підтримала касаційну скаргу в інтересах засудженого ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо винності засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, обгрунтовані дослідженими у справі доказами і у касаційній скарзі засудженим ОСОБА_6 не оскаржуються.
Що ж стосується доводів касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, то колегія суддів вважає їх безпідставними, бо відповідно до вимог ст. 12 КК, ним вчинено злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких.
Крім того, апеляційний суд обгрунтовано врахував більш активну роль ОСОБА_6 у вчинені злочину, його ставлення до вчиненого та заподіяної шкоди, яку потерпілому не відшкодовано навіть частково. З урахуванням вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що покарання, призначене апеляційним судом засудженому ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 65 КК, оскільки є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження злочинів. Тому законних підстав для пом'якшення призначеного засудженому покарання до мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 190 КК, або із застосуванням положень ст. 69 КК України, за доводами його касаційної немає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
вирок Апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.
Міщенко С.М. Животов О.Г. Єлфімов О.В.