Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1487/09/0105
15.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Яковенко С.Ю. , Щепанської О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим на постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кутанова Г.М.) від 24.06.09 у справі № 2а-1487/09/0105
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 8, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 24 червня 2009 року у справі №2-а-1487/09 адміністративний позов задоволений частково.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим подало на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Апелянт зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлений абзацом 1 ч.1 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, яка Відповідно до частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Правової статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1У із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни -особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачу станом на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до частин 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивач звернулася в суд з позовом 03.04.2009р. отже строк звернення в суд з вимогами про перерахунок пенсії за 2006-2007р. позивачем пропущений.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни ”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.
Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є Пенсійний фонд України (у 2006 році - бюджетна програма КПКВ 64881030 "Відшкодування на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд", у 2007 році бюджетна програма КПКВ 3508100 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами").
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним відповідачем по справі, який зобов'язаний відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії, є Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим.
Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Отже, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі: з 1 січня 470 грн., з 1 квітня 481грн., з 1 липня 482грн., з 1 жовтня 498 грн.
Отже позивачу підлягає нарахуванню та виплати підвищення до пенсії за період за 22.05.08 грудень 2008 року.
Судова колегія зазначає, що позивачем не заявлено вимог про визнання протиправним дій відповідача. Судова колегія вважає, що рішення щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії помісячно забезпечує повний захист прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні по підставах п.1 ч.1 ст. 201 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим на постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 24 червня 2009 року у справі №2-а-1487/09 - залишити без задоволення.
Постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 24 червня 2009 року у справі №2-а-1487/09 змінити, виклавши її в наступної редакції:
Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 22.05.2008 року грудень 2008 року.
В інший частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий суддя З.І.Курапова
Судді О.А.Щепанська С.Ю. Яковенко