Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Животова Г.О.,
суддів Сахна Р.І., Слинька С.С.,
з участю прокурора Деруна А.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 28 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 липня 2010 року щодо ОСОБА_1
Цією постановою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України, раніше не судиму,
на підставі ч. 1 ст. 47 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, у зв'язку з передачею її на поруки трудовому колективу Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України провадженням закрито.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27 липня 2010 року постанову залишено без зміни.
Як зазначено у постанові суду ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що вона, перебуваючи з 02 квітня 2007 року на посаді завідуючої Іванівського дитячого садка Чаплинського району Херсонської області, на підставі розпорядження Іванівського сільського голови №6-к від 28.03.2007 року, та відповідно до п. 7. 4 Положення про дошкільний навчальний заклад Іванівського дитячого садка, який затверджений рішенням Іванівської сільської ради 25 квітня 2007 року, будучи відповідальною за збереження матеріально технічної бази закладу та згідно п. 10 Функціональних обов'язків завідуючої дитячого садка, повинна організовувати правильне зберігання всього майна дитячого садка, привласнила комп'ютер, до складу якого входять монітор «Samsung», системний блок «viewapple», принтер «Саnon МР 190», клавіатура КВ 1808, дві колонки «Genius SPN - 120», мишка комп'ютерна, який перебував у її віданні та був придбаний Іванівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області за бюджетні кошти для організації роботи дитячого садку, в результаті чого спричинила останнім збитки на загальну суму 4014 грн. 50 коп.
У касаційній скарзі прокурор, ставить питання про скасування судових рішень у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Мотивує це тим, що суд, прийнявши рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи в і повній мірі не врахував, що нею скоєно злочин середньої тяжкості. Крім того, вважає, що суд, прийнявши рішення про передачу винної на поруки, фактично надав їй можливість працювати на посаді, з використанням якої нею було вчинено умисний злочин, що не виключає можливості вчинення нею нових злочинів у сфері службової діяльності.
Посилається в скарзі прокурор і на те, що апеляційний суд на ці помилки уваги не звернув та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 377 КПК України. Окрім того, вказує, що в порушення вимог кримінально-процесуального закону, описово-мотивувальна частина ухвали не містить суті пред'явленого органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки трудовому колективу є обґрунтованим і в колегії суддів сумніву не викликає.
Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України, може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Приймаючи таке рішення, суд виходив із того, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, у суді визнала свою вину та в скоєному щиро покаялася (а.с. 141), вчинила злочин, як указав суд, невеликої тяжкості, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с. 116), завдані збитки відшкодувала в повному обсязі, а трудовий колектив Іванівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області заявив клопотання про передачу підсудної на поруки (а.с. 140).
Не залишено поза увагою суду й думку прокурора, який не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки трудовому колективу.
За таких обставин вважати, що рішення суду є необґрунтованим чи таким, що суперечить вимогам закону, підстав немає.
Доводи прокурора про те, що в мотивувальних частинах судових рішень щодо ОСОБА_1 вказано, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України є злочином невеликої тяжкості є доречними, однак, за вчинення злочину середньої тяжкості, яким є інкримінований ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України, застосування ст. 47 КК України є допустимим. Вказаний недолік не є підставою для скасування судових рішень.
Доводи прокурора про те, що суд, прийнявши рішення про передачу винної на поруки, фактично надав їй можливість працювати на посаді, з використанням якої нею було вчинено умисний злочин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки закон не містить заборони займати попередню посаду після звільнення від кримінальної відповідальності особи в порядку ст. 47 КК України.
Посилання прокурора на те, що ухвала апеляційного суду не містить суті пред'явленого органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачення, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки це порушення не перешкодило суду повно та всебічно переглянути справу та постановити законне та обґрунтоване рішення.
Доводи касаційної скарги прокурора про порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України є безпідставними, оскільки зміст ухвали апеляційної інстанції містить достатні аргументи залишення апеляції прокурора без задоволення.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, колегією суддів по справі не виявлено.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
П останову Чаплинського районного суду Херсонської області від 28 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Животов Г.О. Сахно Р.І. Слинько С.С.