Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І. ,
суддів Суржка А.В. та Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Шевченко О.О.,
розглянула в судовому засіданні 9 червня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 2 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2010 року.
Вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 2 вересня 2010 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України,
неодноразово судимий, в останнє - 9 червня 2008 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ст.395 КК України на 3 місяці арешту, а на підставі ст.71 КК України йому частково приєднано 3 місяці позбавлення волі за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 9 вересня 2005 року та остаточно до відбуття призначено 6 місяців арешту,
засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України,
неодноразово судимий, в останнє - 24 березня 2010 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 309 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2010 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2010 року вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 2 вересня 2010 року залишено без зміни.
Згідно з вироком, 21 грудня 2009 року ввечорі ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у приміському поїзді №6122 сполученям «Дніпропетровськ - Чаплино» на дільниці перегону ст. Роздори - ст. Письмова Придніпровської з. д., розташованої на території Васильківського району Дніпровської області, вступив у злочину змову, направлену на відкрите заволодіння чужим майном, з ОСОБА_2, з яким діючи умисно підійшов до пасажирів даного поїзда - неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, погрожуючи останнім застосуванням до них насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я. При цьому, ОСОБА_1 вимагав у останніх гроші на спиртні напої, а ОСОБА_2 в свою чергу наніс два удари стопою правої ноги, обутої у черевик по правій нозі між коліном та стопою ОСОБА_3, в результаті чого спричинив ОСОБА_3 фізичну біль. Потерпілі сприйняли погрозу реальною та, виконуючи вимогу ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ОСОБА_4 передав їм гроші у сумі 20грн. Через деякий час у той же день ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову підійшли до потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, почали вимагати у потерпілих передати належні їм мобільні телефони і гроші. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 сприйняли таку погрозу реальною та передали ОСОБА_1 і ОСОБА_2: ОСОБА_4 - гроші та особисті речі.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я у момент спричинення, та погрозою застосування такого насильства відкрито заволоділи їх грошима та речами, що належать потерпілим, спричинивши їм матеріальну шкоду: потерпілому ОСОБА_4 - 594грн., потерпілому ОСОБА_3 - 300грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити та призначити йому покарання у виді обмеження волі або зменшити строк відбуття покарання у виді позбавлення волі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновок суду про перебування його у стані алкогольного сп'яніння є неспроможним, оскільки у справі відсутні належні докази. Крім того зазначає, що суд не врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме: щиросердне каяття, активне сприяння у розслідуванні справи, добровільне відшкодування шкоди, позитивну характеристику, а також, що він має на утриманні дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та батьків пенсійного віку.
Засуджений ОСОБА_2 у касаційному порядку судові рішення не оскаржував.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого і просила постановлені у справі судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у злочині, за який їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом за ч. 2 ст. 186 КК України злочинних дій ОСОБА_1 в касаційній скарзі не заперечуються.
При постановленні вироку суд у повній мірі врахував позитивну характеристику засудженого ОСОБА_1, який має на утриманні малолітню дитину та престарілих батьків, на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, та правильно встановив пом'якшуючі покарання обставини: щиросердне каяття і активне сприяння розкриттю злочину, а також обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Посилання засудженого в касаційній скарзі на неспроможність висновків суду про перебування його під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, безпідставне, а знаходження його в такому стані підтверджується такими доказами.
Так, засуджений ОСОБА_1 під час досудового слідства та у суді давав показання про те, що він разом з ОСОБА_2 вживав спиртні напої (т.1 а.с.126, 149-152, 162, т.2 а.с46-47), що також підтвердили у своїх показаннях на досудовому слідстві та під час судового розгляду засуджений ОСОБА_2 (т.1 а.с.55, 92-95, 99, т.2 а.с.47), потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1 а.с.43, 47-48, 92-95, 149-156, т.2 а.с.47-49), свідок ОСОБА_6 (т.1 а.с.112-113).
З врахуванням цієї обставини, а також приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого ОСОБА_1, колегія суддів вважає обґрунтованою необхідність призначення засудженому ОСОБА_1 саме такого покарання, пов'язаного із ізоляцією від суспільства.
При цьому, зважає на наслідки злочину та вчинення його в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів
Підстав для пом'якшення призначеного засудженому покарання колегія суддів не знаходить.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильність визначення судом форми відбування покарання, попри їх сукупність та зміст, вони не применшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину настільки, щоб можна було прийняти рішення про пом'якшення покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 2 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
___________________ _____________________ ___________________
Орлянська В.І. Суржок А.В. Лагнюк М.М.