Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Пойди М.Ф.,
суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 2 червня 2011 року у м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1
Вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2010 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
раніше судимого 30 листопада 2006 року за ч. 2 ст. 310 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 10 днів
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 19 липня 2010 року вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 25 січня 2010 року, приблизно о 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи за дорученням автомобілем «Рено 11», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, та рухаючись по автодорозі Талалаївка-Ічня-Тростянець- Сокиринці в напрямку с. Дорогінка Ічнянського району, порушив п.п. 2.9 «а», 12.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та наїхав на вкрите кригою покриття дороги, внаслідок чого автомобіль виїхав на ліве узбіччя дороги, де, перекинувшись на правий бік, зіткнувся з придорожнім деревом. Внаслідок недотримання ОСОБА_1 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Посилається на те, що місцевий суд необґрунтовано звільнив засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, а апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про правильність такого рішення. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки є немотивованою
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України не оспорюються в касаційній скарзі.
Посилання на м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання у зв'язку з необґрунтованим, на думку прокурора, застосуванням щодо засудженого ст. 75 КК України є непереконливим. Як убачається зі змісту вироку, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання та навів їх у вироку, обравши покарання у межах санкції закону. Суд урахував, що засуджений повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, займається суспільно-корисною працею, позитивно характеризується, взяв до уваги конкретні обставини справи, зокрема, що ДТП сталася у зв?язку з несприятливою дорожньою обстановкою, урахував суд і думку потерпілої, яка просила не позбавляти ОСОБА_1 волі. Таким чином, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд, відповідно до вимог ст. 75 КК України, врахував тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, на підставі яких дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, належно мотивувавши своє рішення у вироку.
Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції видно, що суд навів мотиви на спростування доводів апеляції прокурора, в якій йшлося про необґрунтованість звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, зазначив підстави її відхилення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а вирок Ічнянського районного суду від 18 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Пойда М.Ф. Квасневська Н.Д. Швець В.А.