Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Сахна Р.І., Єлфімова О.В.,
з участю прокурора Сенюк В.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 листопада 2010 року, якою на підставі ч. 4 ст. 309 КК України
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України і провадження по справі закрито.
В апеляційному порядку постанова не розглядалася.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 11 серпня 2010 року, знаходячись поблизу супермаркету «Копійка» по вул. Академіка Вільямса в м. Одесі у невстановленої слідством особи незаконно придбав психотропну речовину «амфетамін» вагою 0,1505 гр., яку незаконно зберігав без мети збуту для особистого вживання.
03 вересня 2010 року ОСОБА_1 добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії.
У касаційній скарзі прокурор просить постанову скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд, звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, невірно послався на ст. 7 КПК України, так як ч. 4 ст. 309 КК України та ст. 7 КПК України передбачає різні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи. Окрім того, вказує на порушення судом ст. 64 КПК України та ст. 44 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставила за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, перед початком судового слідства захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінальної справи на підставі ч. 4 ст. 309 КК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 добровільно звернувся до медичного закладу і розпочав лікування від наркоманії. Суд дослідив надану довідку медичного центру «Іммуніт» № 89 від 03 вересня 2010 року, згідно з якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 03 вересня 2010 року знаходиться на лікуванні з діагнозом психічні і поведінкові розлади, викликані вживанням психостимуляторів, синдром залежності, по допомогу він звернувся добровільно.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи, підтвердив цей факт і вважав можливим закрити кримінальну справу на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, згідно з якою особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.
З огляду на те, що ОСОБА_1, який вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, добровільно розпочав курс лікування від наркоманії до закінчення судового слідства, суд обґрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_1 пройшов курс лікування від наркоманії не добровільно.
Звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ч. 4 ст. 309 КК України здійснюється за правилами, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством. Тобто, посилання суду на ст. 7 КПК України колегія суддів вважає правомірним.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Животов Г.О. Сахно Р.І. Єлфімов О.В.