Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Швеця В.А. Литвинова О.М.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 16 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, судимого
30.11.2007 Мар'їнським районним
судом Донецької області за ч. 1 ст. 309,
ч. 1 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження
волі, звільненого в грудні 2009 року умовно -
достроково на невідбутий строк 11 місяців
12 днів,
засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт.
В апеляційному порядку справа не переглядалася .
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він 14 липня 2010 року близько 13 години, знаходячись на АДРЕСА_1, діючи умисно,
з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав насіння соняшнику вагою 90 кг, чим спричинив шкоду потерпілій ОСОБА_6 на суму 225 грн.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого у вчиненні злочину та кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК України, просить скасувати вирок у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки, судом при призначенні засудженому покарання не враховано, що ОСОБА_5 вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України під час умовно-дострокового звільнення. Отже, на думку прокурора, суд мав призначити остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст.ст. 81 ч. 4, 71 і 72 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав .
Згідно з ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, та від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додатково покарань за знову вчинений злочин, а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 скоїв у період умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання, призначеного вироком від 30 листопада 2007 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 296 КК України. Отже, 11 місяців і 12 днів обмеження волі є невідбутою частиною покарання за попереднім вироком відносно ОСОБА_5 Проте суд, за наявності альтернативних видів покарання, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, не дотримався правил визначення покарання за сукупністю вироків та неправильно застосував кримінальний закон.
Наведені обставини, згідно зі ст. 398 КПК України, є підставою для скасування вироку й направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно прийняти законне й обґрунтоване рішення та призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 65 КК України з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 71, 72 КК України.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів ,
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 16 вересня 2010 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
М.Ф. Пойда В.А. Швець О.М. Литвинов