Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Швеця В.А., Литвинова О.М.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
заявника ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 червня 2011 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 22 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 22 вересня 2010 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 про скасування постанови помічника прокурора Вінницького району від 19.02.2010 про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 358 КК України щодо ОСОБА_6 та за ст. 384 КК України щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за відсутністю в їх діях складу злочину, відмовлено у зв'язку з пропуском строку оскарження.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить судові рішення змінити та задовольнити його скаргу. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_5 зазначає, що копію постанови помічника прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи за його заявою отримав не своєчасно, тому суд мав врахувати цю обставину та стан його здоровя і продовжити термін оскарження цієї постанови, але ні районний ні апеляційний суди не прийняли його доводи до уваги. До того ж, на думку заявника, апеляційним судом були допущені істотні порушення норм кримінально-процесуального закону, оскільки суд до справи приєднав письмові заперечення особи щодо якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, та в судовому засіданні приймав участь представник цієї ж особи, хоча при розгляді справи судом першої інстанції вони присутні не були.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника який просив задовольнити його касаційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення у справі без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 щодо поважності причин пропуску строку оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, є аналогічними тим, які наведені у його апеляційній скарзі і ретельно перевірялися судом апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до суду 30.08.2010 зі скаргою на постанову про відмову в порушення кримінальної справи від 19.02.2010 (а.с. 21), про існування якої йому стало відомо 22.04.2010 (а.с. 42 ). Листом Прокуратури Вінницької області від 04.06.2010 ОСОБА_5 було повідомлено про відмову у скасуванні зазначеної постанови та роз'яснено його право на її оскарження до суду в порядку, передбаченому ст. 236-1 КПК України (а.с. 47).
Відповідно до ст. 236-1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
С уд дійшов до висновку про те, що надані ОСОБА_5 документи щодо його перебування на амбулаторному лікуванні з кінця 2009 року до початку 2010 року, не є поважною причиною пропуску строку оскарження постанови про відмову в порушені кримінальної справи, оскільки лікування було не стаціонарним, а період хвороби не співпадає з пропущеним строком: з 22.04.2010 по 30.08.2010, крім того, сам ОСОБА_5 пояснив, що останній раз звертався в лікарню 12.05.2010 (а.с. 93). Тому судом було обґрунтовано відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5
Колегія суддів не погоджується і з доводами заявника про неправомірне приєднання судом апеляційної інстанції до справи заперечень громадянина ОСОБА_6- тобто особи щодо якої відмовлено в порушенні кримінальної справи, та допуску до участі в судовому засіданні його представника, оскільки в даному випадку судом розглядалися питання, які стосувалися особистих інтересів ОСОБА_6, тому така особа та її представник за відповідним дорученням, мають право на будь-якій стадії судового розгляду справи приєднатися та відстоювати свої конституційні права у відкритому судовому засіданні.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судові рішення у справі є законними та обґрунтованими, і не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_5
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б вказували на необхідність скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,
касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 22 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року - без зміни .
Судді:
М.Ф. Пойда В.А. Швець О.М. Литвинов