Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Головуючого-судді Шилової Т.С.,
суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,
з участю прокурора Волошиної Т.Г.
розглянула в судовому засіданні 7 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5
Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2010 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності і покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172 та ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, а справу провадженням закрито.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2010 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, а зазначену постанову - без зміни.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, будучи наділений правом прийому найманих працівників відповідно трудових договорів та здійснюючи відповідно до ліцензії діяльність з надання послуг перевезення пасажирів легковим таксі, в період з початку листопада по 3 грудня 2009 року вчинив грубе порушення законодавства про працю за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5, будучи фізичною особою - підприємцем, у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, умисно, з метою мінімалізації податкових та інших обов'язкових платежів до бюджету та в державні цільові фонди, грубо порушуючи законодавство про працю, на початку листопада 2009 року прийняв без офіційного оформлення трудових відносин ОСОБА_6 на роботу водієм легкового автомобіля, на якому надавались послуги з перевезення пасажирів. Трудовий договір з ОСОБА_6 було укладено лише 3 грудня 2009 року.
У результаті незаконних дій ОСОБА_5 було грубо порушено трудові права ОСОБА_6, зокрема, не було чітко визначено суттєві умови трудових правовідносин, що обмежувало можливість захисту трудових прав ОСОБА_6, не забезпечувалося загальнообов'язкове державне та пенсійне страхування, не вівся облік стажу роботи, що позбавляло останнього права на щорічну відпустку.
Крім того, ОСОБА_5, будучи фізичною особою - підприємцем, тобто будучи службовою особою, наділеною правом прийому працівників та виконуючи в зв'язку з цим організаційно-розпорядчі функції, умисно, з метою мінімалізації обов'язкових податкових платежів, вніс до офіційних документів про сплату податку за четвертий квартал 2009 року, що подаються до податкової інспекції, завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 прийнятий на роботу тільки в грудні 2009 року. У подальшому зазначені документи ОСОБА_5 подав до Орджонікідзевського ВДПІ Дніпропетровської області.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону внаслідок необґрунтованого застосування до ОСОБА_5 положень ст. 48 КК України. Крім того, прокурор вказує на невмотивованість судових рішень та порушення вимог ст. 7 КПК України, оскільки суд не встановив обставин, які вказують на зміну обстановки після вчиненого особою діяння, а також зазначає, що резолютивна частина постанови не містить рішення про скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно положень ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й те, в чому полягали її зміни на час розгляду справи в суді та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про таку зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності, тобто визначити конкретну підставу звільнення від кримінальної відповідальності.
Проте, як убачається з матеріалів справи, та як про це правильно зазначено у касаційній скарзі прокурора, наведених вимог закону судом дотримано не було.
В обґрунтування висновку про те, що вчинені ОСОБА_5 діяння та його особа втратили суспільну небезпечність, суд послався на вчинення ним вперше злочинів середньої та невеликої тяжкості, відсутність судимостей, повне визнання ним вини, позитивну характеристику, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та відсутність завданої злочином шкоди. Крім того, суд зазначив, що з дня вчинення ОСОБА_5 злочинів пройшло більш ніж півроку. Наведені обставини місцевий суд визнав достатніми для застосування до підсудного положень ст. 48 КК України.
Однак, у постанові суду першої інстанції не наведено жодних заснованих на законі обґрунтувань того, в чому полягала зміна обстановки на час розгляду справи в суді, які відбулися зміни умов життя винного чи в його особистості, що позитивно вплинули на нього і доводять факт його виправлення.
Також, відповідно до вимог ст. 48 КК України, однією з обов'язкових передумов звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки є вчинення особою злочину невеликої або середньої тяжкості вперше.
Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні двох різних самостійних діянь, які потягли за собою настання різних наслідків та утворювали реальну сукупність злочинів, що виключало можливість звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Крім того, відповідно до вимог ст. 248 КПК України, постанова суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності має бути вмотивованою. Отже, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні.
Разом з тим, з протоколу судового засідання вбачається, що місцевим судом не було досліджено доказів, якими органи досудового слідства обґрунтували свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Так, судом першої інстанції не було допитано підсудного, який як на досудовому слідстві, так і в суді визнавав себе винним, однак не пояснював у вчиненні яких саме діянь він визнає себе винуватим. Суд, в порушення вимог ст.ст. 257, 323 КПК України безпосередньо не дослідив у судовому засіданні дані про особу винного, якими, зокрема, обґрунтував своє рішення про можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Крім того, суд одночасно звільнив ОСОБА_5 і від кримінальної відповідальності і від покарання, якого не призначав, що є неприпустимим.
Таким чином, висновок про можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності зроблено судом передчасно, а тому судове рішення підлягає скасуванню.
Апеляційний суд при розгляді справи за апеляцією прокурора наведених порушень закону не усунув. За таких обставин постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді
Шилова Т.С. Матієк Т.В. Марчук Н.О.