Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Литвинова О.М., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою в.о. заступника прокурора Львівської області на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 21 червня 2010 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
раніше судимого, останній раз 08.04.2005 року за
ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки 6 місяців
позбавлення волі,
засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання - 1 рік позбавлення волі.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці, а на підставі ст. 70 КК остаточно визначено покарання 6 місяців арешту.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи раніше судимим та маючи непогашену судимість за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 8 квітня 2005 року, яким його засуджено за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, повторно, 22 грудня 2009 року у м. Винники на вул. Винна Гора, приблизно 04 год. ночі, умисно, таємно викрав силовий кабель марки КГ - 4x25 на загальну суму 2800 грн., що належав ППБФ «Квартал Плюс».
Окрім цього, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, який злочин вчинив вперше, повторно, 10 січня 2010 року, приблизно о 13 год., знаходячись на території військового містечка № 9, що на вул. Лісній у м. Винники, умисно, таємно викрали 3 кабеля зв'язку марки ТЗБ по 3 м на загальну суму 915 грн. 75 коп., з якого в подальшому випалили мідь та здали в пункт приймання металобрухту.
15 січня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повторно, приблизно о 12 год., умисно таємно викрали з військового містечка № 9, що на вул. Лісній у м. Винники, кабель зв'язку на суму 549 грн. 45 коп. Такий же кабель зв'язку з військового містечка № 9 20 січня 2010 року, приблизно о 13 год., підсудні повторно, умисно, таємно, групою осіб викрали кусками в різних кількостях на суму 366 грн. 30 коп. та намагались викрасти на суму 183 грн. 15 коп., однак, свого злочинного наміру до кінця не довели, оскільки були затримані працівниками міліції на місці скоєння злочину.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, а саме ст. 334 КПК України. Просить справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Підвербної Г.Я., яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим, базуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з вимогами ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального висновку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Проте, суд першої інстанції на порушення вказаних вимог закону, сформувавши у мотивувальній частині вироку обвинувачення, яке визнано доведеним, не проаналізував фактичні дані, які містяться у показаннях підсудних, потерпілого, свідків та інших джерелах доказів, що стверджують чи спростовують обвинувачення, а обмежився лише зазначенням процесуальних документів, прізвищ свідків, назвами проведених слідчих дій у справі, а також не виклав висновки щодо оцінки доказів у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.
Крім того, суд у вироку не навів мотивування щодо кваліфікації злочинів, в яких засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними.
Тому доводи прокурора в касаційній скарзі про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону колегія суддів вважає обгрунтованими.
Вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу в.о. заступника прокурора Львівської області задовольнити.
Вирок Личаківського районного суду м.Львова від 21 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
М.Ф. Пойда О.М. Литвинов Ю.П. Фурик