Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ в складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Слинька С.С., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Полушкіна В.І.,
розглянувши в судовому засіданні 9 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами військового прокурора Феодосійського гарнізону на постанову та окрему постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2011 року,
постановою Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 13 серпня 2008 року кримінальна справа за фактом викрадення авіаційного двигуна типу АЛ - 31Ф № 3010991902112 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, закрита у зв'язку з закінченням строків давності.
На виконання вимог Закону «Про судоустрій і статус суддів» Указом Президента від 14 вересня 2010р. №900/2010 військові місцеві та апеляційні суди було ліквідовано.
Проте, оскільки у вказаній постанові не було вирішено питання про долю речових доказів по справі, військова прокуратура звернулася до територіального управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим для визначення суду, уповноваженого прийняти відповідне рішення, яка направила вказане звернення за належністю до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
25 березня 2011 року військова прокуратура також подала до цього суду клопотання про вирішення питання про речові докази, та просила передати зазначені речові докази військовій частині А0156.
За результатами розгляду цього клопотання 27 березня 2011 року суддею Апеляційного суду Автономної республіки Крим була винесена постанова про залишення речових доказів у кримінальній справі № 1-420 на зберіганні у військовій прокуратурі Феодосійського гарнізону до отримання відповіді на окрему постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, яка була винесена тоді ж, де було вказано на допущену істотну неповноту і неправильність досудового слідства у кримінальній справі та направлено Генеральному прокурору України для відома і вжиття заходів реагування.
Не погоджуючись з постановою та окремою постановою апеляційного суду, військовий прокурор Феодосійського гарнізону подав на них касаційні скарги, в яких порушує питання про їх скасування у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, та направлення справи до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим для визначення останнім відповідного міського суду, яким буде вирішено питання про долю речових доказів.
Посилається на те, що на порушення вимог ст. 365 КПК України, апеляційний суд вийшов за межі наданих йому повноважень, дав оцінку доказам у справі, не оголосивши і не вивчивши матеріали справи у судовому засіданні, невірно вказав дату розгляду подання військової прокуратури: замість 28 березня 2011 року вказано 27 березня 2011 року. З посиланням на ці обставини скаржник вказує і на незаконність окремої постанови суду.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційні скарги та вважав, що постанова та окрема постанова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2011 року підлягають скасуванню, а справа направленню до вказаного апеляційного суду для визначення суду, яким буде вирішено питання про долю речових доказів по справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.
Статтею 398 КПК України визначено, що підставою для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Відповідно до вимог закону, приводом до початку апеляційного провадження є апеляція, подана одним з учасників процесу, в межах якої перевіряється вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, апеляція до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим на постанову Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 13 серпня 2008 року не подавалась. Військовою прокуратурою було подано лише клопотання про прийняття рішення стосовно речових доказів по справі. Проте, апеляційний суд з власної ініціативи, на порушення вимог ст. 365 КПК України, не досліджуючи всі наявні матеріали справи, перевірив вказану постанову від 13 серпня 2008 року і дав оцінку доказам у справі, вказавши на те, що обґрунтованість винесення постанови про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про закриття провадження і прийняття такого рішення військовим місцевим судом викликає сумніви, вийшовши тим самим за межі наданих йому повноважень, чим істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.
Між тим, буд-якого процесуального рішення щодо розв'язання поданого військовим прокурором клопотання, апеляційним судом постановлено не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що постанова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2011 року підлягає скасуванню з направленням справи до цього суду для розгляду клопотання прокурора щодо речових доказів. Під час розгляду клопотання суду слід урахувати наведене в даній ухвалі, та прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Крім того, у зв'язку із скасуванням вказаної постанови, як незаконної, підлягає скасуванню і окрема постанова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2011 року.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційні скарги військового прокурора Феодосійського гарнізону задовольнити.
Постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2011 року щодо речових доказів у кримінальній справі №1-420 ( 2008 р.) та окрему постанову цього суду від 27 березня 2011 року, винесену у цій справі на адресу Генерального прокурора, - скасувати, а справу направити до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим для розгляду клопотання прокурора щодо речових доказів по суті.
Судді:
____________________ ___________________ ________________
Мороз М.А. Слинько С.С. Фурик Ю.П.