Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єленіної Ж.М.,
суддів Крещенка А.М., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Парусова А.М.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
раніше неодноразово судимого, останній раз судимого
19.04.2006 року за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК
України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 309 КК України строком на 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України строком на 3 роки, за ч. 2 ст. 186 КК України строком на 4 роки, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому остаточно визначено покарання - 4 роки позбавлення волі.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 11 травня 2010 року, в вечірню годину, біля лісосмуги, розташованої в районі Промзони в м. Павлограді Дніпропетровської області, виявивши дикоростучі кущі коноплі, незаконно придбав - зірвав з кущів коноплі верхівки рослин та переніс їх за місцем проживання на АДРЕСА_1, де того ж дня, приблизно о 22 год., він висушив їх праскою та перетер, тим самим виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс (марихуану) висушений, який зберігав для особистого вживання.
12 травня 2010 року, приблизно о 16 год. 55 хв., працівниками міліції у вагоні приміського електропотягу сполученням «Дніпропетровськ-5 Роз'їзд» при особистому огляді у ОСОБА_1 з кишені штанів було вилучено пакетик з сухою подрібненою речовиною рослинного походження вагою 21,443 г, яку він повторно, незаконно придбав, виготовив, перевіз та зберігав при собі без мети збуту.
Крім того, 14 травня 2010 року, приблизно о 23 год., знаходячись в районі квіткового павільйону на вул. Дніпровській в м. Павлограді та побачивши раніше незнайомого ОСОБА_2, який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, намагався перейти проїжджу частину дороги, ОСОБА_1, супроводжуючи останнього та скориставшись його станом, таємно викрав у нього мобільний телефон із стартовим пакетом та грошима на рахунку, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 162,90 грн.
Також ОСОБА_1 7 серпня 2010 року, приблизно о 20 год., знаходячись біля АДРЕСА_2, у раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_3 відкрито викрав мобільний телефон марки «Nokia № 73-1» вартістю 1300 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України або застосувати щодо нього ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу та просив постановлений вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Зазначивши у вироку, що судове слідство у даній справі проведено на підставі вимог ст. 299 КПК України, суд дотримався вимог вказаного закону, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином було роз'яснено положення цього закону та з'ясовано у нього, що він правильно розуміє зміст фактичних обставин справи й наслідки його застосування. ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні і не заперечував проти проведення скороченого судового слідства, про що у справі є його розписка (а.с. 92).
Тому істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну постановленого вироку, в тому числі, й неправильного застосування судом положень ст. 299 КПК України, про що наголошує у своїй скарзі засуджений, колегія суддів не вбачає.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Обираючи ОСОБА_1 міру покарання, суд у повній мірі врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані, що характеризують особу засудженого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі й ті, на які є посилання у касаційній скарзі засудженого, і, виходячи з обставин справи, призначив йому покарання у межах санкцій статей, за які його засуджено, та остаточне на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Законних підстав для пом'якшення засудженому ОСОБА_1 покарання за доводами його касаційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
Ж.М. Єленіна А.М. Крещенко Ю.П. Фурик