Справа №1-121/11
03 червня 2011 року Знам”янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі : головуючого судді Шевцової Н.В.
при секретарі Магась Ю.О.
з участю прокурора Христенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знам'янка, Кіровоградської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, одруженого, мешкаючого за адресою: Кіровоградська область, Знам?янський район, с. Петрово, вул. Будьоного, 49, не судимого,
за ч. 1 ст.122 КК України
Підсудний ОСОБА_1. скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України за наступних обставин.
04 листопада 2006 року біля 16.00 год. ОСОБА_1 знаходячись на вул. Привокзальній в м. Знам'янка, Кіровоградської області біля будинку № 2 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень і реалізуючи його умисно із особистих неприязнених відносин в ході сварки наніс ОСОБА_2 удар кулаком в обличчя після чого той впав, а потім наніс йому удар в обличчя взутою ногою в результаті чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді двойного перелому нижньої щелепи, гематоми біля лівого ока, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 51 від 14.06.2007 року відносяться до категорії середньої тяжкості і спричинили тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав частково.Суду пояснив, що 04 листопада 2006 року він на автомобілі разом з сином під'їхав до хлібного магазину. Біля бордюру на проїзній частині стояла компанія, яку необхідно було об'їхати. Молоді люди підійшли до автомобіля, штовхнули вагітну невістку ОСОБА_3, напали на його сина ОСОБА_4 Тоді він вийшов з машини, побачив у потерпілого в руках ніж, направлений в його бік. Він заломив руку потерпілого назад, відібрав ніж та викинув його. Після цього він завів потерпілого за будівлю з метою поговорити про його поведінку. Потерпілий схопив його за одяг, а він в свою чергу, підставив лікоть руки так, що потерпілий вдарився об лікоть. Він не бив потерпілого ногами, однак допускає, що тілесні ушкодження, які маються на тілі потерпілого, завдані ним. Просить суд його суворо не карати.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доведена дослідженими в суді доказами.
Допитаний судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 04 листопада 2008 року він разом з ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_2 приїхав в м. Знам'янка провести друга на потяг. Коли вони чекали автобус на автовокзалі, ОСОБА_1 майже наїхав на них. Він зробив зауваження водію. ОСОБА_1, взяв його за руку, повів у двір будинку і там наніс кілька ударів кулаком в область голови. Від ударів він впав, а підсудний ще наніс удари ногами. Він втратив свідомість.
Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що 04.11.2006 року вона зі своїм братом ОСОБА_2, другом ОСОБА_6 та знайомою, приїхала в м. Знам'янка. Посадивши знайому на потяг, у вагоні вони випили по рюмці коньяка, потім випили пива та пішли на автовокзал щоб їхати в м. Кіровоград . Коли вони стояли на зупинці, майже на них наїхав автомобіль під керуванням підсудного. З автомобіля вийшов ОСОБА_4 та на зауваження відповів ударом в обличчя ОСОБА_6 Після цього вийшов водій автомобіля ОСОБА_1 який взяв потерпілого за руку та повів в сторону будинку № 2 по вул. Привокзальній в м. Знам'янка. Підійшовши до будинку ОСОБА_1 наніс йому удар головою в обличчя від чого той впав, після чого підсудний ударив ногою по обличчю. ОСОБА_1 сів в машину та поїхав. Після того, що трапилося вони звернулися в Знам?янський МРВ, а потім в лікарню.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 04 листопада 2008 року вона стояла на автобусній зупинці та бачила, як двоє хлопців та дівчина стояли на проїжджій частині, а Гаврилов на атомобілі їх об'їхав і зупинився. Хлопці штовхнули агітну невітку підсудного і з приводу цього почався конфлікт. ОСОБА_1 взяв потерпілого за руку, в якій був якийсь блискучий предмет, та повів у двір будинку, де потерпілий від чогось присів. Від чого присів потерпілий, вона не бачила.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 дали аналогічні покази. Також ОСОБА_8 пояснив, що коли ОСОБА_1 завів ОСОБА_2 за будинок, останній намагався вдарити підсудного головою в обличчя, а ОСОБА_1 виставив лікоть та вдарив таким чином потерпілого. ОСОБА_9 в цій частині показав, що потерпілий приблизно два рази вдарив підсудного головою в обличчя, а потерпілий сам вдарився об лікоть.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 04 листопада 2006 року вони з батьком на автомобілі під'їхали до хлібного магазину. На площі на проїзній частині стояв потерпілий з компанією. Потерпілий розпочав скандал, штовхнув його вагітну співмешканку ОСОБА_3 який показав, що і показав, що 04.11.2006 року біля 16.00 год. він разом зі своїм батьком ОСОБА_1 приїхав на автомобілі НОМЕР_1 на Привокзальну площу в м. Знам'янка щоб придбати хліба та забрати з роботи його співмешканку і зупинилися біля магазину «Колосок», що розташований біля автовокзалу. Коли вони під'їхали то він звернув увагу на двох молодих хлопця, як йому стало відомо пізніше одного звали ОСОБА_2 другого ОСОБА_6, а також дівчину ОСОБА_2 Коли вони під'їхали то до машини йшла його жінка ОСОБА_3 Хлопці стояли виражалися нецензурною лайкою та пили пиво. Один з хлопців штовхнув ОСОБА_3 і розлив на неї пиво. В цей момент він вийшов з машини і хлопці почали чіплятися до нього. Тоді його батько вийшов з машини і між його батьком та ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої останній спробував нанести удар головою який його батько відбив ліктем, після чого вони, тобто його батько та ОСОБА_2 пішли до будинку №2 при цьому ОСОБА_2 вийняв з кишені кухонний ніж. На що його батько вибив з рук ніж. Що було далі він не бачив. Пізніше прийшов його батько, та вони уїхали.
Допитана в суді свідок ОСОБА_3 пояснила, що 04.11.2006 року біля 16.00 години вона знаходилася на роботі коли їй подзвонив її співмешканець ОСОБА_4 та сказав, що він з батьком жде її на вулиці. Вона на той час працювала в оптовому магазині, що розташований вул. Привокзальна, 2 м. Знам'янка. Вийшовши на вулицю вона пішла до автомобілю, по дорозі біля магазину «Колосок»її штовхнув якийсь хлопець, а біля нього був ще один. Виникла сварка, вийшов її співмешканець, та його батько. Вона сіла в машину. Вона бачила, що ОСОБА_1 дав хлопцям стусанів. В ході сварки один з хлопців вийняв ніж, ОСОБА_1 забрав в нього ніж та повів його до будинку № 2 по вул. Привокзальній. Більше вона нічого не бачила. Пізніше вони з місця поїхали.
Крім того, вина підсудного підтверджується:
-Матеріалами судово-медичної експретизи № 51 від 14.06.2007 року згідно якої у ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді : двойного перелому нижньої щелепи, гематоми біля лівого ока, струс головного мозку, які відносяться до категорії середньої тяжкості і спричинили тривалий розлад здоров'я.(а.с.32-33 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с. 111-112 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_10 (а.с. 114-115 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_6 (а.с. 116-118 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_1Ю.(а.с. 156-160 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_6В.(а.с. 162-167 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 169-172 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_1М.(а.с. 175-179 т.1)
-Матеріалами відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_2 (а.с. 181-186 т.1)
Згідно висновку додаткової судово-медичної еспертизи № 51 (а.с.23-24 т.2) встановлено, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 вірогідно утворились за обставин, на які вказує потерпілий та свідок ОСОБА_5 Утворення тілесних ушкоджень за обставин, на які посилається підсудний виключається.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного в скоєнні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.
.
Суд не приймає доводи підсудного про те, що він вдарив потерпілого ОСОБА_2А ліктем, коли той намагався його вдарити, оскільки ці покази спростовуються показами потерпілого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, висновками судово-медичних експертиз. Покази потерпілого та свідків логічні, послідовні та незмінні на протязі усього досудового слідства.
Сам підсудний не заперечує, що саме він наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, пояснив, що необхідності захищатися у нього не було.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного умисного, закінченого злочину середньої тяжкості, особу підсудного, який не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставин, які б пом'якшували або обтяжували покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1, особу підсудного, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбуття покарання з іспитовим строком.
По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10000 грн. Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням ступеню моральних страждань потерпілого, пов'язаних з фізичним болем, тілесними ушкодженнями і вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь ОСОБА_2 4000 грн.
Керуючись ст.323-324 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд - залишити відносно ОСОБА_1 без змін до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 грн.
Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного
суду Кіровоградської області ОСОБА_11