24 листопада 2010 р.Справа № 2-а-347/09/1424
Категорія:2.31.3Головуючий в 1 інстанції: Падалка В.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді-доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Коваля М.П.
при секретарі - Снігур М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнськ на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнськ про визнання бездіяльності щодо виплати в повному обсязі соціальних допомоги , -
У лютому 2009 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнськ про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови в проведенні перерахунку соціальних виплат -державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що вона є отримувачем державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку і має право на перерахування державної допомоги згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року.
Позивач просила суд визнати дії відповідача по нарахуванню допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років -неправомірними. Стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до догляду 7179.62 грн. та 946.80 грн.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року позов ОСОБА_3 -задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду. Визнано бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку -протиправною. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по серпень 2008 року включно, відповідно до ст..43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням», в редакції, яка діяла у спірний період, у розмірах прожиткового мінімуму, встановленого на липень-грудень 2007 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», на січень-серпень 2008 року згідно закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». Стягнення з місцевого бюджету м. Южноукраїнська Миколаївської області на користь ОСОБА_3 -7.50 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнськ подали апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивач є отримувачем державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку, яким відповідач -Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнську призначив в 2007 році та проводив нарахування цієї державної допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»- різниці між 50% пожиточного мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 90 грн. для незастрахованих осіб та не менш як 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що з 09 липня 2007 року у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56, пункту 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»управління праці та соціального захисту населення Первомайської ради Миколаївської області при зверненні позивача не призначило державну допомогу у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції 2007 року), Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а Кабінет Міністрів України не виділів кошти на зазначені цілі шляхом підготовки проекту закону про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та при прийнятті Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»не передбачив бюджетне призначення на взяття зобов'язань для виконання Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року щодо соціальних гарантій зазначеної категорії громадян.
За таких обставин та посилаючись на положення ст.ст. 15, 43, розділ 8 «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 152 Конституції України суд першої інстанції дійшов до висновку, що до правовідносин, що виникли у зв'язку з прийняттям 09 липня 2007 року рішення Конституційним Судом України мають застосовуватись вказані закони України та позовні вимоги про перерахунок розміру державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку задовольняються з 09 липня 2007 року.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про відсутність бюджетних коштів та механізму перерахунку розміру державної допомоги, не можуть бути підставою для невиконання вимог законів. Виходячи з принципу верховенства права, який забороняє суду відмовляти в захисті порушеного права людини і зобов'язує суд поновити порушене право, навіть у випадку, якщо в нормах матеріального права такого не передбачено, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційних скарг про те, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»та згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»правомірна. Посилання апелянтів на відсутність державних коштів неправомірні, оскільки це суперечить не тільки законодавству України.
Колегія суддів вважає такі висновки суду щодо позовних вимог заявлених до Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнськ про перерахунок розміру державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України.
Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнськ -залишити без задоволення, а постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення України у м. Южноукраїнськ про визнання бездіяльності щодо виплати в повному обсязі соціальних допомоги - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач-суддя: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.