16 травня 2011 р.Справа № 2-а-2192/10/1527
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Малиновський О.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів - Милосердного М.М.
-Алєксєєва В.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "дітям війни",
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2010 року позовні вимоги, заявлені поза межами строку позовної давності залишені без розгляду.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Визнано протиправною відмову УПФ України в Суворовському районі м. Одеси у непроведенні нарахування та виплати позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни що передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано УПФ України в Суворовському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством починаючи з починаючи з 06 червня 2010 року, за виключенням виплачених сум за зазначений період.
Судове рішення мотивоване тим, що у зв'язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп, відновила свою дію редакція ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і, тому, пенсії позивача мала бути підвищена на підставі саме цієї статті.
В апеляційній скарзі УПФ України в Суворовському районі м. Одеси просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що реалізація вказаного права позивача залежить від фінансових можливостей держави, а також на те, що підвищення до пенсії позивача здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Крім того, апелянт вказує, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується для розрахунку вказаного підвищення.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставинам справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно установлено, що у 2010 році дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялась і, тому, пенсії позивача мала бути підвищена на підставі саме цієї статті.
Положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, на яку посилається апелянт, не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки мають меншу юридичну силу ніж норми Закону.
Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність коштів не є поважною причиною невиплати позивачу підвищення пенсії у передбаченому Законом розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов'язань, встановлених Конституцією і Законами України.
Не можуть бути прийняті до уваги й твердження апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується для розрахунку підвищення до пенсії позивача, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не визначено.
Разом з тим, першої інстанції помилково не вказав кінцеву дату перерахунку пенсій позивача, якою, на думку судової колегії, мала бути дата ухвалення судового рішення -24 грудня 2010 року.
Враховуючи, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2010 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси здійснити перерахунок та підвищити пенсію ОСОБА_2 на 30% мінімальної пенсії за віком (розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період: з 06 червня 2010 року по 24 грудня 2010 року, з урахуванням вже виплачених сум за вказаний період".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у відповідності до положень діючого законодавства.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: