16 травня 2011 р.Справа № 2-а-9251/10/1412
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Разумовська О.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів - Милосердного М.М.
-Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "дітям війни",
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" задоволений частково.
Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни".
Зобов'язано УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва нарахувати та виплатити ОСОБА_2 у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також за 2009 рік, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачка не пропустила строк звернення до суду за захистом своїх прав за період, який почався з 09 липня 2007 року, а також тим, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Крім того, суд вважав, що позивачем передчасно заявлені позовні вимоги за 2010 рік.
В апеляційній скарзі УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що реалізація вказаного права позивача залежить від фінансових можливостей держави, а також на те, поняття "мінімальна пенсія за віком", відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення пенсії, що призначається відповідно до зазначено Закону і не застосовується для перерахунку або підвищення пенсії "дітей війни".
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставинам справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у 2007-2008 роках право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги підлягало реалізації відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Вказане право підлягало реалізації й протягом 2009 року.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково вважав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду (як то відсутність механізму захисту порушеного права).
Отже, враховуючи, що позов подано 30 листопада 2010 року, то, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, позовні вимоги у період до 30 травня 2010 року суд мав залишити без розгляду.
Крім того, суд першої інстанції помилково вважав, що позовні вимоги щодо отримання вказаної допомоги за 2010 рік, заявлені в кінці цього року (як вказувалось вище, позов подано 30 листопада 2010 року) є передчасними.
Таким чином, позов належало задовольнити у період з 30 травня 2010 року до 13 грудня 2010 року (дата ухвалення рішення судом першої інстанції).
Враховуючи, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2010 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок та підвищити пенсію ОСОБА_2 на 30% мінімальної пенсії за віком (розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період: з 30 травня 2010 року по 13 грудня 2010 року, з урахуванням вже виплачених сум за вказаний період.
Залишити без розгляду позовні вимоги за період до 30 травня 2010 року".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у відповідності до положень діючого законодавства.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: