16 травня 2011 р.Справа № 2-а-185/11/1412
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Гаврасієнко В.О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів - Милосердного М.М.
-Ступакової І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу "дітям війни",
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" задоволений частково.
Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва про зобов'язання вчинити перерахунок та виплату держанвої соціальної допомоги.
Зобов'язано УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва виплатити ОСОБА_2 підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, а також за 2009 рік, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачка не пропустила строк звернення до суду за захистом своїх прав за період, який почався з 09 липня 2007 року, а також тим, що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В апеляційній скарзі УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення пенсії, що призначається відповідно до зазначено Закону і не застосовується для перерахунку або підвищення пенсії "дітей війни".
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставинам справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що у 2007-2008 роках право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги підлягало реалізації відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Вказане право підлягало реалізації й протягом 2009 -2010 років.
Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність коштів не є поважною причиною невиплати позивачу підвищення пенсії у передбаченому Законом розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов'язань, встановлених Конституцією і Законами України.
Не можуть бути прийняті до уваги твердження апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не застосовується для розрахунку підвищення до пенсії позивача, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не визначено.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково вважав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду (як то відсутність механізму захисту порушеного права).
Отже, враховуючи, що позов подано 08 грудня 2010 року, то, відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, позовні вимоги у період до 08 червня 2010 року суд мав залишити без розгляду.
Враховуючи, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2011 року змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок та підвищити пенсію ОСОБА_2 на 30% мінімальної пенсії за віком (розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період: з 08 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням вже виплачених сум за вказаний період.
Залишити без розгляду позовні вимоги за період до 08 червня 2010 року".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена у відповідності до положень діючого законодавства.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: