06 травня 2011 р.Справа № 2-а-1000/10/1522
Категорія:10.2.4Головуючий в 1 інстанції: Нікітіна С.Й.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Запорожана Д.В.
судді -Скрипченка В.О.
при секретаріПилипчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до суб'єкта владних повноважень: - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності відповідача, стягнення недоплаченої частини пенсії як військовому пенсіонеру викладачського складу військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України з нарахуванням компенсації на недоплачену частину пенсії у зв'язку з несвоєчасним її нарахуванням та невиплатою та звернення постанови суду до негайного виконання, -
встановиЛА:
06 липня 2009 року, позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області та просив визнати протиправною його бездіяльність щодо відмови в перерахунку раніше призначеної пенсії, зобов'язати відповідача провести такий перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року та наказу Міністра Оборони України № 377 від 28.07.2008 року, з урахуванням змін посадового окладу відповідних категорій військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів Збройних Сил України.
Крім того, просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь збитку (упущену вигоду) у вигляді неправомірно невиплаченої частини пенсії, право на отримання якої настало з 01.08.2008 року, а також стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків нарахування та виплати пенсії, мотивуючи його тим, що він є військовим пенсіонером та отримує пенсію через установу Пенсійного Фонду України, що підтверджено відповідними документами.
Представник позивача на судовому засіданні першої інстанції позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позов не визнав, про що надав письмові заперечення, в яких посилається на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачу у зв'язку зі збільшенням посадового окладу відповідних категорій військовослужбовців викладачського складу.
Суд першої інстанції своєю постановою від 20 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнив частково.
Зобов'язав Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_5 з 01.08.2008 року відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 та наказу Міністра Оборони України № 377 від 28.07.2008 з урахуванням зміни посадового окладу у складі загального грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів та зобов'язати виплатити заборговану частину пенсії за цей період з нарахуванням компенсації втрати частини доходів по час фактичного розрахунку.
Допустив негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеської області на користь військового пенсіонера ОСОБА_5 заборгованої суми підвищення пенсії за один місяць в розмірі 452,14 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача 11.11.1987 року було звільнено з посади у запас зі Збройних Сил за віком. Йому призначено пенсію, розмір якої станом на січень 2008 року становить 2 338,62 грн.
Позивач в червні 2009 року звернувся до керівника Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про перерахунок його пенсії відповідно до наказу Міністра Оборони України № 377 від 28.07.2008 року, але ця вимога позивача відповідачем була проігнорована. Разом з тим, позивачу була надана відповідь військової прокуратури Одеського гарнізону, а також Одеського обласного військового комісаріату, з яких вбачається те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням посадового окладу відповідних категорій військовослужбовців викладачського складу.
Колегія суддів вважає правильну думку суду першої інстанції щодо ставлення до позиції відповідача яка викладена у письмових запереченнях стосовно ст. 99,100 КАС України, на яку покликається відповідач в запереченнях, тому, що вона встановлює строк звернення до суду лише у сфері публічно-правових відносин. Заборгованість грошових коштів по пенсійному забезпеченню військового пенсіонера - то є цивільні відносини між суб'єктом владних повноважень -Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та фізичною особою - пенсіонером-ветераном війни. Крім того частиною 4 ст. 99 КАС України встановлена можливість досудового вирішення спору і позивач довів суду першої інстанції, що він скористувався цім порядком. Тому суд першої інстанції вважає, що строк звернення до адміністративного суду, зазначеного у частині 2,4,5 статті 99 КАС України не пропущений, з чим погоджується колегія суддів.
Відносно до строку звернення позивача про вимогу повернення невиплаченої суми пенсії, суд першої інстанції вважає правильним, та колегія суддів підтримує думку суду щодо застосування норми спеціальних Законів України про пенсійне забезпечення при вирішенні питання строку позовної давності під час прийняття рішення про повернення заборгованої суми частини пенсії у вигляді щомісячного підвищення пенсії. Так норма чинного законодавства, яка зазначена в частині 2 статті 87 спеціального Закону України № 1788-12 від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення», встановлює, що «...суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.». Враховуючи наведене колегія суддів вважає праве луну думку суду першої інстанції щодо необхідністі відмовити відповідачам у задоволенні клопотання про відмову у розгляді справи, покликуючись на вимоги ст. 99,100 КАС України.
Відповідно до вимоги частини 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошовою забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 ст. 51 цього Закону. (Частина третя ст. 63 в редакції Закону України № 875-5(875-5) від 03.04.2007 р.). Ця норма Закону України є нормою прямої дії.
Частиною 1, підпункту 1, пункту 5, постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»була передбачена можливість прийняття Міністром Оборони України нормативного акту щодо встановлення (зміни) у межах асигновань, що виділяються на їх утримання, розмірів посадових окладів військовослужбовців, в тому числі і військових навчальних закладів. На виконання цієї постанови Міністром Оборони України був виданий наказ № 377 від 28.07.2008 року "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України". Згідно цього наказу посадовий оклад відповідної позивачу посади категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів збільшився. Щомісячне підвищення пенсії позивача з 01.08.2008 року повинно збільшитися на 452,14 грн.
Враховуючи викладене колегія судів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідач був зобов'язаний зробити перерахунок пенсії позивачу у зв'язку зі збільшенням посадового окладу відповідної категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів, але проявив бездіяльність, яка є протиправною.
Припис норми пункту 2 ст. 46 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-15 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також частини 2 ст. 55 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-12 "Про пенсійне забезпечення осіб, які звільнилися з військової служби, та деяких інших осіб" зазначають, що „...суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів".
Крім того, відповідно до приписів статті 2,4 Закону України № 2050-3 від 19.10.2000р. (із змінами) „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
Законодавець зазначає, що під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень порушені строки нарахування та виплати пенсії в повному обсязі, що, відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України та ч.3 ст. 52 Закону України № 2262-12 від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є порушенням матеріального права позивача, суд першої інстанції вважає за доцільним задовольнити позовні вимоги позивача, стосовно зобов'язання нарахувати позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків перерахування раніше призначеної пенсії та її виплати в повному обсязі.
В цій частині, колегія судів погоджується з думку суду першої інстанції.
Крім того, законодавча норма пункту 2 ст. 46 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-15 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також частини 2 ст. 55 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-12 зазначають про те, що „...суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів".
Керуючись статтею 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, і не може виходити за межи позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно зробити для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Разом з тим суд першої інстанції вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованої частини пенсії у визначеній позивачем конкретній сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе бухгалтерську функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладені таки повноваження.
Відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України, пенсія, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, та відповіло до ст. 256 КАС України, суд допускає негайне виконання постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету у межах суми стягнення за один місяць. Тому суд першої інстанції вважає за можливим з чим погоджується колегія суддів задовольнити вимогу позивача в частині щодо звернення до негайного виконання судового рішення частково, у межах суми стягнення за один місяць.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до суб'єкта владних повноважень: - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та бездіяльності відповідача, стягнення недоплаченої частини пенсії як військовому пенсіонеру викладачського складу військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України з нарахуванням компенсації на недоплачену частину пенсії у зв'язку з несвоєчасним її нарахуванням та невиплатою та звернення постанови суду до негайного виконання, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
ГоловуючийсуддяС.І. Жук
суддяД.В. Запорожан
суддяВ.О. Скрипченко