06 травня 2011 р.Справа № 2-а-1446/10/1414
Категорія: 10.2.4Головуючий в 1 інстанції: Непша О.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Запорожана Д.В.
судді -Скрипченка В.О.
при секретаріПилипчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою до Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії за минулий час, -
встановиЛА:
10 листопада 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва (далі Управління) про зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії за минулий час, мотивуючи його тим, що в квітні 2010 року він звернувся до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру з урахуванням заробітної плати за два роки і стажу відповідно до вимог чинного законодавства. Управління зробило такий перерахунок, але замість застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік, який складав 1 650, 73 грн., застосувало показник середньої заробітної плати за 2007 рік, розмір якого 1 197, 91 грн. Зазначає, що таке рішення відповідача не відповідає чинному законодавству України, а саме ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. Вказаний Закон встановлював, що у разі якщо береться заробітна плата за періоди страхового стажу, вказані в ч. 1 ст.40 Закону, то застосовується показник середньої зарплати в Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Відтак, позивач просить суд зобов'язати управління провести перерахунок призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік, який складав 1 650, 73 грн., та стягнути з управління недоплачену пенсію в сумі 330, 85 грн., починаючи з квітня 2010 року.
13 грудня 2010 року відповідач через канцелярію суду першої інстанції надав заперечення проти позову.
У запереченнях відповідач вказує, що в квітні 2010 року позивач звернувся до Управління за перерахунком пенсії. Перерахунок пенсії Позивачу проведено із розрахунку середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн., і відповідно до абз.3 ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року в редакції Закону України від
27.04.2007 № 996 "Про внесення змін до деяких законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування", яка діяла до внесення змін з
01.01.2008 Законом України від 28.12.07 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік»до статей 40, 42 Закону № 1058. Згідно з абз.3 ч.4 ст.42 Закону № 1058 в редакції Закону № 996 перерахунок пенсії здійснювався з заробітної плати, з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону. Положення ч.2 ст.42 Закону № 1058 в редакції Закону № 107 щодо застосування при обчисленні пенсії під час перерахунку показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії було визнано неконституційним Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року і втратило свою чинність. Тому застосування скасованого положення Закону щодо застосування середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто при перерахунку пенсій в 2010 р. показника середньої заробітної плати за 2009 рік є неправомірним. Законодавчих актів Верховною Радою України щодо врегулювання питання перерахунку пенсії після цього не приймалось. Тому до законодавчого визначення показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні, з якої сплачено страхові внески, який повинен застосовуватися при перерахунку пенсії, перерахунки пенсій в 2009 році проводяться із застосуванням розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки за 2007 рік у розмірі 1197, 91 грн. На цій підставі відповідач просить у позові відмовити.
Суд першої інстанції своєю постановою від 17 грудня 2010 року адміністративний позов задовольнив частково. Зобов'язав Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 з використанням показника середньої заробітної плати по Україні в середньому на одну особу за 2009 рік, який дорівнює 1 650 гривень 43 копійки, починаючи з квітня 2010 року.
В частині стягнення з Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_5 330 грн. 85 коп. в позові відмовив.
Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка діяла до внесення відповідних змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», передбачалося, що проведення перерахунку пенсії відбувається з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, який визначався згідно із ст.40 Закону.
Відповідні зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які по-іншому врегульовували це питання, визнанні неконституційними на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 травні 2008 року10-рп/2008, і з цього часу не повинні застосовуватися. Відповідно до згаданого Рішення закон про Державний бюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав в обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет
є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав та свобод людини і громадянина. Крім того, у Рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що „рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).
У відповідності до п.п.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року N 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Відтак, у вказаних нормативних актах при обчисленні (перерахунку) пенсії йдеться про застосування показника середньої заробітної плати у тому році, який передує року звернення за обчисленням (перерахунком) пенсії. Жоден нормативний акт не прив'язує такий перерахунок до показника середньої заробітної плати саме до 2007 року.
За викладених обставин колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову, в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, починаючи з квітня 2010 року на підставі показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Разом з тим, суд першої інстанції бере до уваги, що позивач не обґрунтував та не надав відповідного розрахунку ціни позову в сумі 330, 85 грн., які, на його думку, йому має доплатити управління у зв'язку з неправильним перерахунком пенсії, тому в цій частині позову слід відмовити, з чим погоджується колегія суддів.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва, - залишити без задоволення.
Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про зобов'язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії за минулий час, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
ГоловуючийсуддяС.І. Жук
суддяД.В. Запорожан
суддяВ.О. Скрипченко