06 травня 2011 р.Справа № 2-а-4777/10/2170
Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Запорожана Д.В.
судді -Скрипченка В.О.
при секретаріПилипчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення, -
встановиЛА:
16 вересня 2010 року, позивач (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі -відповідач, ДПІ у м. Херсоні), Загурського Андрія Валентиновича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, мотивуючи його тим, що позивач знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні. При проведенні перевірки кіоску, що належить ПП ОСОБА_5, було встановлено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. За результатами даної перевірки до позивача були застосовані штрафні санкції. ПП ОСОБА_5 вважає перевірку незаконною, оскільки вона була проведена без попередження про таку перевірку. Відповідно до законодавства України ОСОБА_5 як суб'єкт господарювання - платник єдиного податку не зобов'язаний вести облік товарів, а повинен застосовувати лише книгу ф. № 10 для обліку доходів і витрат.
Ухвалою суду від 20.10.2010 р. позовні вимоги в частині щодо визнання протиправними дій Загурського Андрія Валентиновича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні, були залишені без розгляду.
У судовому засіданні першої інстанції позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила, суду першої інстанції пояснила, що перевірка була законною, проведена на підставі направлення на перевірку, плану перевірок, затвердженого в.о. голови ДПА у Херсонській області. Дана перевірка була проведена на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі - Закон № 265/95-ВР). Відповідно до зазначеного закону перевірка носить плановий характер, оскільки проводилась відповідно до графіка. Проте, в розумінні ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993р. № 3813-ХІІ перевірка є позаплановою, оскільки відповідно до ч. 7 цієї статті позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. Під час проведення перевірки було виявлено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації, а саме: в реалізації знаходився товар (пиво "Жигулівське". "Чернігівське" та сік "Сандора") на загальну суму в розмірі 1615, 00
грн., на який були відсутні накладні. За результатами даної перевірки на підставі акту до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 3230, 00 грн.
Суд першої інстанції своєю постановою від 27 жовтня 2010 року позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнив.
Скасував податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій від 21.07.2010 р. №0010892307.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Херсоні посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 29.01.2009 р. - ОСОБА_5 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради.
Як встановлено в судовому засіданні першої інстанції, посадовими особами державної податкової служби здійснено перевірку кіоску, що належить приватному підприємцю ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1. Під час перевірки були виявлено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, про що складено акт № 823/21/22/23/НОМЕР_1 від 21.07.2010 р.
Суд першої інстанції не погоджується із твердженням позивача, чию думку підтримує колегія суддів про відсутність у посадових осіб відповідача права на проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення за 10 днів у зв'язку із наступним.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України організовує роботу державних податкових організацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, за п.2 ч.1 ст.11 Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.
Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.
Положеннями ст.ст.15 та 16 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, оскільки перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та Послуг не стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, то це є окремий вид перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та
безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в межах повноважень податкових органів, визначених вищевказаними законами.
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР, вважаються позаплановими.
Судовою колегією виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХИ та № 265/95-ВР слідує висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХП. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції приходить до правильного висновку, що посадові особи державної податкової служби мали право прийти на перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.
Як вбачається з акту перевірки, позивачем порушені вимоги щодо порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, встановлені п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі - Закон України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.), за що до позивача на підставі рішення ДПІ у м. Херсоні від 21.07.2010 р. № НОМЕР_2 застосовані штрафні санкції на суму 3230, 00 грн.
Акт перевірки позивачем підписаний не був, про що перевіряючими складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки.
Проте, незважаючи на правомірність проведеної перевірки, суд першої інстанції правильно вважає, що висновки перевірки щодо незабечення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації є неправильним з огляду на наступне.
Пунктом 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України № 265/95-ВР визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону України № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого проводити державну регуляторну політику.
У судовому засіданні першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік, позивач є платником єдиного податку, веде Книгу обліку доходів і витрат для фізичних осіб платників єдиного податку, реалізацією підакцизних товарів не займається.
Згідно з п. 4 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98) форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до вищезазначеного указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 р. № 599 визначено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що облік товарів позивач здійснювати не зобов'язаний. Книга ф. № 10 є виключно для обліку доходів і витрат підприємця, а не для обліку товарів.
Із дослідженого у судовому засіданні першої інстанції витягу із книги обліку доходів і витрат для фізичних осіб платників єдиного податку № 1 ПП ОСОБА_5 вбачається, що заповнені графи "дата", "найменування товару", "закуплено товару на суму" та "валовий дохід".
Фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку не зобов'язані здійснювати облік товарів у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, оскільки ст. 6 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що у такому порядку здійснюється облік товарних запасів лише юридичною особою. А фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності ведуть даний облік у порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва та того, що обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Тобто, як зазначено вище, лише шляхом ведення книги ф. № 10 для обліку доходів і витрат підприємця.
Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що позивач не вчинив порушення, передбаченого п. 12 ст. 3 та ст. 21 Закону України № 265/95-ВР, оскільки, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, він не зобов'язаний вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації. Законодавством взагалі не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що є обов'язковим для суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку.
За таких обставин колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що рішення про застосування штрафних санкцій від 21.07.2010 р. № НОМЕР_2, прийняте за результатами перевірки ФОП ОСОБА_5 від 06.07.2010р. є протиправним.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні, - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
ГоловуючийсуддяС.І. Жук
суддяД.В. Запорожан
суддяВ.О. Скрипченко