29 квітня 2011 р.Справа № 2-а-123/10/1403
Категорія:10.3.2Головуючий в 1 інстанції: Гапоненко Н.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Жука С.І.
судді - Яковлева Ю.В.
судді -Скрипченка В.О.
при секретаріПилипчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області на постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
10 листопада 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови перерахувати пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області здійснити їй перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії як інваліду другої групи за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, передбаченому ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого п.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ст.58 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік, а в разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, перерахунок пенсії проводити, виходячи з нового розміру пенсії за віком.
Свої вимоги позивачка, мотивує тим, що вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС першої категорії та інвалідом другої групи, тому вона на підставі ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на державну пенсію не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка на підставі ст. 28 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування»визначається у розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак відповідач відмовляє їй у виплаті пенсії у вказаних розмірах.
Відповідач 22 листопада 2010 року надав до суду заперечення на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність звернення позивачки до відповідача щодо перерахунку пенсії, а також на регулювання порядку обчислення пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською
катастрофою, Кабінетом Міністрів України та необхідність обчислення пенсії у розмірі, визначеному за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у розмірі пенсії за віком.
Суд першої інстанції своєю постановою від 26 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Вищезазначеною постановою суду визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області щодо відмови ОСОБА_5 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області нарахувати та сплатити ОСОБА_5 у відповідності до ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»державної пенсії, передбаченої ст.54 цього Закону у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, передбаченої ст.50 цього Закону, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, застосовуючи при їх обчисленні розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 16 грудня 2009 року по 26 листопада 2010 року.
Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_5 є інвалідом другої групи у зв»язку з дією іонізуючих та інших факторів при проживанні на території радіоактивного забруднення. Позивачка віднесена до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442\6730, до повноважень відповідача віднесено призначення та перерахунок пенсій.
Порядок призначення та розмір пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається, відповідно до ст.ст.15, 33 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Посилання відповідача на необхідність нарахування пенсії позивачці за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»які регулюють визначення розміру пенсії, є безпідставним, оскільки п.13 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону містить положення щодо можливості отримувати пенсію за вибором пенсіонера або за вказаним Законом, або за спеціальним законом, яким, в даному
випадку, є Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів»N 107 VІ від 28.12.2007 року, що визнані неконституційними згідно з рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року).
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1. 2, 3, 4. встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1. які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено, що інвалідам другої групи, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»встановлена доплата інвалідам другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 655 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодекс адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій інвалідам, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене суд першої інстанції з чим погоджується колегія суддів, не бере до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншою мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вищезазначена норма, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з зазначеної норми, підставою для перерахунку пенсії органами Пенсійного фонду в даному разі є нормативний акт про зміну розміру прожиткового мінімуму, і подання заяви пенсіонера про перерахунок пенсії не вимагається, тому обгрунтовання відповідачем своєї бездіяльності відсутністю заяви позивача про перерахунок пенсії є безпідставним.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області, - залишити без задоволення.
Постанову Березанського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
ГоловуючийсуддяС.І. Жук
суддяЮ.В. Яковлев
суддяВ.О. Скрипченко