20 травня 2011 р.Справа № 2-а-1151/10/1421
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Козаченко Р.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Яковлєва О.В.
суддів -Бойка А.В., Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2010 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Первомайську Миколаївської області в якому просив суд постановити рішення, яким визнати незаконною бездіяльність, зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 12.04.2010 року по 12.10.2010 року.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано дії УПФУ в м. Первомайську Миколаївської області щодо нарахування та виплати не в повному обсязі позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни. Зобов'язано УПФУ в м. Первомайську Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, з 12 квітня 2010 року по 12 жовтня 2010 року, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року. В іншій частині позову -відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове -про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та на нього розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону (відповідно до редакції статті чинної на час розгляду і вирішення справи), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стосовно позовних вимог за 2009 рік, то відповідно до ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, КМУ надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", КМУ надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказані норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, оскільки у 2009, 2010 роках зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносились та її дія не зупинялась, то нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках "дітям війни" підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи апеляційної скарги про невизначеність законодавства з питання, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Беручи до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів зазначає, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Разом з тим, згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом 12 жовтня 2010 року, та враховуючи положення ст.99 КАС України, нею порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.
Посилання позивача на юридичну необізнаність не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду. За таких підстав, апеляційний суд вважає, що права позивача підлягають захисту з 12 квітня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання в подальшому нараховувати щомісячну допомогу як дитині війни, то в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до частини 1 ст. 2 КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого факту їх порушення.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 100, 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області -залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2010 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:Яковлєв О.В.
Судді:Бойко А.В.
Романішин В.Л.