Ухвала від 20.05.2011 по справі 2-а-1184/10/1421

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 р.Справа № 2-а-1184/10/1421

Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Маржина Т.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Яковлєва О.В.

суддів -Бойка А.В., Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання донарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Первомайську Миколаївської області в якому просив суд постановити рішення, яким визнати дії неправомірними та стягнути на користь позивача недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2009 року по жовтень 2010 року включно, у сумі 2630 грн. та зобов'язати надалі виплачувати зазначену допомогу відповідно до вимог ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову УПФУ в м. Первомайську Миколаївської області донарахувати та виплатити державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 15.04.2010 року по 15.10.2010 року. Зобов'язано УПФУ в м. Первомайську Миколаївської області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, згідно ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 15.04.2010 року по 15.10.2010 року, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову -відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове -про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та на нього розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року.

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону (відповідно до редакції статті чинної на час розгляду і вирішення справи), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стосовно позовних вимог за 2009 рік, то відповідно до ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, КМУ надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", КМУ надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Вказані норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, оскільки у 2009, 2010 роках зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносились та її дія не зупинялась, то нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках "дітям війни" підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Що стосується позовних вимог про зобов'язання в подальшому нараховувати щомісячну допомогу як дитині війни, то в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до частини 1 ст. 2 КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого факту їх порушення.

Доводи апеляційної скарги про невизначеність законодавства з питання, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Беручи до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів зазначає, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Разом з тим, згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом 15 жовтня 2010 року, та враховуючи положення ст.99 КАС України, ним порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.

Посилання позивача на юридичну необізнаність не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду. За таких підстав, апеляційний суд вважає, що права позивача підлягають захисту з 15 квітня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції помилково вказано невірно кінцеву дату періоду виплати щомісячної державної соціальної допомоги, якою в даному випадку (в межах позовних вимог) є 31 жовтня 2010 року, яку належало вказати суду першої інстанції.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив вказане порушення, і судове рішення є помилковим лише в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність змінити рішення суду.

Керуючись ст. ст. 100, 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області -залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2010 року -змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

«Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 15 квітня 2010 року по 31 жовтня 2010 року включно.

В іншій частині позову -відмовити».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Яковлєв О.В.

Судді:Бойко А.В.

Романішин В.Л.

Попередній документ
16131948
Наступний документ
16131950
Інформація про рішення:
№ рішення: 16131949
№ справи: 2-а-1184/10/1421
Дата рішення: 20.05.2011
Дата публікації: 17.06.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: