33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" червня 2011 р. Справа № 11/244
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Мельник О.В. судді Огороднік К.М.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватний підприємець ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.02.11 р.
у справі № 11/244 (суддя Радченя Д.І. )
позивач Прокурор Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради
відповідач Приватний підприємець ОСОБА_2
про звільнення ПП ОСОБА_2 самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 16,8 м2 шляхом знесення самочинно побудованої будівлі та приведення земельної ділянки в попередній стан
за участю представників сторін:
прокуратури - ОСОБА_3 (посвідчення №88 від 25.11.2002р.);
позивача - не з'явився;
третьої особи на стороні позивача - не з'явився;
відповідача - ОСОБА_4 (довіреність №226 від 27.04.2009р.); ОСОБА_5 (довіреність №3614 від 11.09.2008р.).
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не надходило.
Технічна фіксація судового процесу здійснювалася за клопотанням відповідача від 06.06.2011 року.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.02.2011р. у справі №11/244 позов прокурора Хмельницької області в особі Хмельницької міської ради до приватного підприємця ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 16,8 м2 шляхом знесення самочинно побудованої будівлі та приведення земельної ділянки в попередній стан задоволено.
Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 16,8 кв.м, яка знаходиться у АДРЕСА_1, шляхом знесення за власні кошти самочинно побудованої будівлі та приведення земельної ділянки в попередній стан. Крім того, присуджено до стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України 85,00 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - приватний підприємець ОСОБА_2 звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, виходячи з наступного.
Так, апелянт зазначає, що в основу рішення суду першої інстанції покладено висновок, що ПП ОСОБА_2 самочинно побудувала будівлі по АДРЕСА_1 на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 16,8 м. кв., хоч фактично їй була надана земельна ділянка в постійне користування площею 202 м. кв. і був наданий дозвіл на проведення будівництва. А рішеннями Хмельницької міської ради №186-Б від 27.02.2003 року і №311 від 22.03.2007 року затверджені акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію будівлі площею 188,8 м. кв. та будівлі площею 718,7 м. кв.
Крім того, на думку скаржника, фактично спірні відносини щодо права користування спірною земельною ділянкою площею 16,8 м.кв. існують між двома співвласниками колишньої будівлі магазину "Дешевий одяг", який розташований по АДРЕСА_1, а саме між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а не Хмельницькою міською радою.
Наведені вище доводи, як вказує скаржник в апеляційній скарзі, свідчать про відсутність предмету спору між Хмельницькою міською радою і ПП ОСОБА_2, а тому просить суд припинити провадження у справі.
Прокуратура Хмельницької області в запереченнях на апеляційну скаргу, вважає останню необгунтованою та безпідставною, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представники відповідача та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, витребуваних ухвалою суду відзиву та пояснень по суті апеляційної скарги не подали, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 - як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрована Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії В02 054454 від 16.11.2007р. (а.с.59).
Як вбачається з матеріалів справи, проведеною прокуратурою м. Хмельницького перевіркою встановлено, що 29.08.2005р., 21.11.2005р., 22.12.2005р. Хмельницьким міським управлінням земельних ресурсів проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства.
Згідно актів перевірок від 29.08.2005р., 21.11.2005р., 22.12.2005р. проведених Хмельницьким міським управлінням земельних ресурсів встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2, яка користується земельною ділянкою площею 0,0106 га. по АДРЕСА_1, яка була надана Виконкомом Хмельницької міської ради від 27.04.2000р. за №308 самовільно зайняла земельну ділянку площею 16,8 кв.м (а.с.7-9).
За результатами проведеної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення за №00004 від 29.08.2005р.(а.с.10), яким зафіксовано факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.211 Земельного кодексу України та протокол про адміністративне правопорушення за №000011 від 21.11.2005р.(а.с.12), яким зафіксовано факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.211 Земельного кодексу України. При цьому, ПП ОСОБА_2 внесено приписи за №00004 та за №00014, відповідно до яких останню зобов'язано в 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства (а.с.13-14).
Як встановлено судом першої інстанції, за самовільне зайняття земельної ділянки площею 16,8 кв.м по АДРЕСА_1 постановою №3 від 31.08.2005р. (а.с.10) ПП ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф в розмірі 170,00грн., а постановою №10 від 21.11.2005р. (а.с.15) ПП ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф у розмірі 170,00грн.
Оскільки відповідачем не були усунені порушення земельного законодавства, прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до господарського суду Хмельницької області (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про звільнення ПП ОСОБА_2 самовільно зайнятої земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 16,8 кв.м шляхом знесення самочинно побудованої будівлі та приведення земельної ділянки в попередній стан.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, 11 лютого 2011 року Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1, якою встановлено, що ПП ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 16,8 кв.м за відсутності правоустановчих документів на землю, за результатами якої складено акт №27/06 від 11.02.2011р. (а.с.99-101).
Господарським судом Хмельницької області проаналізовано та надано вірну оцінку обставинам представництва прокуратурою інтересів держави в суді.
Також місцевим судом встановлено, що відповідно до ст.13 Конституції України, земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до п.2 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з ч.1 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду (ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України).
Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Враховуючи вищевикладені норми законодавства, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що ПП ОСОБА_2 самовільно використовується земельна ділянка площею 16,8 кв.м. із земель комунальної власності. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актами перевірок Хмельницького міського управління земельних ресурсів від 29.08.2005р., від 21.11.05р., від 22.12.05р., протоколами про адміністративне правопорушення №00004 від 29.08.2005р., №000011 від 21.11.2005р., постановами №3 від 31.08.2005р., №10 від 21.11.2005р., приписами №00004 від 29.08.2005р. та №00014 від 21.11.2005р. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.08.2005р. на план-схемі земельної ділянки визначено ділянку, яка самовільно використовується ПП ОСОБА_2
Крім того, враховуючи те, що ПП ОСОБА_2 в установленому законом порядку висновки контролюючих органів щодо фіксації фактів самовільного заняття земельної ділянки не оскаржувались, документів щодо підстав використання зазначеної земельної ділянки, а також таких, що підтверджують право власності на будівлю відповідачем суду надано не було, та враховуючи, що факт самовільного використання земельної ділянки ПП ОСОБА_2 також підтвержено актом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 10.02.2011 року, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
При прийнятті рішення судом першої інстанції, у відповідності до ч.4 ст.35 ГПК України, вірно враховано те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.07.2010р. у справі №2-90/10 із врахуванням змісту рішення апеляційного суду Хмельницької області від 01.11.2010р. визнано незаконним і скасовано: - п.1 рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 186-Б від 27.02.2003 року "Про затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію завершеної прибудови до існуючого магазину-павільйону "Дешевий одяг" по АДРЕСА_1 загальною площею 188,8 кв.м. вартістю 94400 грн."; - рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.06.2003 року № 496-Е "Про оформлення права власності на прибудову до існуючого магазину-павільйону "Дешевий одяг" загальною площею 188,8 кв.м. по АДРЕСА_1 за приватним підприємцем ОСОБА_2."; - п. 1.6 рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 311 від 22.03.2007 року "Про затвердження актів державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", а саме: офісних приміщень по АДРЕСА_1 приватного підприємця ОСОБА_2 загальною площею 718,7 кв.м. вартістю 96300 гри; - рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.04.2007 року № 380 "Про оформлення права власності на офісні приміщення загальною площею 718,7 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2." (а.с.67-80).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно посилається в своєму рішенні на постанови №3 від 31.08.2005р. та №10 від 21.11.2005р., оскільки останні були скасовані за протестом заступника прокурора Хмельницької області, спростовуються наявними в справі доказами. А саме, відповідно до рішення Управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області щодо розгляду протесту прокурора на постанову про накладання адміністративного стягнення протест №07/4-235 від 21.08.2006р. внесений першим заступником прокурору області задоволено, скасовано постанову №9 від 19.04.2006р. (а.с.123). Як вбачається, ніякого відношення до постанов №3 від 31.08.2005р. та №10 від 21.11.2005р. протест №07/4-235 від 21.08.2006р. не має.
Крім того, твердження скаржника про те, що в справі відсутній документ про збільшення позовних вимог є безпідставними, так як в матеріалах справи міститься заява про уточнення позовних вимог від 14.02.2011 року (а.с.115).
Всі інші посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.02.2011 року у справі №11/244 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Огороднік К.М.