79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.06.11 Справа № 5010/216/2011-з18/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді -Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ від 20.04.2011р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011р.
у справі №5010/216/2011-з18/14
за позовом підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ
до відповідача: Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на стороні позивача: підприємець ОСОБА_3, м.Івано-Франківськ
про визнання недійсним п.п.4,7 договору оренди землі від 15.08.2008р.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_4 - представник
від третьої особи: не з'явився
Представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання двічі не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.
Встановив :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011р. у справі №5010/216/2011-з18/14 (суддя Гриняк Б.П.) у позові підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним п.п.4,7 договору оренди землі від 15.08.2008р. відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що в обґрунтування позову позивачем не наведено жодних належних правових підстав для визнання недійсними п.п.4,7 договору оренди землі від 15.08.2008р. з посиланням на відповідні докази.
З даним рішенням суду Підприємець ОСОБА_2 не погодився і оскаржив його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як місцевим господарським судом неповно з'ясовано усі обставини справи, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить назване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив. Однак, представник Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Враховуючи повторну неявку в судове засідання представників скаржника та третьої особи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, оскільки вони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, а ухвалою суду від 24.05.2011р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011р. у справі №5010/216/2011-з18/14 залишити без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 23 рішення XXVII сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 20.05.2008 р. " Про надання ( вилучення) земельних ділянок фізичним та юридичним особам" 15.08.2008 року між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ( орендарі) укладено Договір оренди землі, згідно якого орендодавець передав, а орендарі прийняли в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 0,7851 га. на вул. Хриплинській, 39 в м. Івано-Франківську, для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з мийкою.
Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 16 Закону України " Про оренду землі" , договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін .
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України , Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 13 Закону України " Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі , відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" зокрема є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Договір зареєстрований в Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2008 року за №940829400235.
Згідно пункту 4 даного Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 685 306,33 грн.
Пунктом 7 Договору оренди землі від 15.08.2008 р., передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 145325, грн. на рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п. 8 цього Договору. Дана умова договору, у відповідностя до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є істотною умовою.
Позивач вважає положення Договору оренди землі від 15.08.2008 року, визначені пунктами 4 , 7 такими, що суперечать нормам чинного законодавства, та пілягають визнанню недійсними.
Позивач зазначив, що на момент укладення Договору оренду землі від 15.08.2008 року в м. Івано-Франківську при визначенні розміру орендної плати застосовувалась нормативна грошова оцінка земель територіальної громати м. Івано-Франківська, введена згідно рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 р. " Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська".
Оскільки п.2 названого рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 р. постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 р. скасовано, позивач вважає, що положення Договору оренди землі від 15.08.2008 р. в частині визначення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в сумі 4 685 306,33 грн. ( п.4 Договору) та встановлення на її основі орендної плати в розмірі 145325,00 грн. на рік (п. 7 Договору) є незаконними, а тому підлягають скасуванню.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину (його частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п"ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, якими, зокрема , передбачено, що : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, пунктом 1 рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 р. "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська" затверджено матеріали нормативно грошової оцінки земель міста Івано-Франківська виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто", а пунктом 2 даного рішення вирішено ввести нормативно грошову оцінку земель міста з дати прийняття рішення.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Родон", Відкритого акціонерного товариства "Полімер", Відкритого акціонерного товариства "Промприлад" до Івано-Франківської міської ради про визнання частково незаконним рішення Івано-Франківської міської ради пункт 2 рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 р. " Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська", яким нормативну грошову оцінку земель міста Івано-Франківська введено дію з дати прийняття цього рішення, визнано незаконним.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010р. постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009р. у даній справі скасовано.
22 грудня 2010р. ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010р. скасовано, а постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009р., залишено в силі.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 року, Івано-Франківською міською радою опубліковано рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008р." Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська" в січні 2011 року.
Отже, господарським судом Івано-Франківської області вірно встановлено, що визнано незаконним лише п.2 рішення Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 р. "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська", натомість п. 1 цього рішення, яким затверджені матеріали нормативно грошової оцінки земель міста Івано-Франківська, виконані Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпроміст", є чинним та не визнаний у встановленому порядку незаконним.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення Договору оренди землі від 15.08.2008р. в частині визначення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, є законним.
Щодо вимог позивача в частині визнання недійсним п.7 договору оренди, то суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.
Статтею 217 цього кодексу встановлено, що недійсність окремої частину правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Отже, визнання недійсним частин умов Договору оренди землі щодо визнання орендної плати , яка відповідно до ст. 15 Закону України " Про оренду землі" , є істотною умовою Договору оренди, згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України обумовить нечинність договору в цілому.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутні підстави для визнання недійсними п.п.4,7 договору оренди землі від 15.08.2008 року.
Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, а тому відхилені за безпідставністю.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,
Постановив:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.04.2011 року у справі №5010/216/2011-з18/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.
Повний текст постанови
виготовлено 09.06.2011р.