"09" червня 2011 р. Справа № 5019/644/11
За позовом Костопільської районної ради
до відповідача 1 Національного університету водного господарства та природокористування
до відповідача 2 Відділу культури та туризму Костопільської районної державної адміністрації
про визнання договору оренди приміщення недійсним
Суддя Павлюк І.Ю.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1., представник (довіреність № 201/01-17 від 23.04.2011р.);
від відповідача 1 - ОСОБА_2., представник (довіреність № 001-430 від 02.04.2011р.);
ОСОБА_3., представник (довіреність № 001-939 від 22.04.2011р.);
ОСОБА_4., представник (довіреність № 001-036 від 18.01.2010р.);
від відповідача 2 - Петренчук Н.В., керівник.
В судовому засіданні 10 травня 2011 року оголошувалась перерва до 8 червня 2011 року. В судовому засіданні 8 червня 2011 року оголошувалась перерва до 9 червня 2011 року.
Суть спору: Позивач - Костопільська районна рада - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1 - Національного університету водного господарства та природокористування та відповідача 2 - Відділу культури та туризму Костопільської районної державної адміністрації про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 3 серпня 2006 року, укладеного між Відділом культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації та Національним університетом водного господарства та природокористування - недійсним; зобов'язання Національного університету водного господарства та природокористування повернути нежитлове приміщення в м. Костопіль по вул. Степанській, 12 - власнику Костопільський районній раді Рівненської області.
26 квітня 2011 року відповідач 1 подав відзив на позов, в якому, з підстав, наведених в останньому, заперечив проти позовних вимог у повному обсязі.
29 квітня 2011 року відповідач 2 подав відзив на позов, в якому, з підстав, зазначених в останньому, визнає позовні вимоги в повному обсязі.
10 травня 2011 року позивач в порядку частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу подав заяву, погоджену з відповідачем 1 та відповідачем 2, про продовження строку розгляду справи. Ухвалою суду від 10 травня 2011 року строк розгляду справи було продовжено до 9 червня 2011 року.
В судовому засіданні 9 червня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача 1 заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, а представник відповідача 2 - визнав позовні вимоги.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
14 червня 2001 року рішенням сесії Костопільської районної ради № 134 прийнято у спільну власність територіальних громад району об'єкти соціальної інфраструктури Відкритого акціонерного товариства “Костопільський ДБК” - будинок культури площею 932,6 м2 вартістю 114 000 грн. 00 коп., розташований в м. Костопіль, вул. Степанська, 12.
Пунктом 2 цього рішення будинок культури площею 932,6 м2 передано в управління Костопільської районної державної адміністрації.
3 серпня 2006 року відділом культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації - орендодавцем та Національним університетом водного господарства та природокористування - орендарем укладено договір оренди нежитлового приміщення в м. Костопіль по вул. Степанській, 12 загальною площею 932,63 м2.
Пунктом 2.1. договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення для здійснення спортивно-масової та культурно-виховної роботи студентів і учнів Костопільського будівельно-технологічного технікуму Національного університету водного господарства та природокористування.
Пунктами 4.1., 4.2 договору передбачено, що орендар вступає у права оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі приміщення. Передача приміщення в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це приміщення. Власником приміщення залишається Костопільська районна рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Рішенням сесії районної ради № 61 від 27 жовтня 2006 року функції управління об'єктами спільної власності територіальних громад району (районної комунальної власності) покладено на Костопільську районну раду та передано актом передачі-прийому 27 грудня 2006 року.
Відповідно до вимог пункту 19 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сесій районної, обласної ради вирішуються питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.
На пленарному засіданні сесії районної ради не приймалося рішення про передачу в оренду нежитлового приміщення Національному університету водного господарства та природокористування в м. Костопіль, по вул. Степанській, 12 до 9 серпня 2055 року, як це визначено пунктом 8.1. спірного договору.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, зазначає, що відповідно до вимог статті 761 Цивільного кодексу України - право передання майна у найм має власник речі або особа, яка має майнові права, наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.
Крім того, частиною 3 статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендодавцем можуть бути підприємства щодо нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 м2, а з дозволу органів місцевого самоврядування щодо нерухомого майна, що перевищує площу 200 м2, власник майна.
Костопільська районна рада, як власник майна, повноважень орендодавцю -відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації на укладання договору оренди приміщення в м. Костопіль по вул. Степанська, 12 загальною площею -932,6 м2 не надавала, що підтверджується і самим відділом культури і туризму (відповідачем 2).
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Так зокрема, вказаною статтею визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства та його моральним засадам.
З вищевикладеного вбачається, що оспорюваний договір суперечить вимогам статті 761 ЦК України та частини 3 статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” -в частині надання повноважною особою згоди на укладення вказаного договору.
Крім того, відповідно до вимог статтей 793 та 794 ЦК України - договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Проте, як вказує позивач, договір оренди нежитлового приміщення від 3 серпня 2006 року нотаріально не посвідчений та не проведена його державна реєстрація.
Щодо заперечень проти позовних вимог, наведених відповідачем 1 у відзиві на позов слід зазначити, що він обґрунтовує свої заперечення тим, що відповідно до пункту 2 рішення Костопільської районної ради № 134 від 14 червня 2001 року спірне приміщення було передано в управління Костопільської районної державної адміністрації, на баланс районного відділу культури і туризму райдержадміністрації, а пунктом 1.4. договору визначено, що орендоване приміщення належить відділу культури і туризму на праві оперативного управління.
На підставі вищевикладеного, в силу статті 137 Господарського кодексу України, яка визначає право оперативного управління, відповідач 1 вважає, що відповідач 2 мав повне право вирішувати питання щодо передачі спірного приміщення в оренду.
Відповідач 1 також зазначає про своє сумлінне виконання обов'язків по договору, про що, на думку відповідача 1, свідчить, зокрема, той факт, що орендар -відділ культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації жодним чином не виявив бажання щодо розірвання договору та повернення орендованого приміщення. Відповідач також вказує, що позивачем порушено порядок проведення обстеження приміщення, переданого в оренду по спірному договору.
Крім того, відповідач 1 зазначає, що на момент укладення договору норми чинного законодавства не містили положення про обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрації договорів найму будівлі чи іншої капітальної споруди, а тому відповідачі не порушили норми статтей 793 та 794 Цивільного кодексу України.
Відповідач 1 також просить застосувати строк позовної давності - три роки як це визначено статтею 257 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що позивач фактично знав про існування оспорюваного договору безпосередньо з моменту його укладення з 3 серпня 2006 року, проте з позовом про визнання його недійсним звернувся лише 25 березня 2011 року. Отже, з даного вбачається, що позивач порушив строк позовної давності в три роки, визначений статтею 257 ЦК України.
Крім того, відповідач 1 вказує, що спільними зусиллями сторін зазначене нежитлове приміщення за адресою м. Костопіль по вулиці Степанська, 12 мало перейти з комунальної у державну форму власності. Зокрема, Рішенням № 213 від 7 серпня 2007 року Костопільська районна рада дала згоду на передачу зазначеної будівлі площею 933 м.кв. з районної комунальної власності у державну власність.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 961-р щодо передачі в державну власність будівель по вул. Степанській, 12 і 14а, у м. Костополі в управління Міністерства освіти і науки України Міністерство освіти та науки України було видано yказ № 711 від 31.07.2008 року “Про оголошення розпорядження Кабінету міністрів України від 16 липня 2008 року № 961-року”.
Національний університет водного господарства та природокористування звернувся з листами № 001-776 та № 001-777 від 27.07.2006 року до голови Костопільської районної державної адміністрації Садикіна О.Ф. та голови Костопільської районної ради Талащука В.Ф. про передачу у постійне користування вище згаданих будівель.
Костопільський БТТ НУВГП звернувся до Міністра освіти та науки України Ніколаєнка С.М. з листом № 69 від 06.06.2007 року з проханням передати будівлю № 1 за адресою: м. Костопіль вул. Степанська, 12, загальною площею 933 кв.м та будівлю № 2 за адресою: м. Костопіль, вул. Степенська, 14а, загальною площею 1324 кв.м. у державну власність.
З аналогічним проханням звертався і Національний університет водного господарства та природокористування (лист № 001 680 від 18.06.2007 року).
В результаті чого питання про передачу будівель було розглянуто на сесії Костопільської районної ради та прийнято рішення Костопільської районної ради 5 скликання № 213 від 7 серпня 2007 року про передачу будівель з районної комунальної власності у державну власність.
Спеціальна комісія Міністерства освіти і науки України з майнових питань (протокол № 16 від 03.07.2007 року) прийняла рішення про дозвіл прийняти вищевказані приміщення (лист МОН України № 1/11-5125 від 16.07.2007 року) на баланс Костопільського будівельно-технологічного технікуму Національного університету водного господарства та природокористування. Даний лист був направлений Костопільській районній раді та директору КБТТ НУВГП.
Рівненська обласна державна адміністрація також погодила передачу будівель у державну власність -(лист № 6260/1/01-24/7 від 26.06.2007 року).
Суд не бере до уваги твердження відповідача, висвітлені у відзиві як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.
Пунктом 2 рішення сесії районної ради № 134 від 14 червня 2001 року передано в управління районної державної адміністрації об'єкти соціальної інфраструктури ВАТ "Костопільське ДБК" - будинок культури площею 932,6 м. кв. вартістю 114 тис. грн.
Районною радою надано повноваження по управлінню майном районній державній адміністрації, відповідно майнові права по управлінню, укладанню договору згідно вимог статті 761 ЦК України належать районній державній адміністрації, а не Відповідачу 2, який є окремою юридичною особою.
Згідно частини 2 статті 5 Закону України "Про оренду державного комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності.
Частиною 1 ст. 133 Господарського кодексу України визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання та право оперативного управління.
Згідно ч 1. ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника.
Суд зауважує, що відповідно до вимог статті 761 Цивільного кодексу України - право передання майна у найм має власник речі або особа, яка має майнові права, наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.
Відповідно до вимог пункту 19 статті 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сесій районної, обласної ради вирішуються питання про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.
На пленарному засіданні сесії районної ради не приймалося рішення про передачу в оренду нежитлового приміщення Національному університету водного господарства та природокористування в м. Костопіль, по вул. Степанській, 12 до 9 серпня 2055 року, як це визначено пунктом 8.1. спірного договору.
Крім того, частиною 3 статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендодавцем можуть бути підприємства щодо нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 м2, а з дозволу органів місцевого самоврядування щодо нерухомого майна, що перевищує площу 200 м2, власник майна.
Костопільська районна рада, як власник майна, повноважень орендодавцю -відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації на укладання договору оренди приміщення в м. Костопіль по вул. Степанська, 12 загальною площею -932,6 м2 не надавала, що підтверджується і самим відділом культури і туризму (відповідачем 2).
Спростовується та не заслуговує уваги також твердження відповідача 1 про те, що позивачем порушений порядок обстеження приміщення та складання акту. Чинним законодавством та підзаконними актами не встановлений цей порядок. Власник майна Костопільська районна рада ніякими чинним законодавством не позбавлена та не обмежена і не встановлена заборона на обстеження власних приміщень.
Відповідач 1 безпідставно стверджує, що на момент вчинення правочину (укладання договору) 3 серпня 2006 року Цивільний кодекс України не містив таких вимог як нотаріальне посвідчення договору та проведення державної реєстрації.
Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Редакція статті 793 ЦК України на момент набрання чинності цього договору була наступна: договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; довір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Стаття 794 ЦК України була в наступній редакції: договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
20 грудня 2006 року були внесені зміни до цих статей щодо збільшення строку на 3 роки щодо обов'язкової реєстрації та нотаріального посвідчення договору найму будівлі, або іншої капітальної споруди.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що сторони договору були зобов'язані нотаріально посвідчити та провести його державну реєстрацію.
Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, з аналізу вищевикладеного та матеріалів справи вбачається, що в момент укладення Договору оренди нежитлового приміщення від 03 серпня 2006р. відповідачами порушено вимоги ч.ч. 2, 3 ст.5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п.19 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.761, 793, 794 ЦК України.
Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 1 про застосування строків позовної давності з огляду на наступне.
В матеріалах справи наявні дані про проведення інвентаризації об'єктів районної комунальної власності, що знаходяться у віданні відділу культури. Так зокрема, за даними від 12 жовтня 2006 року (а.с. 81) - об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Степанська, 12 - використовується для власних потреб. Відповідно до даних від 14 листопада 2008 року (а.с. 82) - об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Степанська, 12 - здається в оренду.
Отже, враховуючи вищевикладене, вбачається, що позивачу стало відомо про існування оспорюваного договору не з моменту його укладення, як стверджує відповідач 1, а з моменту отримання від відповідача 2 даних від 14 листопада 2008 року по проведенню інвентаризації об'єктів районної комунальної власності. Відтак, звертаючись з даним позовом, позивач не пропустив строк позовної давності в три роки, визначений статтею 257 ЦК України.
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Договір оренди нежитлового приміщення від 03 серпня 2006р. підлягає визнанню недійсним, при цьому відповідач 1 Національний університет водного господарства та природокористування зобов'язаний повернути нежитлове приміщення в м. Костопіль по вул. Степанській, 12 позивачу (власнику) Костопільський районній раді Рівненської області.
На відповідачів покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та п'ятої ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 3 серпня 2006 року, укладений між Відділом культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Незалежності, 7, код 02230081) та Національним університетом водного господарства та природокористування (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11, код 02070116).
3. Зобов'язати Національний університет водного господарства та природокористування (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11, код 02070116) повернути нежитлове приміщення в м. Костопіль по вул. Степанській, 12 позивачу (власнику) Костопільський районній раді Рівненської області (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Незалежності, 7, код 21082611).
4. Стягнути з Національного університету водного господарства та природокористування (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11, код 02070116) на користь Костопільської районної ради Рівненської області (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Незалежності, 7, код 21082611) 51 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. Стягнути з Відділу культури і туризму Костопільської районної державної адміністрації (35000, м. Костопіль, вул. Незалежності,7, код 02230081) на користь Костопільської районної ради Рівненської області (35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Незалежності, 7, код 21082611) 51 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.Ю. Павлюк
Рішення підписане суддею "09" червня 2011 р..