про повернення позовної заяви без розгляду
09.06.11 № 5016/1799/2011
Суддя Т.М.Дубова, розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства
“ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКІЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”,
вул. Університетська, 2 А, м. Донецьк, 83001
поштова адреса: вул. Чкалова, 20/8, м. Миколаїв, 54017
до Приватного підприємства “Бальміра”,
вул. Шевченка, 21, кв. 2, м. Миколаїв, 54030
про стягнення заборгованості в сумі 480165,92 дол. США, що еквівалентно національній валюті станом на 06.06.11р. за курсом НБУ - 3 828 602, 96 грн.
До позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому Законом порядку, оскільки згідно ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі, коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.
Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 17.02.1994р. № 02-5/114 “Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита” зазначено, що при визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадилась чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.
За приписами ст. 13 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 № 15 державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів зараховується до державного бюджету України (розділ II, &1, символ звітності 57). Сплачене за ці дії державне мито в іноземній валюті зараховується до Державного валютного фонду України через рахунки валютних фондів органів місцевого самоврядування (NN рахунків доводяться на місця Національним банком України).
Згідно платіжного доручення № 7429 від 02.06.11р. державне мито в розмірі 25500,00 грн. всупереч вищенаведеним нормам було сплачено в національній валюті - гривні.
У разі наступного звернення позивачу слід підтвердити довідкою Держказначейства зарахування до держбюджету України держмита та інформаційних витрат, оплачених банківської установою, а розрахунок суми боргу виконати шрифтом не менше не менше 12 - Times New Roman.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню відповідно до вимог ст. 63 ГПК України. Проте, слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Керуючись п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Відповідно до п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів», державне мито у сумі 25500,00 грн., перераховане за платіжним дорученням № 7429 від 02.06.11р., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховані за платіжним дорученням № 7430 від 02.06.11р., підлягають поверненню.
Суддя
Т.М.Дубова