79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.06.11 Справа№ 5015/2724/11
За позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів
до відповідача : Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Жовківському районі, м.Жовква
про: стягнення 15920грн. 00коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Старостенко О.В.
Представники:
від позивача: Оленюк С.Л.
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Жовківському районі про стягнення 8000грн. 00коп. штрафу та 7920грн. 00коп. пені.
Ухвалою суду від 25.05.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.06.2011р.
В судовому засіданні 09.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заяву від 25.05.2011р. №13/08-1182 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3600грн. 00коп. оскільки відповідачем 24.03.2011р. сплачено штрафи, які накладені відповідно до абзаців 2,3,4, пункту 5 резолютивної частині рішення № 103.
Відповідач в судове засідання не з”явився, письмового пояснення на позов не подав, причин невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 06009028.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.
16.12.2010р. адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №103, яким визнано, що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним ( домінуючим) становищем шляхом: встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п.1 ч.2 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”); обумовлення укладання угод прийняттям суб”єктом господарювання додаткових зобов”язань, які за своєю природою не стосуються предмета договору (п.3 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”); встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (п.1 ч.2 ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).
На підставі частини другої статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за вчинене порушення на відповідача вказаним рішенням накладено штраф у розмірі 8000грн. 00коп.
У рішенні №103 від 16.11.2010р. вказано, що воно підлягає виконанню у двомісячний строк з дня його одержання. Рішення №103 та повідомлення ЛОТВ АМК України від 16.12.2010р. №13/05-2006 отримані відповідачем 20.12.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03112350.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, відповідач у строк, встановлений Законом України “Про захист економічної конкуренції”, рішення №103 від 16.11.2010р. не оскаржив, штраф в розмірі 8000грн. 00коп. не сплатив.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, серед інших, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Частиною 1 ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ч. 3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
У разі незгоди з вказаним рішенням відповідач відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” мав право оскаржити рішення органу Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Відповідачем рішення не оскаржувалось.
Згідно з абз. 1 ч. 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки, відповідач 23.03.2011р. платіжним дорученням № 21 сплачено штраф в розмірі 8000грн. 00коп., позивачем здійснено перерахунок нарахованої до стягнення пені станом на 23.03.2011р., відповідно до якого розмір нарахованої до сплати пені становить 3600грн. 00коп.
Частиною 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Згідно ч. 9 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.48,50,56,60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Жовківському районі, м.Жовква, вул.Львівська, 40 (ідентифікаційний код 23973774) в доход державного бюджету 3600грн. 00коп. пені.
Стягувач -Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів, вул.І.Франка, 61 ( ідентифікаційний код 20812013).
3. Стягнути з Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Жовківському районі, м.Жовква, вул.Львівська, 40 (ідентифікаційний код 23973774) в доход державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4. Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.06.2011р.
Суддя