79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.05.11 Справа№ 5015/2148/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламінарія», м. Львів
про: стягнення 4 968,75 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача ОСОБА_1. - представник (довіреність № 005 від 05.01.2011 р.)
від відповідача не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 17.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламінарія», м. Львів про стягнення 4 968,75 грн., з яких 3 160,72 грн. -основний борг, 479,11 грн. -пеня, 632,14 грн. -штраф, 525,83 грн. -інфляційні втрати, 170,95 грн. -3% річних та судових витрат.
Ухвалою суду від 21.04.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.05.2011 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 21.04.2011 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється як документально не підтверджене. Крім того, відповідно до ст. 28 ГПК України представниками можуть бути інші особи. Також, у матеріалах справи достатньо доказів для повного та об'єктивного вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
02.01.2009 р. між сторонами укладено договір № 158/01/09 поставки товарів (далі по тексту -договір).
Згідно умов договору позивач зобов'язався постачати і передавати у власність відповідача будівельні матеріали (далі по тексту -товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2. договору асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно накладних про прийом-передачу товару. Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних.
Згідно п. 1.3. договору накладні мають силу Протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між сторонами, вони мають також силу додатків до даного договору і є його невід'ємною частиною.
На виконання умов договору позивач по підписаними обома сторонами видатковим накладним № ТРН-ЛВ/ФА1368 від 11.06.2009 р. на суму 3 680,42 грн., № ТРН-ЛВ/ФА2545 від 14.08.2009 р. на суму 3 390,12 грн., № ТРН-ЛВ/ФГ1298 від 14.08.2009 р. на суму 117,46 грн. та № ТРН-ЛВ/ФА2739 від 17.08.2009 р. на суму 1 453,14 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 8 641,14 грн.
Відповідно до п. 2.6. договору перехід права власності на поставлену партію товару відбувається в момент підписання накладної.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою Покупця (відповідача).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем по договору щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 3 160,72 грн.
Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку порушення строків передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 479,11 грн.
Згідно п. 5.3. договору, у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, Покупець (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару. Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу штраф, який підлягає стягненню, у розмірі 632,14 грн.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 525,83 грн. та три проценти річних у розмірі 170,95 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламінарія», м. Львів, вул. Любінська, 94 (р/р 26003000036236 в ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 13834675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», с. Солонка, вул. Людкевича, 40, Пустомитівський район, Львівська область (р/р 26005276350001 в ЗГРУ КБ «ПриватБанк»м. Львова, МФО 325321, код ЄДРПОУ 30543304) 3 160 грн. 72 коп. основного боргу, 479 грн. 11 коп. пені, 632 грн. 14 коп. штрафу, 525 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 170 грн. 95 коп. -3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.05.2011 р.