79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.06.11 Справа№ 5015/2567/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (м.Львів)
до відповідача:Сколівської міської ради Львівської області (м.Сколе)
про:стягнення заборгованості в сумі 12 080,99 грн.
Суддя:В.М. Пазичев
При секретарі:І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1.-представник, довіреність від 09.03.2011 року
від відповідача:Не з”явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (м.Львів) до Сколівської міської ради Львівської області (м.Сколе) про стягнення заборгованості в сумі 12 080,99 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 23.05.2011 року. Ухвалою від 23.05.2011 року розгляд справи відкладено до 30.05.2011 року, у зв”язку з неявкою представиків сторін. Ухвалою від 30.05.2011 року розгляд справи відкладено до 07.06.2011 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.05.2011 року, про відкладення від 23.05.2011 року, від 30.05.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.05.2011 року, про відкладення від 23.05.2011 року, від 30.05.2011 року не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про місце, час і дату розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 16.05.2011 року, від 23.05.2011 року, від 30.05.2011 року, а його явка була визначена в ухвалах суду обов”язковою.
Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 07.06.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
02.06.2010 р. між Сколівською міською радою в особі міського голови, який діє на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування” (замовник -відповідач) та Дочірнім підприємством “Львівський облавтодор” в особі філії “Стрийської Дільниці по експлуатації доріг” в особі начальника філії, який діє на підставі доручення №534 від 26.08.2009 р. (підрядник -позивач) укладено договір №5 на виконання робіт по вибірковому капітальному ремонту вул.Стрийської в м. Сколе (надалі -договір).
Відповідно до п. 2.1. договору, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по вибірковому капітальному ремонту вулиці Стрийської в м. Сколе відповідно до затвердженої кошторисної документації і в обумовлений договором строк.
Відповідно до п. 2.2 договору, замовник зобов'язується надати підряднику кошторисну документацію у трьохденний строк, після підписання договору, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт.
Розділом 3 договору сторони узгодили, що договірна ціна складає 209 779,20 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору, роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт, або підтверджені як перехідні.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 5 від 02.06.2010 р. та за замовленням відповідача позивач впродовж червня 2010 р. виконав об'єм робіт по вибірковому капітальному ремонту вулиці Стриської в м. Сколе. Факт виконання робіт підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 р. форми КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2010 р. на суму 209 779,20 грн., які підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін.
Відповідно до п.98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668 (надалі -Загальні умови), оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об”єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконаних робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.
Замовник здійснює щомісячно проміжні платежі за надані послуги в 10-тиденний строк після підписання акту приймання виконаних робіт (форми КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (п.5.3 Договору).
Як вбачається з п.13.3 Договору, термін розрахунку за виконані роботи складає не більше 10-ти днів з дня підписання актів виконаних робіт.
Проте, всупереч вищенаведеному, відповідач виконані роботи не оплатив, у зв”язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 209 779,20 грн.
За прострочення оплати або неповної оплати за виконані роботи і остаточного розрахунку за збудований об”єкт замовник зобов”язується сплатити на користь підрядника пеню у розмірі не менше ставки Національного банку України від протермінованої суми за кожний день прострочення (п.13.1 Договору).
Зважаючи на положення Договору та чинного законодавства, розмір неустойки (пені) становить облікову ставку Національного банку України. Поряд з цим, загальна сума пені, за підрахунком позивача, за прострочення виконання грошового зобов”язання за Договорм -2 583,45 грн.
Крім того, за підрахунком позивача, відповідач зобов”язаний сплатити на користь позивача 3% річних від суми основного боргу в розмірі 2 155,27 грн. та інфляційні витрати у розмірі 7 342,27 грн.
Отже, загальна сума боргу, за підрахунком позивача, становить 12 080,99 грн.
Відповідач докази погашення боргу суду не надав станом на момент розгляду справи.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Так, відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст.180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникнути, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 4. ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), тобто даною статтею встановлено два способи визначення розміру неустойки, а саме встановлення точно визначеної суми та встановлення цифри, яка є процентним співвідношенням від визначеного показника, зокрема суми боргу, яка несвоєчасно сплачена.
Відповідно до ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні положення містить Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Відповідно до п.13.1 договору, за прострочення оплати або неповної оплати за виконанні роботи і остаточного розрахунку за збудований об'єкт замовник зобов'язується сплатити на користь підрядника пеню в розмірі не менше ставки Національного банку України від протермінованої суми за кожен день прострочення.
Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи відповідачем не представлено докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання відповідач не забезпечив.
Згідно ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (м.Львів) до Сколівської міської ради Львівської області (м.Сколе) про стягнення заборгованості в сумі 12 080,99 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №282 від 01.04.2011 року на суму 102,00 грн. та платіжне доручення №313 від 13.04.2011 року на суму 18,81 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення від 01.04.2011 року №283 на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Сколівської міської ради Львівської області (82600, Львівська область, м. Сколе, Майдан Незалежності, 1, ідентифікаційний код 04056262, р/р 31522888800506 УДК у Сколівському районі, МФО 825014) на користь Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (79053, м. Львів, вул. В.Великого, 54, ідентифікаційний код 31978981, р/р 26004008278001 в ЛФ АТ “УкрінБанк” м.Львова, МФО 325826) заборгованість в сумі 12 080 (дванадцять тисяч вісімдесят) грн. 99 коп., 120 (сто двадцять) грн. 80 коп. -сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.