Рішення від 09.06.2011 по справі 5/67/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.11 Справа № 5/67/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі ВПУ по експлуатації Західної фільтрувальної станції, смт. Білогорівка Луганської області

про стягнення 1949536 грн. 30 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1. юрисконсульт 1 кат., довіреність № 34 від 01.01.2011

від відповідача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт, довіреність б/н від 20.04.2011.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом, виходячи з пояснень позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за активну електроенергію у сумі 1761292 грн. 90 коп., заборгованості з оплати перетоків реактивної електроенергії у сумі 33764 грн. 28 коп., яка виникла за період з грудня 2010 по лютий 2011, пені у сумі 14082 грн. 16 коп., 3% річних у сумі 6450 грн.72 коп., інфляційних втрат у сумі 13593 грн. 90 коп. та пені за прострочення строків оплати електроенергії, що виникла за період з травня по листопад 2010 року у сумі 113376 грн. 74 коп. і 3% річних в сумі 6975 грн. 60 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.06.2011 визнав заборгованість за активну електроенергію в сумі 1761292 грн. 90 коп. і за реактивну електроенергію в сумі 33764 грн. 28 коп. та заявив клопотання про зменшення розміру неустойки на 50 %, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

В судовому засіданні 07.06.2011 відповідно до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.06.2011 до 10 год. 50 хв.

Після перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” (відповідач, споживач) 01.08.2008 року був укладений договір про постачання електричної енергії № А2277, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 4950,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання на точках продажу визначені відповідно додатків до договору “Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача” та “Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.3.3 договору споживач зобов'язався для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно до 1-го числа згідно з додатком “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до додатку “Форма “Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку” та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Серговської філії (РЕМ) за адресою: м. Стаханов, вул.. Руднєва, 11а для подання акту про зняття показів розрахункових засобів обліку за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Згідно п. 7.5 договору якщо сумарне середньомісячне споживання активної електричної енергії за всіма точками обліку на одній площадці складає 5000 кВт*год. та більше, споживач вносить плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно з додатком “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії”.

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком “Порядок розрахунків”(п. 7.9 договору). Зокрема, пунктом 9 додатку “Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Позивач на виконання умов укладеного договору за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року поставив відповідачу електричну енергію (активну та реактивну) на загальну суму 1 795 057 грн. 18 коп., що підтверджується актами відповідача про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії та після закінчення розрахункового місяця надавав уповноваженому представнику відповідача рахунки на оплату електроенергії (активної та реактивної).

Втім, відповідач, в обумовлений договором строк, виставлені позивачем рахунки в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за активну електроенергію в сумі 1 761 292 грн. 90 коп. та з оплати перетоків реактивної електроенергії в сумі 33 764 грн. 28 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і підтверджений відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 1 761 292 грн. 90 коп. та з оплати перетоків реактивної електроенергії в сумі 33 764 грн. 28 коп.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6450 грн. 72 коп. та інфляційні втрати в сумі 13 593 грн.90 коп.

Окрім того, оскільки відповідачем не погашена заборгованість за електроенергію період з вересня по жовтень 2010 року, яка стягнута рішеннями господарського суду Луганської області від 14.02.2011 № 9/12/2011 та №4/262 від 11.11.2010 позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 6975 грн. 60 коп., які нараховані за період з 02.12.2010 по 31.03.2011.

Відповідні рахунки на оплату направлялись відповідачу, але оплачені не були.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з цим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, в силу вимог ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторони в пункті 4.4.1 договору визначили, що у разі порушення споживачем передбачених додатком “Порядок розрахунків” строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 4.4.1 договору нараховано за період з 13.01.2011 по 01.03.2011, згідно наданого розрахунку, та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням дат виникнення боргу у розмірі 14082 грн. 16 коп. Відповідний рахунок на оплату пені направлявся відповідачу, але оплачений не був.

Окрім того, оскільки відповідачем не погашена заборгованість за електроенергію за період з травня по листопад 2010 року, яка стягнута рішеннями господарського суду Луганської області від 14.02.2011 № 9/12/2011, №4/262 від 11.11.2010, №4/175 від 02.08.2010 позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої електроенергії у розмірі 113376 грн. 74 коп.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 14.02.2011 № 9/12/2011 між тими ж сторонами задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 639135 грн. 49 коп. заборгованість з оплати перетоків реактивної електроенергії у розмірі 25169 грн. 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 9863 грн. 63 коп., 3% річних у сумі 8858 грн. 13 коп., пеню у сумі 64 500 грн. 00 коп.; рішенням господарського суду Луганської області від 11.11.2010 №4/262 між тими ж сторонами задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 2 873 601 грн. 12 коп., заборгованість за перетоки реактивної електричної енергії у сумі 68144 грн. 62 коп., пеню за прострочення платежу в сумі 37 202 грн. 29 коп., донараховану пеню за прострочення платежу в сумі 44 946 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 14 215 грн. 34 коп.; інфляційні нарахування в сумі 96 723 грн. 69 коп. та рішенням господарського суду Луганської області від 02.08.2010 №4/175 між тими ж сторонами задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 2357308 грн. 87 коп., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 73127 грн. 79 коп., пеню в сумі 150712 грн. 23 коп., інфляційні нарахування в сумі 26875 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 12541 грн. 01 коп.

Вказані рішення суду набрали законної сили.

Отже, в частині з'ясування факту наявності боргу за період з травня по листопад 2010 року має місце преюдиція у вигляді рішень у справах № 4/175, №4/265, № 9/12/2011, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду даної справи, борг, стягнутий рішеннями суду №9/12/2011 від 14.02.2011, №4/262 від 11.11.2010, №4/175 від 02.08.2010 відповідачем не погашений, що підтверджено відповідачем, тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога про стягнення пені за порушення строків оплати боргу за травень-листопад 2010 року, яка, з урахуванням передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, згідно наданого розрахунку, нарахована за період з 02.12.2010 по 01.03.2011. Відповідний рахунок на оплату пені направлявся відповідачу, але оплачений не був.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені на загальну суму 127 458 грн. 90 коп. суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву від 07.06.2011 відповідач просить суд про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 %, згідно приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відтак, враховуючи, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії та зважаючи на те, що стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50%.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню в сумі 63729 грн. 45 коп.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи, при цьому зменшення пені, з віднесенням судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок № 260343249060 у філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665 борг за активну електроенергію у сумі 1 761 292 грн. 90 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок № 2600418745 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007 заборгованість з оплати перетоків реактивної електроенергії в сумі 33 764 грн. 28 коп., пеню в сумі 63729 грн. 45 коп., 3% річних в сумі 6450 грн.72 коп., донараховані річні у розмірі 6975 грн. 60 коп. та інфляційні нарахування в сумі 13593 грн. 90 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 19495 грн. 36 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2011.

Суддя Т.В.Васильченко

Попередній документ
16120032
Наступний документ
16120034
Інформація про рішення:
№ рішення: 16120033
№ справи: 5/67/2011
Дата рішення: 09.06.2011
Дата публікації: 17.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги