91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.06.11 Справа № 15/108/2011
За позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Слов'яносербськ Луганської області
до Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного забезпечення», м. Первомайськ Луганської області
про стягнення 26 172 грн. 50 коп.
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_3, довіреність №2432 від 09.12.2009;
від відповідача - ОСОБА_4, довіреність №01/4-10-929.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 26 172 грн. 50 коп. за накладними:
№ 1 від 31.12.2008 на суму 24 705 грн. 00 коп.;
№ 4 від 10.01.2009 на суму 16 762 грн. 50 коп.;
№ 5 від 20.01.2009 на суму 15 187 грн. 50 коп.;
№ 6 від 30.01.2009 на суму 21 622 грн. 50 коп.;
№ 7 від 10.02.2009 на суму 9 112 грн. 50 коп.;
№ 8 від 20.02.2009 на суму 20 632 грн. 50 коп.;
№ 9 від 28.02.2009 на суму 13 612 грн. 50 коп.;
№ 10 від 10.03.2009 на суму 10 777 грн. 50 коп.;
№ 11 від 20.03.2009 на суму 28 552 грн. 50 коп.;
№ 12 від 31.03.2009 на суму 26 820 грн. 50 коп.;
№ 14 від 10.04.2009 на суму 3 982 грн. 50 коп.;
№ 15 від 20.04.2009 на суму 14 535 грн. 50 коп.;
№ 16 від 30.04.2009 на суму 7 470 грн. 50 коп.;
№ 1 від 20.07.2009 на суму 5 400 грн. 00 коп. з ПДВ.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив припинити провадження у справі відповідно до приписів п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України враховуючи рішення по справам № 9/133 та № 4/295.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 219 172 грн. 50 коп., що підтверджується наступними накладними:
№ 1 від 31.12.2008 на суму 24 705 грн. 00 коп.;
№ 4 від 10.01.2009 на суму 16 762 грн. 50 коп.;
№ 5 від 20.01.2009 на суму 15 187 грн. 50 коп.;
№ 6 від 30.01.2009 на суму 21 622 грн. 50 коп.;
№ 7 від 10.02.2009 на суму 9 112 грн. 50 коп.;
№ 8 від 20.02.2009 на суму 20 632 грн. 50 коп.;
№ 9 від 28.02.2009 на суму 13 612 грн. 50 коп.;
№ 10 від 10.03.2009 на суму 10 777 грн. 50 коп.;
№ 11 від 20.03.2009 на суму 28 552 грн. 50 коп.;
№ 12 від 31.03.2009 на суму 26 820 грн. 50 коп.;
№ 14 від 10.04.2009 на суму 3 982 грн. 50 коп.;
№ 15 від 20.04.2009 на суму 14 535 грн. 50 коп.;
№ 16 від 30.04.2009 на суму 7 470 грн. 50 коп.;
№ 1 від 20.07.2009 на суму 5 400 грн. 00 коп. з ПДВ.
Відповідач здійснив часткову оплату за вказаний товар на суму 193 000 грн. 00 коп. (а.с.21-27).
Крім того, у рішенні по справі № 4/295 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного забезпечення»про стягнення 26 172 грн. 50 коп. встановлено: «Як свідчать матеріали справи, позивачем, згідно усної домовленості між позивачем та відповідачем, відповідачу був поставлений товар на загальну суму 219172 грн. 50 коп., що підтверджено накладними (а.с.6-12), а позивач провів часткову оплату за вказаний товар, на суму 193000 грн. 00 коп.»
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В силу частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду.
Позивач 07.02.2011 пред'явив відповідачу письмову вимогу, оформлену листом про сплату за одержаний згідно накладних товар.
При цьому, грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду у повному обсязі відповідач не виконав.
Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 26 172 грн. 50 коп.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Так, між сторонами укладено письмовий правочин, зміст якого зафіксований у накладній, з урахуванням письмової вимоги про сплату за одержаний товар.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи направлення позивачем відповідачу листа з вимогою сплатити одержаний товар застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи невстановлення строку виконання грошового зобов'язання та пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за накладними, строк виконання даного зобов'язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.
Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги, не надано.
Доводи відповідача щодо припинення провадження у справі відповідно до приписів п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України враховуючи рішення по справам № 9/133 та № 4/295 відхиляються судом з наступних підстав.
Згідно із правилами п. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Так, господарським судом Луганської області винесено рішення по справі № 9/133 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного забезпечення»про стягнення 78 205 грн. 72 коп.
Предметом спору у справі №9/133 були вимоги про стягнення з відповідача 78 025 грн. 72 коп., в тому числі: заборгованість у сумі 68 927 грн. 00 коп., пеня у сумі 7443 грн. 27 коп., 3% річних у сумі 1835 грн. 45 коп.
За позовною вимогою у даній справі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 26 172 грн. 50 коп.
При цьому, у рішенні по справі № 9/133 вказано, що позивач зазначав про поставку відповідачу продукції саме на підставі договору № 107/01/4-10-345 від 15.03.2009.
В даній справі позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 219 172 грн. 50 коп. за накладними: № 1 від 31.12.2008 на суму 30 105 грн. 00 коп. з ПДВ; № 4 від 10.01.2009 на суму 16 762 грн. 50 коп.; № 5 від 20.01.2009 на суму 15 187 грн. 50 коп.; № 6 від 30.01.2009 на суму 21 622 грн. 50 коп.; № 7 від 10.02.2009 на суму 9 112 грн. 50 коп.; № 8 від 20.02.2009 на суму 20 632 грн. 50 коп.; № 9 від 28.02.2009 на суму 13 612 грн. 50 коп.; № 10 від 10.03.2009 на суму 10 777 грн. 50 коп.; № 11 від 20.03.2009 на суму 28 552 грн. 50 коп.; № 12 від 31.03.2009 на суму 26 820 грн. 50 коп.; № 14 від 10.04.2009 на суму 3 982 грн. 50 коп.; № 15 від 20.04.2009 на суму 14 535 грн. 50 коп.; № 16 від 30.04.2009 на суму 7 470 грн. 50 коп.
Таким чином, підстави позовів у справі № 9/133 та № 15/108/2011 не співпадають.
Також, господарським судом Луганської області винесено рішення по справі № 4/295 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного забезпечення»про стягнення 26 172 грн. 50 коп.
Предметом спору у справі №4/295 були вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 26 172 грн. 50 коп.
За позовною вимогою у даній справі позивач просить позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 26 172 грн. 50 коп.
Борг за відповідачем по обом справам заявлено на підставі за накладними № 1 від 31.12.2008 на суму 30 105 грн. 00 коп. з ПДВ; № 4 від 10.01.2009 на суму 16 762 грн. 50 коп.; № 5 від 20.01.2009 на суму 15 187 грн. 50 коп.; № 6 від 30.01.2009 на суму 21 622 грн. 50 коп.; № 7 від 10.02.2009 на суму 9 112 грн. 50 коп.; № 8 від 20.02.2009 на суму 20 632 грн. 50 коп.; № 9 від 28.02.2009 на суму 13 612 грн. 50 коп.; № 10 від 10.03.2009 на суму 10 777 грн. 50 коп.; № 11 від 20.03.2009 на суму 28 552 грн. 50 коп.; № 12 від 31.03.2009 на суму 26 820 грн. 50 коп.; № 14 від 10.04.2009 на суму 3 982 грн. 50 коп.; № 15 від 20.04.2009 на суму 14 535 грн. 50 коп.; № 16 від 30.04.2009 на суму 7 470 грн. 50 коп.
При цьому, у рішенні по справі № 4/295, зокрема, встановлено наступне.
«З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відповідача не направлялись будь-які вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений товар згідно накладних, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України.
Суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вимоги на оплату отриманої продукції, заборгованість відповідача перед позивачем не є простроченою.»
Так, судом у справі № 4/295 встановлено, що строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідачем на день подачі позову до суду не настав.
Виходячи з положень абз. 3 п. 3.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.
Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Підстава позову включає в себе ті юридичні факти, які підтверджують наявність чи відсутність спірних правовідносин, а також факти, які підтверджують порушення прав позивача (привід до пред'явлення позову). Юридичні факти, які покладені в підставу позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідношення, внаслідок певних дій відповідача ці відношення стали спірними.
Під час розгляду справи № 15/108/2011 судом встановлено, що враховуючи пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за накладними, строк виконання даного зобов'язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.
Таким чином, у позовній заяві по справі № 15/108/2011 змінено фактичні обставини справи, тобто настав виконання відповідачем грошового зобов'язання. Отже, підстави позовів у справах № 4/295 та № 15/108/2011 є різними.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 261 грн. 73 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного забезпечення»про стягнення 26 172 грн. 50 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного забезпечення», м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 18 «А», код за ЄДРПОУ 26447721, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1: борг у сумі 26 172 грн. 50 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 261 грн. 73 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.
В судовому засіданні 09.06.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14.06.2011.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко