01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.05.2011 № 26/424
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів:
при секретарі судового засіданні
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пронет»
на рішення господарського суду міста Києва від 10 лютого 2011 року (повний текст підписано 23.02.2011р.)
у справі № 26/424 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старбуд»
до Приватного підприємства «Пронет»
про стягнення 284 243, 43 грн.
та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Пронет»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старбуд»
про стягнення 342 237, 58 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Старбуд» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Пронет» (далі - відповідач) про стягнення 284 243, 43 грн., в тому числі: 190 800 грн. - основного боргу; 28 892, 57 грн. - інфляційних втрат; 9 722, 96 грн. - 3% річних; 54 827, 90 грн. - пені.
Позовні вимоги позивача обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов договору на розробку проектної документації № 23-07/2007 (далі - Договір), і як наслідок необхідності повернення суми авансового платежу з урахуванням 3% річних від суми боргу, інфляційних втрат та пені за невиконані роботи.
Відповідач подав до суду зустрічний позов до позивача про стягнення 342 237,58 грн., в тому числі: 297 000 грн. - основного боргу; 34 155, 00 грн. - інфляційних втрат та 11 082, 58 грн. - 3% річних. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та виконав відповідні роботи, проте позивач відмовився від їх прийняття, невчасно та неналежним чином оплачував проведення робіт в результаті чого утворилась заборгованість, яка має бути сплачена позивачем з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму боргу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2011 року (повний текст підписано 23.02.2011р.) позовні вимоги позивача задоволено частково. З відповідача стягнуто 190 800 грн. попередньої оплати (авансу), а також судові витрати, з яких 1 908 грн. державного мита та 158,42 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. У зустрічному позові відповідачу відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції прийнято з посиланням на статті 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст. 33 ГПК України, і вмотивовано таким. В частині повернення сплаченої суми авансу у розмірі 190 800 грн. судом першої інстанції задоволено зазначену вимогу, оскільки позивачем перераховано на рахунок відповідача відповідну суму авансу, проте останній своєчасно не приступив до виконання робіт за Договором і не виконав роботи в обумовлений Договором строк. В частині стягнення 3% річних та пені суд першої інстанції відмовив у задоволенні цих вимог, оскільки відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні статті 625 ЦК України, а також позивачем не визначено строку заборгованості по пені. Судом першої інстанції зустрічні позовні вимоги відхилені на тій підставі, що відповідачем всупереч вимогам статті 33 ГПК України не надано суду доказів направлення позивачу та отримання останнім акту здачі - приймання проектної документації.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій останній просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 10.02.2011 року у справі №26/424, прийняти нове рішення, яким у позові позивачу відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити повністю, судові витрати покласти на сторони пропорційно розмірам задоволених вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, не надав належної оцінки та проігнорував докази, надані відповідачем, не встановив зміст правовідносин, що виникли між сторонами та порушив норми матеріального і процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про те, що доводи, заявлені скаржником у апеляційній скарзі є хибними, такими, що суперечать фактичним обставинам справи, положенням договору і чинного законодавства та не підлягають задоволенню, та просить в задоволенні вимог ПП «Пронет» відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.05.2011р.
У судовому засіданні 17.05.2011р. оголошувалась перерва до 31.05.2011р.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
16.07.2007 р. між позивачем та відповідачем укладений договір № 23-07/2007 на розробку проектної документації.
Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору, виконавець (відповідач) зобов'язувася у відповідності з Технічним завданням виконати розробку проектної документації на створення інженерних систем будівлі готелю на 590 місць водно - оздоровчого комплексу у м. Феодосія та передати її замовнику, а замовник (позивач) зобов'язувався забезпечити фінансування вказаних робіт, прийняти проектну документацію та оплатити її вартість.
На підставі умов Договору погоджені та підписані додатки до Договору є його невід'ємною частиною.
16.07.2007р. сторонами підписані Протокол погодження договірної ціни (Додаток № 1), Графік виконання робіт по проектуванню (Додаток № 2), Перелік продукції, яка надається замовнику (Додаток № 3), Вихідні дані для складання технічного завдання (Додаток № 4) та Графік платежів (Додаток № 5 ).
Згідно з п.п.3.2.4 Договору замовник зобов'язувався надати виконавцю у письмовому вигляді технічне завдання та необхідні вихідні дані для виконання робіт.
Згідно з п. 3.5 Договору виконавець протягом 3 робочих днів з моменту підписання Договору готує завдання на проектування та передає його на затвердження замовнику.
Відповідно до п. 4.3 Договору та п.1 Графіка платежів (Додаток № 5) замовник, в рахунок майбутнього виконання робіт за Договором, перераховує виконавцю протягом 5 банківських днів з моменту передання виконавцю погодженого технічного завдання, авансовий платіж у розмірі 15 % від суми Договору, а саме: 96 120 грн.
Позивач вважає, що відповідно до Графіку платежів, останній був зобов'язаний в строк до 22.07.2007р. перерахувати аванс в розмірі 15% від суми договору, а саме: 96 120 грн. Проте сума авансу не була перерахована в строк передбачений договором, а тому листом (вих. № 136 від 07.05.2008р.) позивач звернувся до відповідача з проханням подовжити проектні роботи, а також гарантував оплатити проектні роботи (а.с. 43).
Відповідно до п. 6.3 Договору у разі затримки замовником оплати авансу за даним Договором, термін виконання зобов'язань виконавцем пропорційно подовжується на період такої затримки.
02.06.2008 р. та 16.10.2008 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 190 800 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 02.06.2008 р. на суму 46 120 грн. та від 16.10.2008 р. на суму 144 680 грн. (а.с. 47- 48).
Позивач зазначає, що за таких обставин відповідач повинен був приступити до виконання робіт з 16.10.2008 р. та закінчити їх до 16.02.2009 р. Проте відповідачем не були виконанні роботи, передбачені Договором.
Листом від 29.05.2009 р. за вих. № 13 відповідач направив позивачу перелік проектної документації по об'єкту обумовленого Договором. 29.05.2009р. за вх.№79 листа отримано працівником позивача Ахметовою (а.с.81)
Листом від 29.07.2009 р. за вих. № 17 відповідач направив позивачу для затвердження перелік проектної документації по об'єкту обумовленого Договором. 30.07.2009р. зазначений перелік отриманий працівником позивача ОСОБА_1 під підпис (а.с.54-55).
Листом від 10.08.2009 р. за вих. № 390/1 відповідач направив кур'єрською службою доставки позивачу для розгляду та підписання акт № 2 здачі-приймання робіт з проханням підписати або відмовитись від підписання зазначених документів (а.с. 83- 84). Згідно з листом директора ТОВ «КСД» від 18.08.2009р. № 258 позивач 12.08.2009р. отримувати лист відмовився (а.с.85).
Листом від 31.08.2009р. за вих. № 422 відповідач надіслав поштою позивачу для розгляду та підписання акт № 2 здачі-приймання робіт з проханням підписати або відмовитись від підписання зазначених документів (а.с. 86) докази відправки (а.с. 90-92).
Листом від 04.09.2009 за вих. № 432 відповідач повідомив позивача про направлені ним раніше документи та необхідність їх підписання (а.с.93-94).
21.09.2009 р. за вих. № 238 позивачем надіслано відповідачу претензію щодо повернення авансового платежу у сумі 186 429,20 грн. та про розірвання Договору (а.с.95).
Відповідачем 22.10.2009р. за вих. №535/1 надіслано позивачу відповідь на зазначену претензію разом з актом здачі-приймання робіт № 2 (докази відправки а.с.99-101)
21.10.2010 р. позивач направив відповідачу за первісним позовом вимогу (вих. № 71) щодо повернення в строк до 29.10.2010 р. перерахованих коштів в сумі 190 800 грн. (а.с. 44).
Згідно з Графіком платежів суми за договором у розмірі 25% від загальної суми, що становить 160 200 грн. повинні були бути сплачені виконавцю 10.08.2007р., 10.09.2007р. та 10.10.2007р., остаточний розрахунок у розмірі 10 % від загальної суми за Договором, що становить 64 800 грн., мав бути проведений протягом 10 днів з дати підписання Акту здачі-приймання робіт.
Пунктом 3.2.3 Договору передбачено своєчасне у погодженому обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, здійснення фінансування робіт.
Згідно з п.5.4 та 5.5 Договору Замовник протягом 5 днів з дня отримання акту здачі-приймання зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здачі-приймання проектної документації або надати вмотивовану відмову від приймання робіт. При цьому, Замовник розглядає надану йому Виконавцем проекту документацію протягом 5 днів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до стаття 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з статтею 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення первісного позову, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції не було встановлено правової природи як Договору за яким на сторони покладались відповідні зобов'язання, так і характеру спірних правовідносин.
Як вбачається зі змісту Договору, за своєю правовою природою він є договором підряду на проведення проектних робіт. Відповідно, спірні правовідносини регулюються пар.4 глави 61 ЦК України.
Статтею 887 ЦКУ України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. При цьому, до договору підряду на проведення проектних робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З наявної у матеріалах справи останньої вимоги позивача (а.с.44), вбачається, що позивач, посилаючись на заборгованість за Договором у сумі 190 800,00 грн., просив перерахувати її у строк до 29.10.2010р.
В позовній заяві від 23.11.2010р. (а.с.9) позивач, посилаючись на необхідність виконання відповідачем зобов'язання належним чином (ст..193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України) просить стягнути зокрема, «суму основного боргу - 190 800,00 грн.». При цьому з Договору, що є підставою позову у даній справі, вбачається, що у відповідача (Виконавця) не виникає заборгованості (грошового зобов'язання) перед позивачем (Замовником) в розумінні ст. 509 ЦК України.
У цьому контексті, необхідно зазначити, що вимоги про стягнення заборгованості чи основного боргу (грошове зобов'язання за договором, заявлене позивачем у цій справі) та вимоги про стягнення (повернення) суми попередньої оплати за договором, є різними за своєю правовою природою, тому позовні вимоги позивача з таким предметом, як стягнення суми «основного боргу» за спірними правовідносинами у даній справі, не може бути задоволений.
При викладенні обставин справи суд першої інстанції правильно зазначив про те, що «Позивач ( за первісним позовом ) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ( за первісним позовом ) 190 800, 00 грн. основного боргу». Водночас, у своєму рішенні суд першої інстанції безпідставно змінив предмет позову (позовні вимоги), які пред'явлено позивачем у даній справі, зазначивши, у резолютивній частині рішення про стягнення з відповідача 190 800 грн. «попередньої оплати», в той час як у матеріалах справи відсутня заява або клопотання позивача про зміну предмета позову згідно зі ст. 22 ГПК України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині вимог за первісним позовом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Пронет» на рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2011 року у справі № 26/424 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2011 року скасуванню в частині задоволення первісного позову.
Поряд з цим, стосовно вимог зустрічного позову колегія суддів погоджується з висновками суду щодо його необґрунтованості з огляду на таке.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
У п. 4 Договору зазначено, що решту суми по Договору Замовник перераховує згідно з графіком (Додаток № 5), у якому (а.с.41) зазначено, що останній розрахунок здійснюється протягом 10 днів з дати підписання акта здачі-приймання проектної документації.
У п.3 ч.1 ст. 890 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Згідно з п.п.5.4 і 5.5 Договору приймання виконаних робіт здійснюється комісією, яка складається з представників обох Сторін у 5-денний строк з дня закінчення робіт. Після закінчення робіт Виконавець надає Замовнику комплект проектної документації згідно з актом здачі-приймання проектної документації. Замовник впродовж 5 днів з дня отримання акту здачі-приймання, зобов'язаний надіслати Виконавцю підписаний акт здачі-приймання проектної документації або вмотивовану відмову від приймання робіт. Замовник розглядає надану йому Виконавцем проектну документацію впродовж 5 днів і за результатми її розгляду:
- підписує акт здачі-приймання проектної документації;
- не підписує його та надсилає Виконавцю свою вмотивовану відмову із запереченнями та обґрунтуванням причин не підписання акту;
- у випадку відсутності вмотивованої відмови Замовника протягом 10 днів від дати отримання акту здачі-приймання Замовником, акт здачі-приймання проектної документації вважається таким, що підписаний, а роботи прийнятими.
З наведеного вбачається, що доказом виконання робіт за Договором є, зокрема, факт виготовлення та передачі Замовнику проектної документації.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази виготовлення такої документації та її передача замовнику.
Надіслані підрядником на адресу Замовника листи про передачу проектної документації, накладних, актів здачі-приймання тощо, самі по собі не є доказом виготовлення та передачі зазначеної документації Замовнику згідно з умовами Договору.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові слід залишити без змін.
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги судові витрати, згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються у цій частині на позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 84, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пронет» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2011 року у справі № 26/424 скасувати в частині задоволення первісного позову.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Товариству з обмеженою відповідальністю «Старбуд» відмовити повністю.
В решті рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старбуд» (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 16, офіс 20, код 32874303) на користь Приватного підприємства «Пронет» (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 6, офіс 506, код 21680973) судові витрати 1908 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 26/424 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
07.06.11 (відправлено)