донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.06.2011 р. справа №28/262
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівЛомовцевої Н.В., Приходько І.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Пономарьов А.О. -за посв.,
від позивача:Соловйов В.Б. -ліквідатор,
від відповідача:
від третьої особи:ОСОБА_1. -за дов.,
не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від28.02.2011 року
у справі№28/262 (суддя Курило Г.Є.)
за позовомпрокурора м. Димитрова Донецької області в інтересах держави в особі Державного підприємства Управління житлово-комунального господарства виробничого об'єднання по видобутку вугілля „Красноармійськвугілля” м.Димитров
до
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
про публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області
Відкритого акціонерного товариства „Красноармійський динасовий завод” м.Красноармійськ Донецької області
стягнення заборгованості в розмірі 31 212,21 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі №28/262 позовні вимоги прокурора м. Димитрова Донецької області (далі -прокурор) в інтересах держави в особі Державного підприємства Управління житлово-комунального господарства виробничого об'єднання по видобутку вугілля „Красноармійськвугілля” м.Димитров (далі -УЖКГ„Красноармійськвугілля”) до публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області (заміна найменування відповідача здійснена на стадії апеляційного провадження, згідно ухвали від 11.05.2011р.; далі -ПАТ „МК „Азовсталь”), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відкритого акціонерного товариства „Красноармійський динасовий завод” м.Красноармійськ Донецької області (далі -ВАТ „Красноармійський динасовий завод”), про стягнення заборгованості в розмірі 31 212,21 грн. - задоволено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.
Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог, відповідач зазначає про недоведеність позивачем обставин відносно того, чи є УЖКГ„Красноармійськвугілля” законним векселедержателем простого векселя № 66334389205512. Також поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що спірний вексель в порушення вимог Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі не містить безперервного ряду індосаментів.
В апеляційній скарзі наведені і інші доводи, які, на думку скаржника, є підставою для скасування оскарженого рішення від 28.02.2011 року.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи в повному обсязі.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні просили оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.
Третя особа не скористалася своїм процесуальним правом щодо участі повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Як прокурор, так і представники сторін не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи, тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність належно повідомленої третьої сторони не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -
З матеріалів справи вбачається, що 31.07.1998р. відповідач емітував простий вексель № 66334389205512 на користь Відкритого акціонерного товариства “Красноармійський динасовий завод” на загальну суму 31212,22грн. зі строком оплати 31.07.2008р.
З огляду на вексель, який є предметом спору, судом встановлено, що перший векселедержатель - ВАТ “Красноармійський динасовий завод”, передав цей вексель позивачу, про що свідчить індосаментний напис.
Крім того, на зворотному боці векселя після індосаменту Відкритого акціонерного товариства “Красноармійський динасовий завод” наявний бланковий індосамент Державного підприємства Управління житлово-комунального господарства виробничого об'єднання по видобутку вугілля „Красноармійськвугілля”, м.Димитров.
Як вбачається з пояснень третьої особи від 26.01.2011р., на зворотній стороні векселя індосамент ВАТ “Красноармійський динасовий завод” на користь позивача містить підпис заступника голови правління по виробництву Дерлеменко В.М. біля прізвища голови правління Макоткіна В.В. Підпис голови правління Макоткіна В.В. наявна на зворотній стороні векселя після індосаменту позивача.
Позивач пред'явив претензію № 01-11 від 11.01.2010р. відповідачу, з вимогою оплатити вексель, яка залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення прокурора та позивача до господарського суду Донецької області з відповідними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 31 212,21 грн., які рішенням від 28.02.2011 року у справі №28/262 задоволено в повному обсязі.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень прокурора та представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості за несплаченим векселем в розмірі 31 212,21 грн.
Статтею 14 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” встановлено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності визначаються Законом України “Про обіг векселів”, у якому зазначено, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
В силу ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42), позовної давності (статті 70 і 71), застереження про відсотки (стаття 5), положення щодо забезпечення авалем (статті 30-32).
Згідно зі ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.
В п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007р. N 5 „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів”, зазначено, якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі, право вимоги платежу за ним. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.
Тобто, висновок суду попередньої інстанції про те, що позивач є законним держателем простого векселя № 66334389205512 від 31.07.1998 року, відповідно до якого відповідач зобов'язався сплатити йому 31.07.2008 року грошові кошти в сумі 31212,22грн. є правомірним.
Зважаючи на те, що позивачем доведено, що простий вексель знаходяться у нього і він має право на задоволення позову та стягнення суми, яка є несплаченою, місцевий господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, які, на думку скаржника, є підставою для скасування рішення від 28.02.2011 року у справі №28/262, до уваги судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі №28/262 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі №28/262 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Н.В.Ломовцева
І.В.Приходько
Надруковано: 8 прим.:
1. позивачу;2. відповідачу; 3,4 -прокуратурі 5. третій особі. 6. у справу; 7 ДАГС; 8.ГСДО.