07.06.2011 року Справа № 5005/840/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О. Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Колесник Д.А.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 02.06.2011 р.:
прокурора: у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від позивача: : ОСОБА_1.( дов. №272-мр від 06.05.11 р.);
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011 р. у справі № 5005/840/2011
за позовом Прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ
до Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 10.03.2011 р. у справі № 5005/840/2011, яке підписано 14.03.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Петрова В.І.), задоволено позов прокурора Заводського району м.Дніпродзержинська. пред'явленого в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ до Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2005 р.
Змінено пункт 4.1 договору оренди земельної ділянки від 01.08.2005 р., зареєстрованого за № 02568 від 17.08.2005 р., укладеного між Дніпродзержинською міською радою м. Дніпродзержинськ та Відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" м. Дніпродзержинськ, викладено його в наступній редакції:
"п.4.1. річна орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, на підставі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виконаної Дніпродзержинським міським управлінням земельних ресурсів на рахунок місцевого бюджету”.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" м. Дніпродзержинськ в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
25.03.11 р. на примусове виконання рішення видано накази.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” м. Дніпродзержинськ не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 р. відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги.
Скаржник вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначає в скарзі, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Скаржник вважає, що стосовно приписів Податкового кодексу України встановлено, що сфера дії цього Кодексу поширюється на регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів. З урахуванням приписів статті 4 Цивільного кодексу України, Податковий кодекс України не є актом цивільного законодавства.
Норми Закону України “Про оренду землі” є спеціальним законом що регулюють цивільні відносини у сфері оренди землі, і, зокрема, - орендну плату за землю.
Відповідач вважає, що норми, які містяться в частині 2 статті 21 Закону України “Про оренду землі” мають вищий пріоритет, порівняно з нормами Податкового кодексу України, які наведені в статті 288 Розділу 13 цього Кодексу. У зв'язку з цим повинна сплачуватися орендна плата у розмірі, встановленому договором, який укладений між орендарем та орендодавцем.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що рішення прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права та у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Також позивач повідомляє у відзиві, що 20.05.2011 р. між Дніпродзержинською міською радою та ВАТ “ДМКД” укладена додаткова угода № 1/2820 до договору оренди земельної ділянки, якою зазначений договір приведений у відповідність до вимог ст. 288 Податкового кодексу України.
До відзиву позивач надав копію додаткової угоди № 1/2820 від 20.05.2011 р. до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 17.08.2005 р. № 02568.
В судовому засіданні оголошено перерву до 07.06.2011 р. до 10 год. 30 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 01.08.2005 р.
Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул.. Кірова,5 згідно з планом земельної ділянки, що додається.
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2005 р. № 541-18/ІУ.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1727 га.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становила 172927,25 грн.
Договір укладено на строк до 27.05.2030 р.
Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 2075,16 грн., без ПДВ, на рік, що становить 172,93 грн., без ПДВ, на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету.
Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках передбачених законодавчими актами України. (п.4.4).
За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4 цього договору (п. 9.2.3).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст. 193 ГК України). В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 р. в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 р.
В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, міською радою було прийнято рішення №60-04/VІ від 28.01.2011р. «Про внесення змін до договорів оренди землі», яким доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України (п.1.1.).
Позивач звертався до відповідача із пропозицією внесення змін до договору та укладення додаткових угод ( листи № 01-09вих/2/19зв від 24.01.2011 р., № 5вих-09/54 від 03.03.2011 р.).
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»та п.п.12.1 договору передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008).
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).
Згідно з п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи відповідача щодо порушення ст.58 Конституції України не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах в силу наступного:
за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, суд не порушував зазначені норми. Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 02.02.2010 року по справі № 32/175-09 та ін.).
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив апеляційний господарський суд про те, що 20.05.2011 р., тобто після винесення судом першої інстанції рішення, сторони підписали Додаткову угоду № 1/2820 до договору оренди земельної ділянки про внесення змін у п. 4.1 договору, але підписання додаткової угоди після винесення рішення по даній справі не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, так як, згідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду станом на день його прийняття у повному обсязі.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга -без задоволення.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011 р. у справі № 5005/840/2011 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
Постанова виготовлена в повному обсязі 07.06.2011 р.
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко