26.05.2011 року Справа № 6/93
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів: головуючого судді Вечірко І.О.-доповідача
судді: Прудніков В.В., Мороз В.Ф.
секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №9 від 10.01.11;
від відповідача: не з"явився;
від скаржника: не з"явився;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” Товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м.Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.10.10р. у справі № 6/93
за позовом Комунального підприємства “Теплоенергетик”, м.Кіровоград
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кіровоград
про стягнення 28 843 грн. 46 коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.10.10р. у справі №6/93 (суддя Кабакова В.Г.) позовні вимоги Комунального підприємства “Теплоенергетик”, м.Кіровоград до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кіровоград про стягнення 28 843 грн. 46 коп. задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 28 843 грн.46 коп., з якої 25 734 грн. 40 коп. основний борг, 1 758 грн. 30 коп. інфляційні втрати, 542 грн.38 коп. 3 % річних, 808 грн. 38 коп. пені, а також 288 грн. 43 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дочірнє підприємство “Теплоенергоцентраль” Товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м.Кіровоград не погодившись із зазначеним рішенням, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В своїй скарзі посилається на те, що дана справа безпосередньо зачіпає його права і обов”язки, але суд першої інстанції помилково не залучив підприємство до участі у розгляді справи. Вважає, що судом першої інстанції допущено неповне з”ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що в сукупності призвело до винесення необгрунтованого рішення. Просить скасувати рішення в частині стягнення з відповідача 7 820 грн. 07 коп. основної заборгованості, 1 758 грн. 30 коп. збитків від інфляції, 542 грн. 38 коп. 3% річних, 808 грн. 38 коп. пені та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у вказаній частині. В іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що :
- господарський суд прийшов до помилкового висновку, що до нового кредитора у повному обсязі перейшли всі права первісного кредитора, які останньому належали згідно договору №316 від 27.10.06р.;
- оскільки ОСОБА_4, підписавши від імені ДП “Теплоенергоцентраль” угоду про поступку права на вимогу від 15.09.09р. перевищив свої повноваження, то має застосовуватись норма ч.1 ст. 241 ЦК, згідно з якою правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов”язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Такого схвалення усіх зазначених дій не було;
- в угоді не передбачено компенсацію скаржнику вартості переданих КП “Теплоенергетик” вимог, тобто внаслідок цієї угоди скаржник втрачає право на кошти і на компенсацію своїх витрат за поставлене тепло, в оплату якого ці кошти мали поступити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
В судове засідання апеляційного господарського суду представники відповідача та скаржника не з”явилися. Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги і просить рішення господарського суду від 26.10.2010р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дочірнє підприємство “Теплоенергоцентраль” Товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м.Кіровоград звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з посиланням на те, що дана справа безпосередньо зачіпіє його права та обов”язки, але суд першої інстанції не залучив підприємство до участі у її розгляді.
Згідно ч.1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Скаржник вважає неправомірними вимоги КП “Теплоенергетик” щодо стягнення з відповідача на свою користь заборгованості, яка виникла у споживача перед ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології”, станом на вересень 2009р. і що передана за угодою про відступлення права вимоги від 15.09.09р. №1/09-09. ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології” вказує, що йому нічого не було відомо про існування такої угоди, підприємство не уповноважувало ОСОБА_4, як виконуючого обов”язки директора ДП “Теплоенергоцентраль” на підписання такої угоди і не схвалювало її будь-якими діями в наступному.
З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2006 Дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі Енергетичні Технології" (Енергопостачальна організація) та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (Споживач) уклали договір про надання послуг по постачанню теплової енергії № 316 (далі - Договір № 316 від 27.10.2006 (т.1, а.с. 13-15).
Згідно умов зазначеного договору Енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах з метою опалення та гарячого водопостачання кафе "Таксі" (АДРЕСА_1), а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності до форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 5.1 договору № 316 від 27.10.2006 облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Згідно пункту 6.2 договору споживач сплачує за спожиту теплову енергію енергопостачальній організації згідно діючих тарифів з урахуванням щомісячного температурного коефіцієнта на протязі поточного місяця, але не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.
Договір № 316 від 27.10.2006 набув чинності з 01.01.2006 і діє до 31.12.2009 з правом пролонгації (пункти 10.1, 10.4 Договору № 316 від 27.10.2006).
Додатковою угодою № 9 від 10.03.2009 до Договору № 316 від 27.10.2006 сторонами визначено, що вартість спожитої теплової енергії для бюджетних установ та інших споживачів з 10.03.2009 розраховується за тарифом в розмірі 473 грн. 20 коп. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ (т.1, а.с. 12).
Дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" та Комунальним підприємством "Теплоенергетик" 15.09.2009 укладено угоду про поступку права на вимогу № 01/09-09 від 15.09.2009 (т.1, а.с.23). Згідно умов, зазначеної угоди Дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" передає, а Комунальне підприємство "Теплоенергетик" приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором абонентів, надалі боржників, згідно переліку, у т.ч. і фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (т.1, а.с. 23).
На підставі пункту 2 угоди № 01/09-09 від 15.09.2009 Комунальне підприємство "Теплоенергетик" набуває право замість Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" вимагати від боржників належного виконання зобов'язань по розрахункам за використану теплову енергію за договорами згідно Додатку до даної Угоди (т.1, а.с. 23 на звороті - 24), а також права вимагати відшкодування інфляційних збитків і інших збитків, що підтверджуються даною Угодою, договорами між Дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" та Боржниками, діючим законодавством.
Відповідно до положень ст.ст. 512-514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до нового кредитора (Комунального підприємства "Теплоенергетик") у повному обсязі перейшли усі права первісного кредитора (Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"), які останньому належали згідно Договору № 316 від 27.10.2006.
Відповідно до додатку №1 до угоди №1/09-09 від 15.09.09р. КП “Теплоенергетик” перейшли у тому числі права вимоги до підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплопостачання на суму 7 820 грн. 07 коп. (т.1, а.с.24).
Комунальне підприємство "Теплоенергетик (Теплопостачальна організація) та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 20.10.2009 уклали договір № 316 про надання послуг по постачанню теплової енергії від ТЕЦ (далі - Договір № 316 від 20.10.2009 (т.1, а.с. 10-11).
Згідно умов договору № 316 від 20.10.2009 теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення кафе "Таксі" (АДРЕСА_1) в потрібних йому обсягах в період опалювального сезону з 15 жовтня по 15 квітня, або за окремим рішенням, затвердженим виконкомом Кіровоградської міської ради, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами незалежно від форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим Договором (п. 1.1. Договору № 316 від 20.10.2009).
Пунктами 2.2.-2.4. договору № 316 від 20.10.2009, встановлено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку. Споживач, який має прилади обліку, щомісячно подає Теплопостачальній організації звіт про фактичне отримання теплової енергії не пізніше 26-го числа кожного місяця.
У розділі 3 договору № 316 від 20.10.2009 сторонами встановлено порядок розрахунків за цим договором.
Згідно п. 3.1. договору № 316 від 20.10.2009 розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктами 3.2.-3.3. договору № 316 від 20.10.2009 визначено також, що Споживач сплачує попередню оплату у розмірі до 50 % від вартості теплової енергії передбаченої на розрахунковий період згідно діючих тарифів до 10 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться на протязі поточного місяця, але не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим.
За отриману теплову енергію розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.
Вказаний договір № 316 від 20.10.2009 набирає чинності з 20.10.2009 і діє до 31.12.2014 (п. 9.1. Договору).
Розглядаючи позовні вимоги, місцевий господарський суд врахував положення ст. 67 ГК України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу, на підставі договору №316 від 20.10.09р. з листопада 2009 року постачалась теплова енергія для опалення кафе "Таксі" по АДРЕСА_1.
З пояснень позивача, інформації, наданої Кіровоградським державним педагогічним університетом імені ОСОБА_5, акту прийомки монтажа вузла обліку теплової енергії, листа відповідача (а.с. 62, 88, 90 - 91, 94, 96), слідує, що 05.02.09р. в приміщенні мистецького факультету Кіровоградсько державного педуніверситету, що знаходиться за адресою м. Кіровоград, АДРЕСА_1 для обліку теплової енергії було встановлено прилад обліку теплової енергії. Відповідачем, який є орендарем в даному приміщенні, надано згоду на оплату за поставлену теплову енергію за лічильником.
Відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживачі розраховуються за спожиту теплову енергію згідно з його показниками пропорційно опалювальній площі кожного споживача відповідно до договору.
Як вказує позивач, у відповідності до умов договору № 316 від 27.10.2006 та Договору № 316 від 20.10.2009 здійснювалось постачання теплової енергії відповідачу.
Теплопостачальною організацією виставлялись рахунки - фактури на оплату відповідачем отриманих послуг теплопостачання:
- рахунок-фактура № 316/11.07 від 30.11.2007 на суму 882,92 грн;
- рахунок-фактура № 316/12.07 від 28.12.2007 на суму 942,71 грн;
- рахунок-фактура № 316/01.08 від 31.01.2008 на суму 1175,74 грн;
- рахунок-фактура № 316/02.08 від 29.02.2008 на суму 1008,38 грн;
- рахунок-фактура № 316/03.08 від 31.03.2008 на суму 635,53 грн;
- рахунок-фактура № 316/04.08 від 21.04.2008 на суму 110,16 грн;
- рахунок-фактура № 316/11.08 від 28.11.2008 на суму 688,02 грн;
- рахунок-фактура № 316/12.08 від 30.12.2008 на суму 1119,19 грн;
- рахунок-фактура № 316/01.09 від 31.01.2009 на суму 1496,62 грн;
- рахунок-фактура № 316/02.09 від 28.02.2009 на суму 962,99 грн;
- рахунок-фактура № 316/03.09 від 31.03.2009 на суму 2544,29 грн;
- рахунок-фактура № 316/04.09 від 09.04.2009 на суму 360,71 грн;
- рахунок-фактура № 316/11.09 від 30.11.2009 на суму 1779,02 грн;
- рахунок-фактура № 316/12.09 від 28.12.2009 на суму 3039,69 грн;
- рахунок-фактура № 316/01.10 від 29.01.2010 на суму 3756,42 грн;
- рахунок-фактура № 316/02.10 від 25.02.2010 на суму 4825,10 грн;
- рахунок-фактура № 316/03.10 від 30.03.2010 на суму 3340,45 грн;
- рахунок-фактура № 316/04.10 від 19.04.2010 на суму 1183,88 грн. (т.1, а.с. 16-20, 60), всього на загальну суму 29851,82 грн.
Надання позивачем передбачених договорами послуг з теплопостачання підтверджується також довідками про включення відомчих споживачів (т.1, а.с. 50-54), актом від 17.02.2010 (т.1, а.с. 92), листами відповідача від 11.12.2008 про надання згоди оплачувати за тепло по лічильнику (т.1, а.с. 94) та від 17.06.2010 про розірвання договору (т.1, а.с. 93), листами Кіровоградського державного педагогічного університету імені ОСОБА_5 (т.1, а.с. 88, 96), а також актами виписки із журналу обліку теплової енергії по мистецькому факультету Кіровоградського педуніверситету за лютий - грудень 2009, січень - квітень 2010 (т.1, а.с. 63 - 66).
Однак, відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконував, сплатив заборгованість лише частково в сумі 4117 грн. 50 коп., яка зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується банківськими виписками (т.1, а.с. 56-58).
Залишок заборгованості становить 25 734 грн.40 коп.
Існування за відповідачем заборгованості за надані послуги з теплопостачання позивач підтверджує також відповідним розрахунком нарахування теплової енергії помісячно за весь період заборгованості (т.1, а.с. 100).
14.05.10р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 731 про необхідність сплати споживачем суми заборгованості в триденний термін з моменту отримання даної претензії (т.1, а.с. 25).
Відповідач претензію № 731 від 14.05.10р. отримав 18.05.10р, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 25, зв. бік), однак відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
За приписами ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до пп. 3.2.1 Договору № 316 від 27.10.2006, пп. 5.2.7 Договору № 316 від 20.10.09р. Споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договорами.
Доказів сплати суми боргу за послуги теплопостачання в розмірі 25 734 грн.40 коп. відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Господарський суд також врахував, що лист відповідача про розірвання договору направлений на адресу позивача лише 17.06.10р.
Позивачем, крім суми основного боргу, заявлено про стягнення пені в сумі 808 грн. 38 коп., інфляційних втрат в розмірі 1 758 грн.30 коп. та 3 % річних в сумі 542 грн. 38 коп.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 808 грн.38 коп. за період з 11.12.09р. по 08.06.10р., господарський суд врахував, що сторонами в пп. 6.3.8. Договору № 316 від 20.10.09р. передбачено сплату споживачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
За розрахунком суду, розмір пені за визначений позивачем період - з 11.12.09р. по 08.06.10р., з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, становить 1 057 грн. 05 коп. Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 11.12.09р. по 08.06.10р. правомірно підлягають задоволенню в межах позовних вимог в сумі 808 грн.38 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначене право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.
За таких умов, господарський суд, обгрунтовано задовольнив заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з грудня 2007 року по квітень 2010 року в розмірі 1758,30 грн та 3 % річних за період з 16.12.2007 по 10.06.2010 в розмірі 542,38 грн.
Посилання особи, що подала апеляційну скаргу на той факт, що угода про відступлення права вимоги від 15.09.09р. №1/09-09 не відповідає вимогам законодавства не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вказана угода в установленому порядку не була визнана недійсною. Порушення господарським судом Кіровоградської області 11 березня 2011р. провадження у справі №5013/330/11 за позовом ДП “Теплоенергоцентраль” про визнання даної угоди недійсною не може бути підставою для зупинення апеляційного провадження з перегляду рішення господарського суду від 26 жовтня 2010р.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2010р. у справі № 6/93 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” Товариства з обмеженою відповідальністю “Високі енергетичні технології”, м.Кіровоград без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий суддя І.О.Вечірко
Суддя В.В. Прудніков
Суддя В.Ф. Мороз