09.06.11
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру,20 67-28-47
Іменем України
09.06.2011р. Справа № 15/67
Позивач:Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", пр-т Миру, 28, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації,
вул. Гетьмана Полуботка, 70, м. Чернігів, 14013
Предмет спору: про стягнення заборгованості 6255,62 грн.
Суддя Ю.В. Федоренко
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1269 від 23.03.2010р., 09.06.2011р. не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_2. довіреність № 03-14/959 від 06.06.2011р., 09.06.2011р. не з'явився
Рішення прийнято після оголошеної перерви на підставі ст. 77 ГПК України.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 6057,59 грн. боргу за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року, 119,65 грн. пені за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року, 55,22 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 23,16 грн. за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011року за неналежне виконання умов Договору оренди нерухомого майна товариства № 34-138 від 01.01.2008 року.
Відповідач в письмовому запереченні на позов від 16.05.2011р. зазначив, що вимоги позивача вважає необгрунтованими та такими, що не грунтуються на законі та фактичних обставинах справи, просить суд відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне: строк дії Договору, на підставі якого виникли зобов'язання між сторонами, закінчився 30.11.2010 року. З моменту закінчення строку дії Договору він перестав породжувати будь-які зобов'язання для сторін, а тому посилання на пункти Договору безпідставні. Договір не поновлювався і не продовжувався у встановленому законом порядку, а на адресу позивача надсилались листи про припинення дії договору, зауваження щодо укладання нового договору та акт приймання-передачі майна у зв'язку із закінченням дії договору. Відповідно до ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Укладання договорів протягом бюджетного періоду, за якими взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги юридичних осіб щодо відшкодування збитків за зобов'язаннями, взятими розпорядниками без відповідних бюджетних асигнувань стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. На сьогодні відповідач не має бюджетних призначень для взяття на себе зобов'язань по оренді відповідної площі.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься у ст. 759 Цивільного кодексу України.
01 січня 2008 року між сторонами був укладений Договір № 34-138 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, загальною площею до 20 кв. м., згідно з яким позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування частини спеціалізованих технологічних приміщень Чернігівської філії ВАТ “Укртелеком”, що знаходяться за адресами: Чернігівська обл., м. Ніжин, пл. Заньковецької, 4, площею 1,0 кв.м, для розміщення на 3-му поверсі трьохповерхової будівлі, на АТС № 2, обладнання типу П-164, П-160, БУ; Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Об”їздна, 106, площею 1,0 кв. м. для розміщення на 3-му поверсі трьохповерхової будівлі, на АТС № 3, обладнання типу П-164; Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 78, площею 1,0 кв.м., для розміщення на 1-му поверсі одноповерхової будівлі, на АТС № 4 , обладнання типу П-164 для забезпечення доступу до мережі загального користування.
Передача та прийняття майна у фактичне користування підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання - передачі майна від 01.01.2008 року, що є невід'ємною частиною даного Договору (а.с. 17).
У відповідності до частини 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата встановлюється позивачем (орендодавцем) за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем (відповідачем) в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача (орендодавця) не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем (орендодавцем) не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.
Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за базовий місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, згідно з додатками №3, №4,№5 становить за 1 кв.м. орендованих спеціалізованих технологічних приміщень з ПДВ (20%) 256 грн. 78 коп.
Орендна плата за перший місяць оренди майна розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період між базовим і першим місяцем оренди.
Сторонами підписано розрахунок плати за перший місяць оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Чернігівської філії ВАТ “Укртелеком”(додаток №3), який додано до матеріалів справи.
Пунктом 3.2.1. Договору також передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Частиною 1 ст.631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 12.1. Договору, договір діє з 01.01.08р. до 30.11.10р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Пунктом 12.7.1 договору оренди сторони визначили, що дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч.2 ст.291 Господарського кодексу України.
Листами від 30.08.10, 08.10.10, 30.11.10, 03.03.11, 12.05.11 відповідач повідомляв позивача про закінчення строку дії договору, необхідність підписання акта приймання-передачі про що вказано у листі від 12.05.11.
Листом від 17.05.11 позивач повідомив відповідача про те, що тільки після повернення майна можуть бути підписані акти, про нарахування орендної плати до дня фактичної передачі майна.
За таких обставин суд доходить висновку, що Договір № 34-138 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, загальною площею до 20 кв. м. від 01 січня 2008 року, відповідно до п. 12.1. договору, припинив свою дію 30.11.2010 року і надалі сторонами пролонгований не був.
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що у разі закінчення строку дії цього Договору, орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна.
Положеннями п. 3.5. Договору сторони передбачили внесення орендарем орендної плати до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна, у разі закінчення строку дії цього Договору, але не визначили порядок і строки її внесення Орендарем.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем не надано суду доказів, які підтверджують дату вручення відповідачу на оплату рахунків № 10-2812 від 31.12.2010 року, № 10-3054 від 31.01.2011 року, № СВС -11-82 від 28.02.2011 року, № СВС-11-205 від 31.03.2011 року, а тому вказані рахунки не можуть бути розцінені судом як направлення відповідачу вимоги на сплату орендної плати після припинення дії договору оренди. Відповідач отримання цих рахунків заперечує.
Наданий позивачем витяг із журналу обліку вхідної кореспонденції на а.с. 35 про направлення рахунків простими листами не підтверджує їх фактичне направлення відповідачу, оскільки є внутрішнім документом позивача.
Представником позивача в судовому засіданні 07.06.11р. надано суду копію претензії № 11-15/329 від 25.05.11р. про сплату орендної плати за період з грудня 2010р. по березень 2011р. в сумі 6057,59 грн. за договором № 34-138 оренди нерухомого майна та копію листа № 34-403 від 25.05.11р. про направлення відповідачу рахунків на оренду приміщень згідно договору № 34-138 за період з грудня 2010р. по березень 2011р., копію фіскального чеку від 25.05.2011р. про направлення вказаних вище документів на адресу відповідача.
У відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду мають право звертатись підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач з позовною заявою звернувся до суду 28.04.2011 р., а претензія № 11-15/329 та лист № 34-403 від 25.05.2011р., були направлені відповідачу лише 25.05.2011 року, тобто на дату звернення до суду не було порушено право позивача.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 6057,59 грн. заборгованості по орендній платі є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача 119,65 грн. пені, 55,22 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 23,16 грн. за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача щодо стягнення орендної плати на дату звернення до суду 28.04.2011р., у відповідача відсутня прострочка виконання зобов'язання в період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 119,65 грн. пені, 55,22 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 23,16 грн. за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року є безпідставними та задоволенню також не підлягають.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Разом із тим посилання на відсутність необхідного фінансування не є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 193, 231, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 627, 761,762, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Суддя Ю.В. Федоренко