06.06.11
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
”01” червня 2011 року справа № 11/81
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 14021
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіверське",
вул. Перемоги, 30, с. Дрімайлівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16352
Предмет спору: про стягнення заборгованості 56 630,90 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
Представник позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 31.05.2011 р.
Представник відповідача: не з'явився.
Позивачем -Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверське” про стягнення 56 630,90 грн. заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору № 05/11 від 05.11.2010 р., свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, оплату за надані послуги в повній сумі не здійснив. Позивач просить стягнути з відповідача 43 500,00 грн. основного боргу, 4 350,00 грн. штрафу, 5 024,74 грн. пені та 3 756,16 грн. збитків від інфляції.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, в судове засідання представника не направив. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі від 23.05.2011 р., направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, отримана уповноваженою відповідачем особою 24.05.2011 р., про що свідчить відмітка на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.
На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.
Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.11.2010 р. між ТОВ „Сіерське” (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір № 05/11 (далі -Договір).
Предметом Договору є виконання сільськогосподарських робіт технікою зі сторони Виконавця на полях Замовника (п.1.1 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору Виконавець зобов'язався провести роботи по оранці та дискуванню землі в термін з 05.11.2010 р. по 30.12.2010 р.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, здійснив роботи по обробці землі на полях відповідача на загальну суму 125 955,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт № 1/Д від 26.11.2010 р. та № 2/Д від 02.12.2010 р., підписаним обома сторонами.
Пунктом. 3.6 Договору сторони погодили, що розрахунок проводиться наступним чином: 30 000,00 грн. протягом 3-х днів після початку виконання робіт, а решта оплати проводиться поетапно за кожні 100 га обробленої площі (що фіксується актом приймання-передачі виконаних робіт) протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання акту.
Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання не виконав, за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, сплативши лише 82 455,00 грн.
Таким чином, станом на день прийняття рішення, борг відповідача перед позивачем становить 43 500,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п. 4.2 Договору в разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов даного Договору , в тому числі і грошових зобов'язань, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.
Відповідно до п. 4.3 Договору в разі несвоєчасності проведення розрахунку за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з 30.11.2010 р. по 18.05.2011 р. та пред'явлено до стягнення 4 3500,00 грн. штрафу, 5 024,74 грн. пені та 3 756,16 грн. збитків від інфляції.
Розглянувши поданий розрахунок, суд вважає, що позивачем невірно нараховано відповідачу пеню та збитки від інфляції.
За розрахунком суду пеня за прострочку платежу повинна нараховуватись за період з 01.12.2010 р. по 18.05.2011 р. та повинна становити 4 786,17 грн., а збитки від інфляції за вищезгаданий період повинні складати 3 328,14 грн. (збитки від інфляції за листопад 2010 р. не включаються в розрахунок).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 4 3500,00 грн. штрафу, 4 786,17 грн. пені та 3 328,14 грн. збитків від інфляції, в решті позову має бути відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіверське” (вул. Перемоги, 30, с. Дрімайлівка, Куликівський район, Чернігівська область, 16352, р/р 2600900018284 у ФВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, код 30894197) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14021, поштова адреса: АДРЕСА_2; р/р НОМЕР_2 в ПАТ „Альфа-Банк” у м. Київ, МФО 300346, код НОМЕР_1) 43 500,00 грн. основного боргу, 4 350,00 штрафу, 4 786,17 грн. пені, 3 528,14 грн. збитків від інфляції, всього 56 164,31 грн.; 561,64 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні 01.06.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Ю.М. Бобров
Повне рішення складено 06.06.2011 р.