01 червня 2011 року Справа № 02-18-03-11-05/2306
Господарський суд Черкаської області в складі колегії суддів: Пащенко А.Д. (головуючий), Боровик С.С., Анісімов І.А., із секретарем судового засідання Головко О.В., за участю представників: позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за довіреностями, першого відповідача: не з'явився, другого, третього відповідачів, третіх осіб - ОСОБА_5 -за довіреністю, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит": не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом Черкаської обласної спілки споживчих товариств
до 1. виконавчого комітету Черкаської міської ради ,
2. товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія",
3. товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - 2003",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - 2003" - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія": ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24
про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,
У травні 2001 року до арбітражного суду Черкаської області звернулася Черкаська обласна спілка споживчих товариств (далі - Черкаська ОССТ) з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради та до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно - закупівельна база облспоживспілки", у якому просила визнати недійсним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.02.2001 року № 216 "Про оформлення права власності на приміщення магазину "Кооператор" (т.1 а.с. 7), посилаючись на приписи Законів України "Про власність" та "Про споживчу кооперацію" і вважаючи себе власником кооперованого будинку комісійної торгівлі (магазин "Кооператор"), що розміщений в м. Черкаси, бул. Шевченка, 209.
Доповненням до позовної заяви від 09.11.2001 року (т. 1, а.с. 140-141) позивач просив також визнати недійсними рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 80 від 09.02.2001 року "Про оформлення права власності на комплекс будівель по вул. Смілянській, 159"; № 81 від 09.02.2001 року "Про оформлення права власності на приміщення магазину "Кооператор"; № 215 від 28.02.2001 року "Про оформлення права власності на комплекс будівель по вул. Смілянській, 159".
04.04.2002 року позивач подав суду Клопотання № 08-57 (т.1 а.с.170-171), яким додатково просив визнати недійсними рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1182 від 18.10.2001 року № "Про оформлення права власності на комплекс будівель по вул. Смілянській, 159"; № 1493 від 18.12.2001 року "Про оформлення права власності на комплекс будівель по вул. Смілянській, 159"; №158 від 06.03.2002 року "Про оформлення права власності на комплекс будівель по вул. Смілянській, 159"; також просив визнати недійсними всі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради, якими було дозволено оформлення право власності на приміщення магазину "Кооператор" та комплексу будівель по вул. Смілянській, 159, а саме: № 80 від 09.02.2001 року, № 81 від 09.02.2001 року, № 215 від 28.02.2001 року, № 216 від 28.02.2001 року, № 1184 від 18.10.2001 року, № 1182 від 18.10.2001 року, № 1494 від 18.12.2001 року, № 1493 від 18.12.2001 року, № 156 від 06.03.2002 року, № 158 від 06.03.2002 року.
Ухвалою суду від 12 квітня 2002 року у справі № 05/2306 (т.1 а.с.181) додаткові позовні вимоги були прийняті до розгляду та за клопотанням Черкаського міськвиконкому залучено до участі у справі як відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія", дочірнє підприємство "Славутич" товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія", товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія "Славутич".
Рішенням господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2002 року по справі № 05/2306, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2002 та постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2003, у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Верховного Суду України від 22.04.2003 у справі № 05/2306 всі рішення у справі скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово подавав заяви про зміну (доповнення) предмету позову (від 12 червня 2003 року - т. 2 а.с.30-33, від 27 січня 2004 року - т.2 а.с.76-77).
У заяві від 27 січня 2004 року про зміну позовних вимог (т.2 а.с.76-77) позивач просив:
1. Визнати недійсними рішення Черкаського міськвиконкому від 26.02.2003 року №105, 106, 107.
2. Визнати за позивачем право власності на:
- будівлю магазину "Кооператор" з торгівельним обладнанням, розташовану по бул.Шевченка,209 в м. Черкаси;
- нежитлове одноповерхове приміщення площею 320 кв.м. розташоване по бул. Шевченка, 209 в м. Черкаси;
- комплекс будівель з обладнанням торгівельно-закупівельної бази по вул. Смілянська, 159 в м. Черкаси, який включає в себе: будівлю столярного цеху площею 16 595 кв. м, будівлю столярного цеху площею 743,2 кв. м., цех біржі сировини площею 1211,2 кв.м., адмінбудівлю ТВК площею 1010 кв.м., склад ангар №1 площею 528 кв.м., склад ангар №2 площею 503,7 кв.м., гараж одноповерховий, склад ангар збірний металевий площею 450 кв.м., склад ангар збірний металевий площею 900 кв.м., будівлю котельні, огорожу із залізобетонних плит, мережу дворової каналізації, мережу газопроводу, трансформаторну підстанцію 630 кВт, платформу залізобетонну площею 120 кв.м., підкранову залізничну колію, мережу дворового водопроводу, будівлю ковбасного цеху площею 950 кв.м. з технологічним обладнанням для виготовлення продукції потужністю 5 тон за одну добу, огорожу залізобетонну, склад цегляний з підвалом, склад цегляний з підвалом площею 1940 кв.м., склад №3 цегляний площею 2200 кв.м., мережу теплотраси поверхневої довжиною 132 метри, огорожу із залізобетонних плит довжиною 200 метрів, будівлю прохідної площею 18 кв.м., склад металевий з навісом площею 300 кв.м., рампу приколійну довжиною 20 метрів, побутове приміщення площею 52 кв.м., будівлю блоку виробничих цехів з технологічним обладнанням з триповерховою адмінбудівлею площею 2520 кв.м., будівлю цеху АДП площею 286 кв.м., склад навіс ПММ, миловарний цех площею 50 кв.м., будівлю лісопильного цеху площею 87 кв.м., будівлю котельні прибудованої до ковбасного цеху, будівлю забійного цеху площею 960 кв.м., будівлю холодильника на 200 тон площею 1008 кв.м., будівлю холодильника на 500 тон, будівлю автовагової з навісом площею 36 кв.м., асфальтовану виробничу дорогу довжиною 225 метрів, склад із шлакоблоків площею 619,5 кв.м., водонапірну вежу, виробничу автомобільну дорогу довжиною 910 кв.м., механічний цех.
25 липня 2005 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог (т.4 а.с.134), в якій позивач просив додатково: визнати недійсними пункти 1, 2 протоколу №2 від 01.07.02 року загальних зборів, статтю 3 установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія", яка була прийнята до розгляду ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 серпня 2005 року.
24 жовтня 2008 року позивач знову подав до суду Заяву про доповнення позовних вимог (т. 5 а.с. 49 - 57), в якій просив:
1. Визнати недійсними рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №№ 105, 106, 107 від 26.02.2003 р.;
2. Витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" нерухоме майно, а саме:
- майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки, розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 159;
- будівлю магазину "Кооператор", площею 4141,5 кв.м., розташовану по бул. Шевченка, 209 у м. Черкаси;
- нежиле приміщення, площею 685,5 кв.м., розташоване по бул. Шевченка, 209 у м. Черкаси;
3. скасувати свідоцтво про право власності серії САА за № 468610 на комплекс будівель, розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 159, видане 20.03.2003 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо - торгова компанія" на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 107 від 26.02.2003 p.;
4. скасувати свідоцтво про право власності серії САА за № 468608 на нежиле приміщення площею 685,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 209, видане 20.03.2003 р. на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 106 від 26.02.2003 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія";
5. скасувати свідоцтво про право власності серії САА за № 468609 на нежиле приміщення - магазин "Кооператор", площею 4141, 5 кв.м., розташоване за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 209, видане 20.03.2003 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю „Черкаська виробничо-торгова компанія” на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 105 від 26.02.2003 р.
6. визнати за Черкаською обласною спілкою споживчих товариств право власності на майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки по вул. Смілянській, 159, нежиле приміщення площею 685,5 кв.м. та будівлю магазину "Кооператор", розташовані за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 209 у м. Черкаси;
7. визнати пункти 1,2 протоколу Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" № 2 від 01.07.2002 р. та ст. 3 установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" недійсними.
В процесі розгляду спору, відповідно до поданих позивачем заяв та змін до позовної заяви, судом змінювався процесуальний склад учасників судового процесу. Зокрема, ухвалою суду від 16 січня 2004 року було залучено до участі у справі в якості відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська торгово-виробнича компанія", припинено провадження у справі відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія" (третій відповідач), ДП "Славутич" товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія" (четвертий відповідач), товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія "Славутич" в зв'язку з їх ліквідацією.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит - 2003" залучено до участі у справі третім відповідачем (т. 5 а.с. 212 - 213); ухвалою від 10.12.2009 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит -2003" публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" ( т. 7 а.с. 34 -35), ухвалою від 22.01.2010 року було залучено до участі у справі учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо - торгова компанія" - сторін спірного установчого договору як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні вказаного товариства.
10.09.2009 року до суду надійшла заява від Першого заступника прокурора Черкаської області в порядку ст. 29 ГПК України про вступ у справу з метою захисту пайовиків Черкаської обласної спілки споживчих товариств, однак, письмових заяв стосовно предмету спору до суду не надходило.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 6 травня 2010 року, було припинено провадження у справі № 18-03-11-05/2306 в частині вимог про визнання недійсними пунктів 1, 2 протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія від 1 липня 2002 року" № 2, у решті позовних вимог у позові відмовлено.
Вищий господарський суд України постановою від 3 серпня 2010 року скасував постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6 травня 2010 року та рішення господарського суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на будівлю магазину "Кооператор", площею 4141,5 кв. м, розташованого по бульвару Шевченка, 209 у м. Черкаси, на нежиле приміщення, площею 685,5 кв. м, розташоване по бульвару Шевченка, № 209/1 у м. Черкаси, на майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки по вул. Смілянській, 159/2 у м. Черкаси та витребування вказаного майна з володіння другого і третього відповідачів на користь позивача, щодо скасування свідоцтв про право власності від 20.03.2003, а також щодо визнання недійсним ст. 3 Установчого договору другого відповідача.
Вказаною постановою Вищий господарський суду України прийняв нове рішення, яким: - позовні вимоги Черкаської обласної спілки споживчих товариств задоволено частково, визнано за нею право власності на будівлю магазину "Кооператор" площею 4 141, 5 кв. м по бульвару Шевченка, 209 у м. Черкасах та нежитлове приміщення площею 685,5 кв. м. по бульвару Шевченка, 209/1 у м. Черкасах, які витребувані відповідно з володіння ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія" та ТОВ "Фаворит-2003"; - провадження у справі в частині вимог про скасування свідоцтв про право власності від 20 березня 2003 року та визнання недійсною статті 3 установчого договору ТОВ"Черкаська виробничо-торгова компанія" припинено на підставі п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України; - справу в частині позовних вимог Черкаської ОССТ про визнання права власності на майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки по вул. Смілянській, 159/2 у м. Черкасах та витребування його з володіння ТОВ "Фаворит-2003" направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; - в іншій частині постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 6 травня 2010 року та рішення господарського суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року залишено без змін.
Розпорядженням в. о. голови господарського суду Черкаської області від 13.09.2010 № 15 визначено колегію суддів для нового розгляду даної справи у складі: Пащенко А.Д. (головуючий), судді - Анісімов І.А., Боровик С.С. ( т. 9, а. с. 36).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 вересня 2010 року вказаною колегією суддів господарського суду Черкаської області справу прийнято до свого провадження, їй присвоєно № 02-18-03-11-05/2306 та призначено справу до розгляду ( т. 5 а.с. 38), суд розпочав розгляд справи в частині позовних вимог Черкаської ОССТ про визнання права власності на майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки по вул. Смілянській, 159/2 у м. Черкасах та витребування його з володіння ТОВ "Фаворит-2003".
Однак, ухвалою від 28 вересня 2010 року, в якій виправлено описку, допущену в ухвалі від 18 жовтня 2010 року, Вищий господарський суд України за заявою ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія", ТОВ "Фаворит-2003" та фізичних осіб допустив до провадження Верховного Суду України господарську справу № 18-03-11-05/2306 для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 3 серпня 2010 року.
Постановою Верховного суду України від 06.12.2010 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 03.08.2010р. у частині задоволення позовних вимог Черкаської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності на будівлю магазину "Кооператор" площею 4 141,5 кв.м по бул.Шевченка, 209 у м.Черкасах, нежитлове приміщення площею 685,5 кв. м. по бул. Шевченка, 209/1 у м.Черкасах та витребування цього майна з володіння ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія" та ТОВ "Фаворит-2003" і справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції, .
Постановою Вищого господарського суду України від 21 лютого 2011 року залишено без задоволення касаційну скаргу Черкаської обласної спілки споживчих товариств, та залишено без змін постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.05.2010р. та рішення господарського суду Черкаської області від 17.02.2010р. у справі № 18-03-11-05/2306 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Черкаської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності на будівлю магазину "Кооператор" площею 4 141,5 кв.м по бул.Шевченка, 209 у м. Черкасах, нежитлове приміщення площею 685,5 кв. м. по бул. Шевченка, 209/1 у м. Черкасах та витребування цього майна з володіння ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія", ТОВ "Фаворит-2003".
Вказаною постановою ВГСУ від 21.02.2011 справу № 02-18-03-11-05/2306 направлено до господарського суду Черкаської області для нового розгляду відповідно до абзацу дев'ятого резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2010р., тобто, в частині вимог Черкаської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності на майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки по вул. Смілянській, 159/2 у м. Черкаси та витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" майнового комплексу торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки, який розташований за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 159/2.
У судове засідання не з'явилися представники першого відповідача та ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”. Заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників першого відповідача та ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, оскільки неявка вказаних представників не перешкоджає розгляду спору у даній справі.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.05.2011, судом було оголошено перерву до 14 год. 30 хв. 24.05.2011 на підставі статті 77 ГПК України.
У судовому засіданні 01 червня 2011 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке:
На підставі постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2011 господарський суд Черкаської області розглядає справу № 02-18-03-11-05/2306 відповідно до абзацу дев'ятого резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2010р., тобто, в частині вимог Черкаської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності на майновий комплекс торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки по вул. Смілянській, 159/2 у м. Черкаси та витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - 2003" майнового комплексу торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки, який розташований за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 159/2.
Свої позовні вимоги позивач - Черкаська ОССТ - обґрунтовує тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 21 січня 1954 року № 73 Черкаській обласній спілці споживчих товариств було виділено по Смілянському шосе у м. Черкаси земельну ділянку площею 20 га під будівництво баз та в період з 1954 року по 1998 pік за рахунок Черкаської обласної спілки споживчих товариств у м. Черкаси було збудовано майновий комплекс торгівельно - закупівельної бази облспоживспілки, що розташований по вул. Смілянській (у даний час це № 159/2). В подальшому вказаний майновий комплекс було передано в оренду Орендному підприємству торгівельно - закупівельній базі Черкаської облспоживспілки по договору оренди від 04.08.1992 року.
Позивач стверджує, що він є власником майнового комплексу торгівельно - закупівельної бази облспоживспілки по вул. Смілянській, 159 в м. Черкаси на підставі приписів пунктів 11, 12 Додатку 1 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української PCP 31.01.1966, яка діяла на час введення в експлуатацію вказаного майнового комплексу, за якою рішення виконкому, місцевої Ради депутатів трудящих про відвід земельної ділянки установам, підприємствам і організаціям і про дозвіл цього будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) та введення їх в експлуатацію є правовстановлювальними документами на нерухоме майно. Однак, як стверджує позивач, вказане майно без його згоди, як законного власника, було неправомірно внесено орендарем цього майна Орендним підприємством "Торгівельно-закупівельна база облспоживспілки" до статутного капіталу. В подальшому зазначене майно було передано до статутних фондів правонаступників ОП "Торгівельно-закупівельна база облспоживспілки" -товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - закупівельна база облспоживспілки", товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія", ДП "Славутич" товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія", товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгово-виробнича компанія "Славутич" та товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія".
В зв'язку з викладеним, на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо - торгова компанія" отримало свідоцтва про право власності на спірне майно та в подальшому продало його товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська торгова виробнича компанія" на підставі договору купівлі - продажу комплексу від 07.03.2008 року, яке в свою чергу продало його по договору купівлі - продажу нерухомого майна від 29.03.2009 року товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003", яке є на момент розгляду справи власником спірного нерухомого майна, що підтверджується Довідкою, виданою комунальним підприємством "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" відповідно до матеріалів інвентарної справи на вказане нерухоме майно.
У письмовому обґрунтуванні заявлених позовних вимог (т. 6, а.с. 108-109), яке було прийнято до розгляду попереднім складом суду та розглядалося у судових засіданнях, позивач чітко виклав позовні вимоги до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" щодо нерухомого майна по вул. Смілянській, 159/2 у м. Черкаси. Однак, ні у вказаному поясненні, ні в процесі розгляду справи позивач не вказав чіткого переліку та літер тих об'єктів нерухомості, на які він просить визнати право власності та які просить витребувати із незаконного володіння ТОВ "Фаворит-2003".
Відповідач повністю заперечив проти позовних вимог позивача з мотивів, викладених у відзиві на позов, оскільки спірне майно ніколи не було у власності Черкаської облспоживспілки, воно знаходилося у власності торгово-закупівельної бази облспоживспілки на момент її реєстрації по українському законодавству, ТЗБ була знята з реєстрації у 2001-2002 роках, однак немає ніяких даних про передачу майна позивачу після ліквідації ТЗБ; все майно ТЗБ переходило до трудового колективу бази, а потім ще до п'яти господарських структур, справи проти яких господарським судом закрито з підстав їх ліквідації; ТОВ "ЧВТК" не є правонаступником ТОВ "Торгівельно-закупівельна база облспоживспілки", що встановлено судовими рішеннями; нерухоме майно було внесено у статутний фонд товариства його засновниками - фізичними особами, право яких на все майно ніким не оспорювалося; відсутні підстави для витребування майна у законного володільця; просив застосувати строк позовної давності, оскільки із 01.01.1994 припинив дію договір оренди, але позивач не вимагав повернення майна із оренди.
18.05.2011 представники позивача подали до канцелярії суду:
- пояснення по суті позовних вимог та клопотання про визнання причини пропуску позивачем строків позовної давності поважними і про захист порушених прав позивача у даній справі;
- клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для встановлення відповідності переданого позивачем в оренду нерухомого майна (яке є власністю позивача) тим об'єктам, які мають адресу вул. Смілянська, 159/2 і які позивач просить суд визнати його власністю та витребувати на свою користь, з огляду на те, що в результаті незаконного відчуження третіми особами належного позивачу нерухомого майна, зміни адреси будівель та їх часткового перепланування ТОВ "Фаворит-2003", змінились адреса спірного майна, найменування об'єктів і технічна нумерація об'єктів нерухомості (яка здійснюється підприємством БТІ).
Представники позивача у судовому засіданні, підтримуючи позовні вимоги до третього відповідача, посилалися на доводи і міркування, викладені у заявах та поясненнях по суті вимог до ТОВ "Фаворит-2003", зокрема, поданих 18.05.2011 (т.12, а.с. 1-4), та пояснили, що за їх переконанням, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, однак, якщо суд визнає строк давності пропущеним, то позивач просить визнати причини пропуску позивачем строків позовної давності поважними і захистити порушені права позивача у даній справі; підтримали клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2010, які є обов'язковими для місцевого господарського суду.
Представник відповідача у судовому засіданні повністю заперечив проти позовних вимог позивача з мотивів, викладених у відзиві на позов і у заявах по суті позовних вимог, та пояснив, що Вищий господарський суд України вирішив спір щодо права власності; заперечив проти проведення судової експертизи, вважаючи її призначення недоцільним, оскільки відсутній акт про передачу майна в оренду, тому немає з чим порівнювати те майно, яке є у даний час у власності відповідача, відсутні будь-які документи щодо права власності Черкаської ОССТ; представник просив застосувати строк позовної давності та стверджував, що не вказані поважні причини для поновлення пропущеного строку. Представник відповідача подав клопотання від 24.05.2011 (т. 12, а.с. 13), в якому просив закрити провадження у справі відносно 15 фізичних осіб-учасників ТОВ "Черкаська виробничо-торгова компанія" з тих підстав, що вказані фізичні особи були залучені до участі у справу як відповідачі у зв'язку з додатковим позовом позивача про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників вказаного товариства; та просив закрити провадження у справі відносно ТОВ "Фаворит-2003" з огляду на наявність рішення суду щодо вимог, які заявлялися до цього товариства.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, розглянувши клопотання та заяви сторін, враховуючи правові позиції, висновки і вказівки Вищого господарського суду України та Верховного суду України у постановах в даній справі, суд приходить до висновку, що позов Черкаської обласної спілки споживчих товариств до товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Із Пояснення позивача (т. 12, а.с. 2-4) вбачається, що позивач просить визнати право власності Черкаської облспоживспілки на майно, яке вказане у листі КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 07.10.2010 № 2104 (т. 10, а.с. 127) як майно, яке згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 3855 Вед. знаходиться по вул. Смілянській, 159/2 в м. Черкаси та зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_27 29.03.2008 р. № 2498.
Позивач подав до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та підставою для призначення судової експертизи вказав необхідність встановлення відповідності переданого позивачем в оренду нерухомого майна, яке за доводами позивача є його власністю, тим об'єктам, які мають адресу вул. Смілянська, 159/2, і які позивач просить визнати його власністю та витребувати на свою користь. Підтримуючи вказане клопотання, представники позивача посилалися на вказівку у постанові Вищого господарського суду України від 03 серпня 2010 року.
Ухвалою від 01 червня 52011 року клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишено без задоволення з огляду на те, що у постанові Вищого господарського суду України від 03.08.2010 вказано місцевому господарському суду на необхідність розгляду питання щодо необхідності застосування спеціальних знань і призначення судової експертизи, але не зобов'язано суд призначати судову експертизу; та суд прийшов до висновку, що клопотання позивача про призначення судової експертизи є недостатньо мотивованим і проведення судової експертизи та вирішення питань, які ставить позивач у клопотанні, неможливе, оскільки позивачем не подано у справу докази, достатні для ідентифікації будівель і споруд, які позивач просить витребувати. Зміст та суть позовних вимог визначається самим позивачем, судова експертиза не може замінити повноту позовних вимог.
Суд також зазначає, що проведення такої експертизи фактично неможливо, оскільки позивач не подав належних доказів того, яке саме майно було передане ним у оренду організації, якої на даний час не існує, які його технічні характеристики (площа, розмір, стан, матеріал, з якого побудовано, всі його деталі та основні параметри тощо), тобто, суд погоджується з доводами відповідача про те, що експерту порівнювати нічого.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 грудня 2002 року у справі № 10/5202 зобов'язано виконавчий комітет Черкаської міської ради оформити право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо - торгова компанія" на нерухоме майно - комплекс будівель, а саме: адмінбудинки ( літ.А-2, А№-3), цехи (літ. А-1, а, а№, аІ, Б№-1, БІ, б, Бі, Е-1, е, Ц), ангари (літ. В№-1, Е№-1), ангар № 1 (літ. В-1), ангар № 2 (літ. Д-1), столярний цех № 2 (літ.Б-1), побутове приміщення-гараж (літ. Г-1), прохідну (Г-2, М№-1), холодильник (літ. Д№-1, У№-1, уІ), склад металевий (літ. З), склад № 5 (літ.З№), компресорний цех (літ. З№-1, уІ), склади (літ. Ж, П-1), столярний цех (літ. Р-1, Р№-2, Р), водонапірну башту (літ. Р№-1, С№-1), склади (літ. Н№-1, н№, и, и№, Ф№, х№), склад-цех (літ. О№-1, О№, ОІ, Оі, Ф№-1, ф, ф№), гараж (літ. Т, Л), котельню (літ. М-1, м№, мІ), механічний цех (літ. Н-1, н, н№), трансформаторну підстанцію (літ. Ч, Ю), лісопильний цех (літ. К-1, к, кІ), цех (літ. С-1) площею 1143,70 кв.м., приміщення їдальні (літ. С№), сушилку (літ. СІ), майстерню (літ. у), огорожу (№1-4), відмостку (І-ІІ), нафтосховище по вул. Смілянській, 159 м. Черкаси, приміщення магазину “Кооператор”, кафе “Лавашня”, розташовані на бул. Шевченка, 209, та видати свідоцтво про право власності на назване майно (т.4, а.с. 9).
Вказане рішення суду набрало законної сили, на підставі нього рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради № 105, 106, 107 від 26.02.2003 було оформлено право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" на вказане нерухоме майно та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.03.2003 (т. 5, а.с. 236).
В ухвалі господарського суду Черкаської області від 12 серпня 2005 року у справі № 10/5202, роз'яснюючи рішення від 05.12.2002 року, господарський суд вказав наступне: "Приймаючи рішення по суті заявлених вимог, суд встановив, що на день прийняття цього рішення судом, зазначене у рішенні нерухоме майно належало позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" на праві власності. Рішення суду не містить обмежень на захист позивачем своїх законних прав та спонукань позивача до їх захисту. Необхідність у такому захисті визначає сам позивач".
Це рішення господарського суду в справі № 10/5202 чинне, позивачем в установленому Законом порядку не оскаржувалося.
Наказом управління будівництва та архітектури Черкаського міськвиконкому № 582 від 08.02.2008 з метою упорядкування нумерації будівель та споруд у м. Черкаси спорудам за літ. А-2, А1-3, А-1, Б-1, Б1-1, Б2, Б3, б, В-1, В1-1, Д-1, у1, Д1-1, Е-1, е, К-1, М-1, м1, Н-1, Н1-1, н1, О1-1, Р-1, Р1-2, Р, С-1, С1, С2, б1, У1-1, у, у2, у3, З, З1, З1, Ц, Т1-1, т, т1, Л, Ч, Ю, Я, и, и1, № 5-8, І, ІІ, розташованих по вул. Смілянській, 159, було присвоєно новий номер - вул. Смілянська, 159/2.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 березня 2008 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" (Продавець) продало товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська торгова виробнича компанія" (Покупцю) у власність комплекс, що знаходиться по вул. Смілянській, 159/2 в м. Черкаси, та в пункті 1 договору наведений повний перелік нерухомого майна, що входить до складу вказаного комплексу (т. 5, а.с. 230-232). В пункті 1.2. договору вказано, що цей комплекс належить Продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Черкаської міської ради 20.03.2003 року, договору, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу 02.11.2007 року за р. № 9238 і зареєстровано в КП "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації" (т. 5. а.с. 236-239).
Останнє зазначене в пункті 1.2. договору - це договір купівлі-продажу між закритим акціонерним товариством "Черкаситара" та товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія", відповідно до якого останнє придбало у власність нежитлові приміщення літ. С-1, С-2 по вул. Смілянській, 159 в м. Черкаси.
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 29 березня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська торгова виробнича компанія" у власність комплекс, що знаходиться в м. Черкаси, вул. Смілянська, 159/2; в пункті 2 вказаного договору дана загальна характеристика комплексу (т. 5, а.с. 233-235).
Станом на день прийняття рішення у даній справі господарському суду не подано доказів зміни власника вказаного нерухомого майна.
З позовною вимогою про визнання права власності за позивачем на майно споживчої кооперації Черкаської області, яке вибуло з володіння позивача, останній звернувся до господарського суду 12 червня 2003 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, приписами Закону України від 10 квітня 1992 року № 2265-ХІІ "Про споживчу кооперацію" із змінами та доповненнями, далі - ЗУ "Про споживчу кооперацію".
Згідно статті 9 ЗУ "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів.
Суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами.
Правління позивача, як уповноважений орган, у серпні 1992 року прийняв рішення про передачу в оренду торгівельно-закупівельної бази облспоживспілки.
Статут Черкаської торгівельно-закупівельної бази (ТЗБ) Черкаської облспоживспілки був затверджений постановою Правління облспоживспілки від 02 грудня 1991 року № 291 та зареєстрований у виконкомі Черкаської міської ради народних депутатів, реєстраційний номер 144П від 01 січня 1992 року.
Згідно вказаного Статуту Черкаська торгівельно-закупівельна база - підприємство належить на праві власності Черкаській облспоживспілці, являється самостійним господарюючим статутним суб'єктом, створеним відповідно до рішення правління Черкаської облспоживспілки. Майно належить базі на праві повного господарського відання. При цьому база не має права без дозволу облспоживспілки передавати/ надавати безкоштовно майно бази іншим підприємствам, організаціям, установам, громадянам, реалізовувати будівлі, споруди, машини та обладнання, що являється основою діяльності бази. Відносно іншого майна база має право розпоряджатися ним на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать законодавству, статуту облспоживспілки, власному статуту (т.1, а.с.39-44).
Позивачем надано до справи "Перелік основних засобів, які знаходяться на балансі торговельно-закупівельної бази облспоживспілки", підписаний в.о. нач. Управління фінансів і цін облсполживспілки (т.1, а.с.126-127).
Постановою правління Черкаської облспоживспілки від 11 вересня 1992 року № 161 "Про переведення на роботу по методу внутрішньосистемного орендного підряду", у відповідності до Закону України "Про оренду державних підприємств і організацій" та рішення загальних зборів колективу торгівельно-закупівельної бази від 4 серпня 1992 року Правління облспоживспілки постановило перевести з 1 жовтня 1992 року торгово-закупівельну базу на роботу по методу внутрішньогосподарського орендного підряду основних виробничих і невиробничих фондів без права послідуючого викупу, строк договору встановило до 1 січня 1994 року, та затвердило Статут (т.1, а.с.128).
Уже 04.08.1992 року було укладено Договір оренди між організацією орендарів торгівельно - закупівельної бази Черкаської облспоживспілки та Черкаською облспоживспілкою (т. 1, а.с. 25-28), за яким останній передав та орендар прийняв виробничі будівлі, споруди, машини та обладнання, складські приміщення, нормовані оборотні засоби на строк до 01 січня 1994 року по балансу на 01 вересня 1992 року. Майно передане в оренду залишається власністю орендодавця по його залишковій вартості на дату передачі орендарю за мінусом частини орендної плати на повне відновлення основних фондів.
В розділі 5 Договору вказано, що він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31 грудня 1993 року. При погодженні сторін договір може бути продовженим і на наступний період.
Суду не подано доказів розірвання вказаного договору сторонами.
15 лютого 2001 року було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-закупівельна база облспоживспілки", ідентифікаційний код 01773508, місцезнаходження якого: м. Черкаси, вул. Смілянська,159, та видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (т.1, а.с.155).
Створене в подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" не є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно - закупівельна база облспоживспілки", що було встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2007 в процесі розгляду справи № 02/4993 за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо-торгова компанія" про стягнення 820 000 грн. боргу. Вказане рішення господарського суду та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.02.2008 року було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2008 року.
Цей факт також було встановлено рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 лютого 2004 року у цивільній справі № 2-1119-2004 року, яке набрало законної сили.
Суду не подано доказів спростування вказаного факту в установленому законом порядку.
Як встановлено судом, правомірність видачі свідоцтв про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська виробничо - торгова компанія" на нерухоме майно - комплекс будівель, а саме: адмінбудинки ( літ.А-2, А№-3), цехи (літ. А-1, а, а№, аІ, Б№-1, БІ, б, Бі, Е-1, е, Ц), ангари (літ. В№-1, Е№-1), ангар № 1 (літ. В-1), ангар № 2 (літ. Д-1), столярний цех № 2 (літ.Б-1), побутове приміщення-гараж (літ. Г-1), прохідну (Г-2, М№-1), холодильник (літ. Д№-1, У№-1, уІ), склад металевий (літ. З), склад № 5 (літ.З№), компресорний цех (літ. З№-1, уІ), склади (літ. Ж, П-1), столярний цех (літ. Р-1, Р№-2, Р), водонапірну башту (літ. Р№-1, С№-1), склади (літ. Н№-1, н№, и, и№, Ф№, х№), склад-цех (літ. О№-1, О№, ОІ, Оі, Ф№-1, ф, ф№), гараж (літ. Т, Л), котельню (літ. М-1, м№, мІ), механічний цех (літ. Н-1, н, н№), трансформаторну підстанцію (літ. Ч, Ю), лісопильний цех (літ. К-1, к, кІ), цех (літ. С-1) площею 1143,70 кв.м., приміщення їдальні (літ. С№), сушилку (літ. СІ), майстерню (літ. у), огорожу (№1-4), відмостку (І-ІІ), нафтосховище по вул. Смілянській, 159 м. Черкаси підтверджується рішенням господарського суду від 05.12.2002 у справі № 10/5202.
Це твердження відповідає принципу правової певності, що є одним із основних елементів верховенства права згідно з практикою Європейського суду з прав людини, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Діючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Крім традиційної концепції власності (рухоме і нерухоме майно) та прав, що пов'язані з відносинами між приватними особами (акції, інтелектуальна власність тощо) власністю в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є і "законні сподівання" права власності.
Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" придбало нерухоме майно, набуло на нього права власності в установленому законом порядку і мало всі підстави сподіватися, що це його право законне і непорушне.
Суд вважає також за необхідне зазначити, що іншим рішенням господарського суду Черкаської області - від 21 січня 2002 року у справі № 05/5267. яке також набрало законної сили, було визнано право власності Черкаської обласної спілки споживчих товариств на майновий комплекс, що розташований у м. Черкаси, по вул. Смілянська, 159, та в який входять: А-2 - контора, Б-1, б, б1 - будівля цеху з прибудовами, Г, Д - гаражі, В - щитова, Е, З-1 - склади, З1-1 - магазин-бар, Л - зварювальний цех, Ж - вбиральня, №1-3 - огорожі, №4 - водоколонка. (т.2 а.с.101).
09 серпня 2002 року позивач продав вказане майно приватному підприємству "Біакс" за договором купівлі - продажу, яке в подальшому продало це майно товариству з обмеженою відповідальністю "Фаворит - 2003" за договором купівлі-продажу від 01.11.2005 ( т.7, а.с.70-74).
Вказані договори чинні і в установленому законом порядку не визнані недійсними.
У постанові Верховного Суду України від 06 грутня 2010 року у даній справі вказано, що право власника витребувати своє майно у всіх випадках при володінні цим майном набувачем без правових підстав передбачено статтею 387 Цивільного кодексу України, а таке право власника витребувати своє майно від добросовісного набувача у випадку набуття його за безвідплатним договором в особи, яка не мала право його відчужувати, передбачено частиною 3 статті 388 ЦК України.
Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею, якщо, зокрема, майно було загублене, викрадене власником або особою, якій він передав майно у володіння, або вибуло з їхнього володіння не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, за змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Об'єктом віндикаційного позову є індивідуально визначене майно, яке наявне у незаконному володінні відповідача та існує в натурі на момент подання позову.
Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Суд прийшов до висновку, що відповідач - ТОВ "Фаворит - 2003" володіє належним йому на правах власності майном на підставі судових рішень та відплатних договорів купівлі - продажу, які не було скасовано та які не визнавалися недійсними, тобто правомірно.
Суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що майно, на яке він претендує, вибуло з його володіння та користування поза його волею, оскільки, як вказано вище, ще у 1992 році позивач добровільно передав частину майна в оренду, однак, договір оренди не розірвав, не вживав будь-яких заходів на повернення орендарем цього майна із оренди, не подав доказів оформлення в установленому порядку та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
З вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння позивач звернувся лише у жовтні 2008 року.
Відновлення пропущеного строку позовної давності з поважних причин, якби вони були доведені, можливе лише у разі доведеності порушення прав та необхідності їх захисту.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позов Черкаської обласної спілки споживчих товариств не підлягає до задоволення.
Клопотання представника третього відповідача про припинення провадження у справі не підлягає до задоволення з огляду на те, що фізичні особи не були залучені до участі у справу відповідачами, як це помилково стверджує третій відповідач, а виключення третіх осіб із складу учасників процесу Господарським процесуальним кодексом не передбачено. Що стосується третього відповідача - ТОВ "Фаворит-2003", то вимоги до нього викладені позивачем у письмовому обґрунтуванні заявлених позовних вимог, яке було прийняте до розгляду попереднім складом суду та розглядалося у судових засіданнях.
Судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Судді А.Д. Пащенко
С.С. Боровик
І.А.Анісімов