06 червня 2011 року Справа №01/3000
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Чевгуза О.В., при секретарі Олійник І.С., за участю учасників провадження у справі:
від кредиторів: ОСОБА_1 - представник за довіреністю державної податкової інспекції у Маньківському районі, ОСОБА_2 - представник за довіреністю Маньківського районного центру зайнятості, ОСОБА_3,
від ліквідатора - ОСОБА_4 - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області заяву ОСОБА_3 про визнання кредитором банкрута
у справі за заявою управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі, державної податкової інспекції в Маньківському районі, Маньківського районного центру зайнятості, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
до відкритого акціонерного товариства “Маньківська пересувна механізована колона №204”, смт. Маньківка, Черкаської області
про визнання банкрутом, -
Постановою господарського суду Черкаської області від 01 липня 2010 року відкрите акціонерне товариство “Маньківська пересувна механізована колона №204” (провулок Промисловий, 5, смт. Маньківка, Черкаської області, код ЄДР 01036632) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Смілянця Сергія Миколайовича.
До суду із заявою про визнання кредитором банкрута звернувся колишній керівник банкрута - ОСОБА_3.
Розгляд заяви призначено у судовому засіданні.
У судовому засіданні ОСОБА_3 надав заяву про уточнення вимог та клопотав про стягнення з банкрута: 26000 грн. заборгованості по заробітній платі, донарахування за невикористану відпустку та вихідної допомоги, 5220 грн. 11 коп. заборгованості по підзвітах, 33000 грн. донарахувань за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2010 року по 01 червня 2011 року за одинадцять місяців.
Представник ліквідатора у задоволенні заяви просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Представник державної податкової інспекції у Маньківському районі проти вимог заперечив, з підстав, зазначених ліквідатором.
Представник Маньківського районного центру зайнятості проти вимог не заперечила, вимог не підтримала.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 06 червня 2011 року.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання кредитором банкрута на загальну суму 64220 грн. 11 коп. відмовити повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 “Про судову практику в справах про банкрутство” вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника випливають із трудових правовідносин сторін. Кредиторами за цим видом вимог є особи, з якими боржник уклав трудовий договір, а підставою для цих вимог є порушення працедавцем своїх зобов'язань за трудовим договором щодо оплати праці. Згідно зі статтею 28 Закону України від 24 березня 1995 р. №108/95-ВР “Про оплату праці” у разі банкрутства підприємства зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану в період, що передував банкрутству, виконуються відповідно до Закону.
Склад та розмір вимог за заробітною платою у справі про банкрутство мають визначатися відповідно до положень Закону України “Про оплату праці”. Вимоги за заробітною платою мають бути визначені кредиторами виключно у грошовому виразі незалежно від форми виплати заробітної плати.
У своїй заяві ОСОБА_3 посилається на те, що заборгованість по заробітній платі перед ним безпідставно зменшено з 26000 грн., відповідно до записів в книгах нарахування заробітної плати, що передані ліквідатору згідно з актом приймання-передачі документів від 13 липня 2010 року, до 13573 грн. 30 коп., відповідно до довідки від 26 січня 2011 року №30, що підписана ліквідатором та бухгалтером банкрута.
Заявник просить визнати вимоги до банкрута на суму 64220 грн. 11 коп., де: 26000 грн. заборгованості по заробітній платі, донарахування за невикористану відпустку та вихідної допомоги, 5220 грн. 11 коп. заборгованості по підзвітах, 33000 грн. донарахувань за затримку розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2010 року по 01 червня 2011 року за одинадцять місяців.
У письмовому відзиві та судовому засіданні представник ліквідатора пояснив, що виконуючи обов'язки, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон), та на підставі рішення комітету кредиторів (протокол №5 від 28 липня 2010 року) ліквідатором було укладено договір з аудиторською компанією.
Згідно із звітом аудитора від 19 серпня 2010 року про перевірку бухгалтерського обліку основних засобів, заробітної плати, достовірності дебіторської заборгованості відкритого акціонерного товариства “Маньківська пересувна механізована колона №204” за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2010 року було встановлено, що колишньому директору відкритого акціонерного товариства “Маньківська пересувна механізована колона №204” ОСОБА_3 зайво донараховано заробітну плату в розмірі 18876 грн. 32 коп., в тому числі в квітні 2010 року 11679 грн. 16 коп. та в травні 2010 року -безпідставна доплата в сумі 6453 грн. 00 коп. (наказ №9 від 26 квітня 2010 року).
За результатами аудиторської перевірки ліквідатором було проведено коригування розміру заробітної плати та нарахувань до неї, про що було належним чином повідомлено заявнику. Копія висновку аудитора додана до справи.
За рахунок ліквідаційної маси заборгованість із заробітної плати ліквідатором була погашена у повному обсязі, в тому числі й перед заявником у розмірі 13573 грн. 30 коп., що підтверджується копією відомості про видачу заборгованості із заробітної плати.
Заявник проти факту отримання заборгованості у сумі 13573 грн. 30 коп. не заперечив.
Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_3 та уточненні до неї представник ліквідатора просив відмовити повністю.
Відповідно до ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Господарський суд вважає, що заявник не подав суду письмові докази з вимогами до боржника та не довів суду наявність грошових вимог до боржника, обставини наявності боргу перед заявником спростовуються наведеними вище матеріалами справи, а тому у задоволенні його заяви належить відмовити повністю.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що господарський суд не вправі вирішити спір між колишнім працівником банкрута та підприємством -боржником щодо донарахувань та компенсацій, оскільки трудові спори не відносяться до компетенції господарських судів
На підставі зазначеного, керуючись ст. 86 ГПК України, ст. ст. 1, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд, -
У визнанні вимог ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства “Маньківська пересувна механізована колона №204” на загальну суму 64220 грн. 11 коп.
Суддя О.В. Чевгуз